89 секунд до апокаліпсиса: що впливає на хід Годинника Судного дня

Світ опинився на межі. Годинник Судного дня, створений вченими-атомниками, показує 89 секунд до опівночі — найближчий час до глобальної катастрофи за всю 78-річну історію існування цього символічного механізму.

LIGA.Life розбирає, які причини вплинули на рішення науковців переставити стрілку та як яку роль в цьому відіграла Україна.

З чого все почалося

У 1947 році група видатних вчених, серед яких були Альберт Айнштайн та Роберт Оппенгаймер, створила символічний Годинник Судного дня, який показує, як близько людство наблизилося до глобальної катастрофи.

Щороку провідні науковці, серед них дев'ятеро Нобелівських лауреатів, вирішують, куди перевести стрілки годинника. Вони враховують загрози від ядерної зброї, зміни клімату, нових технологій та інших небезпек, створених людством.

Доречі, за весь час існування Годинника Судного дня найдалі від опівночі він був у 1991 році. Тоді стрілки показували 17 хвилин до фатальної позначки.

Це сталося після того, як президенти Буш-старший та Горбачов підписали Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), що суттєво зменшив кількість стратегічної ядерної зброї обох країн. Додатково, завдяки одностороннім ініціативам, значну частину ракет і бомбардувальників було знято з бойового чергування.

"Ілюзія того, що десятки тисяч одиниць ядерної зброї є гарантом національної безпеки, розвіялася", — йшлося в заяві Bulletin of the Atomic Scientists того року.

Загалом стрілки годинника пересували вже 26 разів, з 2012 року його хід пришвидшився — тоді на годиннику було вже за п'ять хвилин до опівночі, 2015 року — за три, 2018 — за дві, а потім рахунок пішов на секунди. У 2020-му до умовного кінця світу залишалося 100 секунд, а торік — 90 секунд.

Чому стрілка годинника в 2025 році наблизилася до опівночі?

• Ядерна загроза. Війна в Україні може призвести до ядерного конфлікту через рішення країни-агресорки Росії. Ще 30 країн думають про створення власної ядерної зброї.

— Ризик застосування ядерної зброї і далі зростає через нарощування можливостей та розриву договорів. Росія призупинила дотримання Нового договору СНО та відкликала ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Китай швидко нарощує свій ядерний арсенал. А США відмовилися від своєї ролі голосу застереження.

Схоже, вони схильні розширювати свій ядерний арсенал і займати позицію, яка зміцнює віру в те, що "обмежене застосування ядерної зброї" можна контролювати. Така недоречна впевненість може призвести до ядерної війни, — повідомила докторка філософії, членкиня SASB, Bulletin of the Atomic Scientists, провідна наукова співробітниця Центру досліджень військово-повітряних сил у Нью-Делі Манпрет Сетхі.

• Зміна клімату. 2024 став найспекотнішим роком в історії. Повені, циклони, посухи та пожежі спустошували країни по всьому світу.

— 2024 рік встановив історичний температурний рекорд. Екстремальні погодні явища – від повеней до лісових пожеж – завдали нищівного удару по глобальних екосистемах. Попри це, викиди парникових газів і далі зростають, а інвестиції в кліматичну адаптацію та скорочення викидів залишаються критично недостатніми, — наголошує доктор Роберт Соколов, член SASB, експерт Bulletin of the Atomic Scientists та почесний професор Прінстонського університету.

• Біологічні загрози: пандемії, викликані новими вірусами або бактеріями, а також можливість біотероризму.

— Пандемія COVID-19 парадоксально підірвала довіру до рекомендацій органів охорони здоров'я та медичних контрзаходів. Водночас зростає стурбованість через глобальне поширення лабораторій з дослідження патогенів та потенційне зловживання ШІ в біологічних розробках, — зауважує докторка та експертка SASB та Bulletin of the Atomic Scientists Сьюзет Мак-Кінні.

• Нові технології. Чи можна довірити машинам рішення про застосування зброї? ШІ може прискорити поширення хаосу та дезінформації, підриваючи здатність суспільства розв'язувати складні проблеми.

— Інтеграція ШІ у військові системи порушує критичні етичні питання щодо меж автономності машин в ухваленні рішень, особливо коли йдеться про застосування смертоносної сили. Навіть якщо людина зберігає остаточний контроль над ядерною зброєю, ми маємо чітко визначити роль ШІ у підтримці таких рішень та встановити етичні межі для автономних систем озброєння.

Особливе занепокоєння викликає те, що в умовах дедалі більшої дисфункції глобальної інформаційної екосистеми ШІ може суттєво посилити хаос та дезінформацію, — зазначає доктор Херб Лін, член Наукової консультативної ради з безпеки (SASB).