Як ізоляція та самотність впливають на наш мозок, та що з цим робити. Пояснює психолог
Уже рік ми й ще мільярди людей по всьому світу знаходимося у частковій ізоляції з короткими "ковтками" свіжого повітря у вигляді різних послаблень карантину. Це частково рятує від вірусу, але є причиною інших проблем вже психологічного характеру.
Докторка Крістен Віллум’єр у своїй колонці на Psychology Today розповідає, які психологічні проблеми можуть виникнути через тривалу соціальну ізоляцію.
Карантин, соціальна дистанція та несприятливі наслідки для здоров’я можуть спричинити почуття самотності, яке сильно впливає на наше психічне здоров’я та добробут. Ізоляція не лише збільшує ризик психічних розладів, але може збільшити вразливість до деменції до 50 відсотків.
Крім того, самотність через соціальну ізоляцію може вплинути й на фізичне здоров'я, призвести до зниження імунної функції, порушень сну та обміну речовин, проблемам з серцево-судинною системою, гіпертонії та інсульту. Вона є фактором ризику смертності у людей старшого віку.
Як вимушена соціальна ізоляція впливає на діяльність мозку. Про що свідчать дослідження
Два нових дослідження нейровізуалізації, опубліковані в Nature Neuroscience та Nature Communications, розкривають це питання й пояснюють наслідки, до яких може призвести такий довготривалий карантин.
Це питання ще до пандемії було розглянуто докторкою Лівією Томовою з Департаменту мозку та когнітивних наук в Массачусетському технологічному інституті та її колегами, які вивчали вплив соціальної ізоляції на мозок у групі з 40 здорових дорослих 18 – 40 років.
Метою було з’ясувати, чи зможуть вони створити експериментально досвід соціальної ізоляції, щоб визначити, які регіони мозку беруть участь у необхідності соціальної взаємодії. Учасників попросили провести 10 годин соціально ізольованими у кімнаті, де немає засобів масової інформації та людей, з якими можна було би взаємодіяти. Ті ж учасники також пройшли 10-годинне голодування.
Кожному учаснику зробили функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) на початковому етапі, після виконання завдання (10 годин соціальної ізоляції або 10 годин голодування) та після стимулів (соціальні стимули, їжа, нейтральні стимули).
Дослідники виявили, що гострий період соціальної ізоляції, який слідував за сигналом для ініціювання соціального зв'язку (тобто зображення людей, які займаються улюбленою соціальною діяльністю), спричинив посилення активності дофамінергічних нейронів середнього мозку, які беруть участь у прагненні та бажанні винагороди, а також втамуванні голоду.
Новий висновок: люди, які змушені бути соціально ізольованими, прагнуть соціальних взаємодій так, як голодна людина жадає їжі.
Ще одне дослідження, проведене доктором Нейтаном Шпренг з кафедри неврології та нейрохірургії Університету Макгілла та його колег, показало, що ті, хто почуваються самотньо, можуть стати більш внутрішньо зосередженими з підвищеним почуттям саморефлексії та менталізації, щоб заповнити соціальну порожнечу та подолати почуття ізоляції.
Як подолати відчуття самотності та додати соціалізації у своє життя під час карантину
Люди – соціальні тварини, тож, соціальний зв’язок є основною психологічною потребою, важливою для нашого здоров’я та добробуту. Необхідне соціальне дистанціювання під час пандемії призвело до того, що багато людей почувалися самотніми та ізольованими. Ці сім способів полегшать неприємні почуття та допоможуть додати у життя більше спілкування.
Практика вдячності
Це не лише зміцнить ваше емоційне здоров’я та самопочуття, але й допоможе навчитися мислити позитивно. Дослідження показують, що це зменшує відчуття тривоги, депресію, стрес та покращує соціальні зв’язки.
Онлайн-тренування
Заняття спортом мають величезну користь для фізичного та психологічного здоров’я, зменшуючи стрес та піднімаючи настрій. Участь у групових заняттях пов’язує з іншими людьми. Це може полегшити симптоми, пов’язані з депресією. Напрямок фітнес-класу не має значення.
Читання книг або прослуховування аудіокниг
Книги збагачують наше відчуття світу, розвивають уяву та ведуть до нових ідей й творчого натхнення. Читання допомагає посилити емпатію та здатність розуміти інших.
Час на природі
Дослідження когнітивної неврології демонструють, що середовище, в якому ми проводимо час, може збільшити або зменшити стрес, впливаючи на загальний стан здоров’я та самопочуття. Доведено, що прогулянки на природі можуть частково пом’якшити негативний ефект від соціальної ізоляції. Або хоча би поставте в кімнаті рослини у горщику чи квіти.
Розмови за допомогою відео з близькими
Заплануйте дзвінки з друзями, родиною чи коханими. Ви навіть можете спробувати кулінарні курси в Zoom, мистецтво чи музику, щоб зв’язатися зі спільнотою однодумців.
Вивчення іноземних мов
Вивчення нової мови хоча б частково пов’язує нас з іншими культурами. Крім того, це сприяє розвитку навичок мислення, розумової спритності та нарощуванню когнітивного резерву (тобто стійкості до невропатології мозку). Це також підвищує самооцінку та покращує соціальні навички (вміння налагодити контакт з іншими людьми).
Когнітивна поведінкова терапія (КПТ)
Не залишайтеся наодинці зі своїми думками. КПТ є ефективним способом вирішення розладів настрою та тривожності. Дослідження показують, що сеанси за допомогою відео такі ж ефективні, як і особисті розмови з терапевтами.
Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин