RU
Пояснення

Розбір | Не можу більше! Як зрозуміти, що ви працюєте "не там", і чи варто шукати "своє" у війну

9 хвилин
 - Фото
Фото: depositphotos.com
27.06.2022, 07:00

Як зрозуміти: це робота не "моя" чи вигорання і після відпочинку "попустить", як діяти, коли "не моя" і чи варто йти на зміни в турбулентні часи війни

За даними ​​Міжнародної організації праці при ООН, повномасштабне вторгнення РФ призвело до втрати роботи майже 5 млн українців. За ескалації бойових дій цифра може зрости до 7 млн.

LIGA.Life розпитала Марію Насєдкіну консультантку з управління в громадському секторі та сертифіковану коучку Інституту Нейролідерства (Велика Британія), як зрозуміти, чи ви на своєму місці, які є способи знайти "свою" сродну працю і чи варто шукати своє покликання під час війни.

Як зрозуміти, що справа мені не підходить

Є різниця між професійним вигоранням та "це не моя професія". За словами психологині у методі когнітивно-поведінкової терапії Юлії Джеджелій, симптоми вигорання:

  • відчуття постійного виснаження;

  • сприйняття реальності окремо від себе, людина нічого не хоче робити, має песимістичні думки про роботу;

  • людина приходить на роботу, знаючи, що в неї купа завдань, але працює повільно та неякісно;

  • сповільнення чи зниження когнітивної активності; наприклад, людині важко думати та обробляти інформацію;

  • зменшення ініціативності та витривалості: здатність довго фокусуватись на одній справі втрачається, росте потреба у довших перервах для відновлення;

  • знецінення роботи, слів керівника, цинічне ставлення до клієнтів або пацієнтів;

  • збільшення кількості негативних думок – людина негативно оцінює себе та ситуацію на роботі, майбутнє сприймає песимістично, не бачить перспектив.

Читайте також: Що, якщо постійно перепрацьовувати. Синдром вигорання: симптоми, стадії, методи боротьби

Це стан "мінус", у якому не радять приймати важливі рішення, пояснює Марія. Тому слід:

Крок 1. Реанімувати себе: регулярний запланований відпочинок, ресурсні активності, прогулянки, щоб повернутися хоча б у стан "0", а в ідеалі – вийти в ресурс.

Крок 2. Аналіз: "Що призвело до того, що я опинився в такому стані?". Наприклад, ви взяли на себе забагато завдань, не попросили вчасно про допомогу, працювали понаднормово та без вихідних.

Крок 3. "Що я можу зробити в майбутньому, щоб це не повторилось? У кого можу попросити про допомогу? Яким справам можу сказати "ні"?

Якщо берете на себе більше, ніж можете зробити, спробуйте відслідкувати – скільки часу виконуєте типові задачі. Це допоможе оцінити своє навантаження та озвучити команді реалістичні дедлайни.

Не забувайте планувати відпочинок.

Плануйте, що, коли, скільки та як будете робити протягом тижня без роботи. Це корисна звичка, яка допоможе запобігти повторному вигоранню.

Якщо симптоми вигорання вам не знайомі, але ви відчуваєте дискомфорт на роботі, проаналізуйте "тривожні дзвіночки". Вони вказують на потребу зміни професії або місця роботи:

  • немає амбітних цілей: не хочеться рости та просуватися кар’єрою, думати про майбутнє в професії;

  • не цікаво працювати: немає допитливості, не хочеться навчатися нового та вдосконалювати свої навички;

  • немає енергії на завдання; постійно хочеться їх відкладати та займатися цікавішими справами, які не стосуються роботи;

  • при думці про роботу виникає апатія, розпач;

  • не вистачає зворотнього зв’язку, визнання, задоволення від результатів.

"Одна з причин змінити місце роботи – токсичні стосунки в колективі. Якщо дискомфортно, вами маніпулюють, кричать, засуджують чи насміхаються, терміново задумайтеся про зміну роботи. Токсичне середовище формує синдром меншовартості, понижує самооцінку, призводить до проблем зі здоров’ям, сном, харчуванням тощо", – зазначає Марія.

Читайте також: Шість ознак токсичності компанії, які можна помітити ще під час співбесіди

Як знайти "свою справу"

За словами Марії, в пошуку "своєї справи" існує два компоненти:

  • раціональний (аналіз, рефлексія, планування);

  • емоційний (відчуття, "відгук серця"). 

Вона пояснює, що важливо врахувати обидва. "Свою справу" потрібно і раціонально обґрунтувати, і емоційно відчути. Згодом спробувати та впевнитись, що це "воно". 

Раціональний аспект

Кожна успішна компанія має стратегію, план, розуміння своїх кроків у майбутньому. Якщо ви вирішили змінити сферу діяльності, можна скласти власну "стратегію та операційний план". 

