Чому Київ зупиняє транспорт під час тривог, а інші великі міста — ні

Сирена у Києві означає не лише повітряну небезпеку, а й початок колапсу для пасажирів. Міські автобуси та тролейбуси зупиняються, метро набивається людьми, а переїзд на інший берег Дніпра стає випробуванням для найстійкіших.

Цікаво про здоровий спосіб життя на YouTube-каналі LIGA Life

Пасажири скупчуються на зупинках і у дорожніх "кишеньках", які подекуди розташовані біля стратегічних підприємств. Або чекають в автобусі, рахуючи, на скільки вже спізнилися.

На початку вересня повітряна тривога лунала у столиці майже десять годин, і ще кілька годин після відбою знадобилось, щоб повернути рух у звичний графік. Часто автобуси закінчують свою роботу раніше, ніж у небі зникне небезпека, і тоді дорога додому обходиться дорожче.

Разом з цим електрички, маршрутки, таксі та приватні водії працюють довше і не зупиняються під час тривоги.

Така нелогічність не подобається багатьом киянам, які пишуть петиції. Не додає прихильників місцевій владі, яка відхиляє ці петиції. Але зупинка транспорту на час тривоги в Києві залишається стійким правилом. Непробивним, як бетонна зупинка у Харкові — місті-мільйоннику, яке адаптувалось до небезпеки.

Бетонні зупинки та експериментальна сирена Харкова

У Харкові найдовша повітряна тривога тривала понад дві доби — з вечора 23-го по 25 липня. Можна уявити, що було б у цей момент з міським транспортом, якби він працював за столичними правилами.

Спочатку таку ідею в Харкові підтримали. З 2 серпня 2022 року у місті деякий час зупиняли автобуси та тролейбуси в момент потенційної небезпеки. Регіон є на третьому місці в Україні за кількістю і тривалістю повітряних тривог, тож, аби не паралізувати життя у місті, обмеження частково скасували.

Банки, державні установи, торговельні центри та сфера послуг досі призупиняють роботу. Але міський транспорт працює у звичному режимі й залишається безкоштовним. Завдяки цьому під час тривоги на станціях метро не утворюється тиснява.

Підземка стала не лише додатковим укриттям — тут відкрили дитсадки та школу. У разі небезпеки до метрополітену пускають й під час комендантської години. На відміну від інших великих міст, вона починається о 23:00. Тож громадський транспорт теж закінчує роботу раніше.

Після обстрілів інфраструктури у березні, харківський трафік тимчасово призупинився. Через блекаут не працювали електротранспорт та метро. У місті запустили тимчасові автобусні маршрути.

Схема з 34 напрямків покриває усі райони Харкова, але починає працювати десь за півтори години після відключення енергії.

Тимчасові маршрути проходять біля станцій метро, пунктів незламності, магазинів і лікарень. Незабаром ці заклади зможуть працювати довше, адже у місті хочуть провести диференціацію повітряних тривог. Це означає, що оповіщення лунатимуть тільки в разі безпосередньої небезпеки для Харкова, а не усієї області.

У липні цього року в мерії заявили, що пів дороги вже пройдено, програмне забезпечення придбали і, ймовірно, восени нова система запрацює.

Попри те, що ракети долітають до міста за лічені хвилини, рух не припиняється. Дістатися найближчої станції метро можуть навіть мешканці найбільш постраждалого району міста — Північної Салтівки. Для них курсують кілька автобусів і трамваї.

2022 року у цьому районі встановили перше модульне укриття на зупинці громадського транспорту біля міської лікарні. Залізобетонний блок з армованим каркасом вміщує 25 людей. Всередині — сидіння, Wi-Fi та екран, під’єднаний до зовнішньої камери, щоб побачити автобус.

Модульне сховище протестували на полігоні. Після серії вибухів воно залишилось цілим.

Вже за рік таких зупинок стало 14. Їх встановили на головних дорожніх розв’язках і людних місцях. Загалом планували обладнати 25 модульних укриттів для пасажирів.