Крок 1. Персональна стратегія – документ з баченням себе через 3-10 років. 

Яким ви хочете бути? Хто буде вас оточувати? Що ви робите? Чим пишаєтесь? Пишіть, ніби ви вже цього досягли. В стратегії можете описані ваші сильні сторони, таланти. Про це запитайте і своїх колег, друзів.

"Далі сформуйте план дій: що вам потрібно зробити в найближчі 1-6 місяців, щоб наблизитися до своєї візії", – радить Марія.

Крок 2. Створення фінансової подушки.

"Якщо я не буду заробляти певний час гроші, де буду їх брати?". Якщо наразі немає можливості її накопичити, подумайте про перехіду з однієї роботи на іншу без перерви. 

Крок 3. Посилення особистого бренду у своїх очах та майбутнього роботодавця.

"Які мої професійні досягнення?", "Чим я пишаюсь?", "Як виглядає мій профіль в LinkedIn?", "В кого я можу попросити рекомендацію?".

Крок 4. Дайте чесну відповідь на запитання: "Які мої цінності?"

"Це запитання допомагає краще зрозуміти себе та свою систему координат. Що для вас є цінним? Що залишиться незмінним, попри все? Яким власним орієнтирам ми не зраджуємо. В період війни ми побачили чіткіше, що для кожного з нас є справді цінним", – пояснює експертка.

Випишіть цінності. Наприклад, родина, соціальна відповідальність, креативність, творчість, екологічність, патріотизм тощо.

Наступний крок – оцініть кожну з них за 10-бальною шкалою та оберіть "топ-5" важливих. Поруч наведіть приклади, як кожна з цих цінностей проявляється у вашому житті.

"Наприклад, якщо ваша головна цінність – родина, вам буде комфортніше працювати в компанії з родинною корпоративною культурою: де святкують дні народження колег, підтримують одне одного, регулярно проводять тімбілдінги. На противагу вам не підійдуть компанії, де кожен будує власний кар’єрний шлях без прив’язки до колег, де панує атмосфера "досягаторства". Щоб дізнатися, яка корпоративна культура в компанії, запитайте про це на співбесіді: "Як проходять корпоративи? Які у вас внутрішні традиції? Що колег надихає в роботі в колективі?", – радить Марія.

Якщо професія протирічить вашим цінностям, буде складно повноцінно реалізувати себе та працювати в комфорті.

Крок 5. Дайте чесну відповідь на запитання: "Якби у мене були безмежні ресурси, що я б робив/ла?"

Якщо ваша відповідь: "Нічого", це можливий сигнал про велику втому та перенапруження. "У такому стані складно знайти "свою справу". Заплануйте собі регулярний відпочинок", – радить Марія.

Проте якщо ваша відповідь: "Шила б одяг", "Займався б автомобільним спортом" тощо, то це показник того, що дійсно ви хочете робити.

Відповідь на запитання – підказка до пошуку "своєї справи". 

Але не обов’язково зараз все кидати та бігти шити одяг. Спочатку можете розвивати це як хобі, пробувати його монетизувати, шукати партнерів, спілкуватись з іншими спеціалістами у сфері. Будуйте свій бренд поступово, паралельно з роботою, якщо поки не зможете її змінити. 

  • Які таланти та сильні сторони маю? 

Складіть список 30 своїх сильних сторін, талантів або занять, до яких маєте схильність. 

Якщо вам складно похвалити себе чи знайти сильні якості, спробуйте описати досягнення чи речі, якими пишаєтесь.

Потім запитайте себе: "Які якості мені допомогли цього досягти?". Наприклад, ваше досягнення – гарні стосунки з колегами. Тоді ваша сильна якість – дружелюбність або надійність.

"Також попросіть друзів, родичів чи колег написати 5 ваших позитивних якостей. По-перше, це своєрідний погляд на себе з іншої сторони. По-друге, так буде легше та швидше зібрати список", – радить Марія.

Коли список буде готовий, опишіть кожну якість ситуацією, яка її демонструє. Наприклад, ваша сильна сторона – структурованість. На роботі всі документи на належному місці та в правильному порядку.

  • В чому моя експертність? 

"Без прив’язки до професій створіть список з 10 ваших компетенцій. Це можуть бути навіть побутові речі. Думаю, Марі Кондо колись зрозуміла, що її експертність – організація прибирання. Тепер вона авторка всесвітнього бестселера "Магія прибирання". Тож не обмежуйте свою фантазію", – радить Марія.

  • Які хобі маю? Чим би я займався/лась, навіть без заробітку?

"Це не має бути щось суперспецифічне. Організація пікніків для родини, прикрашання тістечок – також хобі. Уявіть, що є три вільні дні, чим будете займатися?", – зазначає Марія.