Схожі бетонні споруди на зупинках встановлюють у Дніпрі та Одесі. У цих містах обмеження руху під час тривоги теж не прижилось.

Нічні маршрути Одеси

На Одещині заборона діяла тільки в місті Подольськ, і лише кілька годин. У самій Одесі громадський транспорт не зупиняли, адже щодня він перевозить понад 375 тисяч пасажирів. І на відміну від Києва та Харкова, альтернативи у вигляді метро немає.

Ідею безпечних зупинок почали розробляти в Одесі в березні 2023-го, але перше модульне укриття з’явилось лише цьогоріч. Споруду площею 10 кв. м встановили на кінцевій зупинці трамвая в туристичному районі Аркадія. Вона вміщує 15 осіб.

Надалі планують убезпечити таким чином ще чотири кінцеві зупинки в різних районах міста. З однієї з них, що розташована в Пересипському районі, запустили нічний трамвай.

У ньому оновили систему управління електродвигуном, що дозволяє знизити енерговитрати, особливо під час дефіциту енергії.

Трамвай працює разом з тролейбусом під час комендантської години та іноді повітряної тривоги.

Маршрути з’єднують спальні райони із середмістям та залізничним вокзалом. Це зроблено для людей, які приїжджають міжнародними автобусними рейсами вночі й змушені чекати ранку. Транспорт виходить на маршрут о 23:00, 00:30, 02:00 та 03:30. В середині чергують правоохоронці.

"Фронтові" укриття Дніпра

У Дніпрі спочатку підтримали правило зупинки під час тривоги. Проте це не убезпечило громадський транспорт. 29 вересня 2022-го РФ влучила по одному з міських підприємств, знищивши понад сотню автобусів.

За кілька тижнів, у жовтні під час ракетного обстрілу ударною хвилею пошкодило тролейбус, що рухався маршрутом №6. Обійшлося без постраждалих.

Зрештою від обмежень відмовились ще до кінця 2022 року.

Зараз міськими автобусами у Дніпрі користуються понад 300 тисяч пасажирів на день. Вони також безкоштовно перевозять учнів шкіл, які не мають бомбосховища, до інших навчальних закладів.

Біля зупинок громадського транспорту встановлюють бетонні укриття. За формою вони відрізняються від харківських та одеських і скоріш нагадують військові обороні споруди. Власне їхню міць і випробували на фронті.

Конструкція, що складається з 11 секцій, не є повноцінним сховищем, але здатна захистити від уламків. Всередині вміщуються до 30 людей. Укриття також можна об’єднувати як конструктор.

За два роки встановили понад 60 таких споруд у публічних місцях і на зупинках.

Чому в Києві не так

З початку дії правила щодо зупинки руху київський громадський транспорт не працював через повітряні тривоги близько 1300 годин. Окрім логістичних незручностей, це ще й економічні збитки для міста.

За підрахунками транспортних аналітиків, лише година простою завдає збитків на 8,5 мільйонів гривень.

З 2022 року до міськради надіслали сім петицій, кожна з яких набрала необхідну кількість голосів і вимагала скасувати заборону. Усі були відхилені.

У КМДА пояснюють, що не можуть взяти на себе відповідальність за ймовірні трагічні наслідки. Схожий аргумент використовують і щодо захисних споруд.

Спочатку, у червні 2023-го, на встановлення 250 модульних укриттів погодились виділити 300 мільйонів гривень. Перше з’явилося наприкінці місяця, але вже у липні у міськраді засумнівались.

За словами мера Кличка, масово встановлювати нові бетонні укриття, зокрема на зупинках, не можуть через відсутність державних будівельних норм (ДБН). Це стосується і тимчасових сховищ, які вже розгорнули в столиці — їхня надійність офіційно не підтверджена.

Разом з цим до кінця 2024 року київська влада обіцяла привести до ладу ще сотні укриттів, а також відкрити нові. Зокрема, для пасажирів, які виходять з транспорту під час повітряної тривоги.

                                                Спеціально для LIGA.Life: Єгор Шпаченко