Якщо вам складно відповісти на це запитання, подумайте, чим ви любили займатися в дитинстві.

Наприклад, подобалось вирощувати рослини та копирсатися в землі. Подумайте, можливо, вас би зацікавив ландшафтний дизайн. Прочитайте про це в інтернеті, знайдіть тематичні групи у Facebook. Дитяче захоплення може перерости в хобі в дорослому віці, а згодом – у професію.

  • Які світові продукти/сервіси подобаються? 

"Наприклад, вас цікавить вебдизайн, то почитайте про компанії, які цим займаються, про стартапи, готові продукти, тренди у сфері. На основі цього створить список топ-10 кейсів, які вас надихають", – радить експертка.

Якщо досі не можете визначитись з напрямком кар’єри, дослідіть професії, які зараз в тренді і яким прогнозують успішне майбутнє.

  • Де хочу опинитись через 20 років? 

"Щоб рухатись в обраному напрямку, потрібно дати детальну відповідь на це запитання".   

  • Що я хотів/ла б спробувати, враховуючи мої таланти, експертизу, мрії та світові тенденції? 

На цьому етапі спробуйте сформувати список із 10 занять, які вам до душі. 

"Пошук "своєї справи" не обмежується відповідями лише на ці запитання, але це хороший старт", – запевняє Марія.

Емоційний аспект

Візьміть список 10 занять, які вам до душі та спробуйте відповісти собі на запитання:

  • Ким хочу бути, якщо займусь справою №1, №2…? 

  • Як почуватимусь? 

  • Що та хто буде мене оточувати?

  • Які супутні результати ймовірні на шляху до цієї цілі? 

  • Що я отримаю, навіть якщо не досягну її?

"Уявіть, що у вас все вийшло і ви, наприклад, стали відомим модельєром, чи працюєте в благодійній організації в Африці. Для цього потрібно заплющити очі, подихати, уявити, що зараз ви бачите момент реалізації. Що ви відчуваєте?", – запитує Марія.

Цю вправу слід виконувати в ресурсному стані: без втоми та злості.

Іноді вам може не вистачати інформації, щоб коректно відповісти на ці запитання, тому попереднє дослідження, вивчення сфери, знайомство з людьми, які досягли результатів у бажаній сфері – важливий аспект пошуку. 

Якщо страшно змінювати професію

"Емоційний аспект включає страх та тривогу за зміни у житті. Один з методів самостійного пропрацювання страху – проживання. Уявіть, що всі ваші страхи реалізувались. Що відчуваєте? Що робитимете? Розкручуйте цей страх до дна, щоб зняти його "невідомість", яка лякає найбільше. Це допоможе знизити рівень тривожності". 

Як зрозуміти, що займаюсь "своєю справою"

  • є енергія на генерацію ідей;

  • хочеться вчитись новому;

  • поразки стимулюють креативність;

  • знаходите розв‘язання проблем та труднощів, а не відмовки;

  • отримуєте відгук – збільшення кількості клієнтів, заробітку;

  • ви відчуваєте себе в своїй тарілці;

  • це відповідає вашим цінностям.

"Вірогідність того, що хтось з першого разу знайде "свою справу", невелика. Потрібен час та практика, щоб впевнитись", – радить Марія.

Чи слід змінювати професію під час війни 

Війна – екстремальна та стресова ситуація. Перш ніж шукати нову роботу – зверніться до експертів – психолога, терапевтра чи коуча. Багато спеціалістів зараз працюють безкоштовно або за мінімальні внески, радить Марія.

Універсальної інструкції пошуку роботи під час війни не існує, та якщо ви готові до пошуку нового, зараз – ідеальний час.

"Світ відкритий для українців як ніколи раніше. Багато ініціатив допомагають з пошуком роботи, є спеціальні телеграм-чати (наприклад, Good Job), які постійно анонсують можливості. Світові та локальні компанії організовують спрощений найм для українців", – запевняє експертка.

До того ж, не обов’язково одразу стрибати в прірву. Можете створити план, подаватись на декілька вакансій, створювати своє, пробувати.

Якщо результат першої спроби не сподобався, є змога піти і шукати нове. Але чи потрібно змінювати професію на ту, що затребувана в суспільстві?

Марія радить не зациклюватись на трендах: "Ви можете вивчати затребувані професії та дивитись, як змінюються професійні виклики, які нові компетенції потрібні ринку. Можете "приміряти" їх на себе – чи я хочу туди йти, щоб залишитися актуальним на ринку?".

Читайте також: Як звільняють працівників під час війни. Поради HR роботодавцям, як не схибити
Не можу більше! Як зрозуміти, що ви працюєте "не там", і чи варто шукати "своє" у війну
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини