Пояснення

Розбір | П'яті класи з 2022 року вчитимуть по-новому. Які результати НУШ у пілотних школах

14 хвилин
П'яті класи з 2022 року вчитимуть по-новому. Які результати НУШ у пілотних школах - Фото
Ілюстрація Depositphotos.com
18.10.2021, 11:00

Реформа НУШ переходить на середні класи. 136 шкіл розпочали пілот у 5-х. Розбір їхніх проблем. Якщо їх не розв’язати – те ж чекатиме всіх з 2022 року

З 2022 року п'ятикласники по всій країні розпочнуть навчатися за новим Держстандартом базової середньої освіти за реформою "Нова українська школа". 1 вересня цьогоріч НУШ стартувала у пілотних п’ятих класах 136 шкіл. Через кілька тижнів МОН додало до переліку пілотних шкіл ще сім закладів. Що там відбувається – розбір LIGA.Life.

Навчання без підручників 

Навчальний рік пілотні п’яті класи НУШ розпочали без підручників для дітей і обіцяних навчально-методичних матеріалів. Цьогоріч МОН та Мінфін оприлюднили порядок використання освітньої субвенції пізно, у липні, розповідає освітня діячка, співаторка реформи "Нова українська школа" Іванна Коберник. Хоча, каже, їм нічого не заважало зробити це раніше.

"Попередні уряди критикували, якщо порядок використання освітньої субвенції з'являвся у лютому. Адже після цього обласні, місцеві ради ще мають розподілити бюджет між різними школами, провести тендери (це ще кілька місяців). Тільки якщо всі працюють злагоджено, можна встигнути до 1 вересня", – пояснює Коберник.

Що буде наступного року, експертка не готова прогнозувати.

Деякі навчальні матеріали отримали гриф міністерства лише 30 серпня, тому роботу розпочинали, маючи лише електронні матеріали, додає заступниця директора ліцею № 11, який пілотує другий етап НУШ, міста Новограда-Волинського Оксана Андрійчук. 

"Коштом держсубвенції придбали принтери, тому в перші навчальні дні вчителі друкували потрібні матеріали. Нормальні підручники почали надходити у вересні", – розповідає Андрійчук. 

На відміну від багатьох інших пілотних шкіл, київська школа № 5 не розраховувала отримати обіцяні підручники для п’ятих класів до 1 вересня.

Директорка Світлана Олексюк розповідає, як її колеги і вона сама як викладачка історії використовують на уроках додаткові матеріали. Наприклад, вивчаючи тему фотознімка, Олексюк роздала дітям для роботи старі фотографії, а учні мали довести, що той чи інший знімок не зроблений через фотошоп.

"Ми не напишемо підручник і не треба: ми створюватимемо зміст, не борючись за форму. Хоча підручник – річ, фізично потрібна дитині в 5-6 класі. Бо щоуроку учень має працювати з текстом. Це важливо для наскрізних умінь", – підкреслює вона.

Тому, наприклад, у школі беруть у роботу старі списані підручники. Тільки використовують їх не як джерело знань, а як інструмент для роботи з текстами. 

"Це відбувається не: "Ось, діти, старі підручники, працюймо". Це велика робота, яка потребує підготовки власних матеріалів", – розповідає вчителька української мови та літератури, заступниця директора столичної школи № 5 Наталія Вінницька.

Її колега, вчитель географії та біології цієї школи Олександр Сітько перші тижні навчає дітей, переважно, обираючи завдання, де додаткові матеріали непотрібні. 

"Наприклад, у нас тема "Наукові факти". Розповідав дітям, що є фейкові факти і наукові. Вони шукали приклади про різні об'єкти, навчаючись так відбирати потрібне" – пояснює вчитель. Підручники для географії та біології очікує отримати цього місяця.

На 7 жовтня Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО) схвалив для використання в пілотних школах понад 80 навчальних матеріалів.

Школи ними забезпечені на вересень-жовтень. Частини навчальних матеріалів на листопад-грудень наразі проходять комплексну експертизу, кажуть в ІМЗО.

"Результати експертизи передамо видавництвам і авторам для аналізу та врахування зауважень і рекомендацій під час подальшої роботи з підготовки оригінал-макетів", – пояснює директор Євген Баженков.

"Зараз автори пишуть свої книги під модельні програми частинами наперед, з випередженням в один календарний місяць. ІМЗО їм так само частинами грифує. Вчителі відразу апробовують матеріали у пілотних школах ", – пояснює керівниця мережі шкіл англійської мови "Грін Кантрі" Наталя Лотоцька-Гевко. Посібник з англійської, розроблений командою авторів мережі, цьогоріч теж потрапив у пілотні школи.

Незабаром мають оголосити конкурс, де обиратимуть підручники для друку на навчальний рік 2022/2023, коли новий Держстандарт запроваджуватимуть у п’ятих класах усіх шкіл. 

Охочі команди авторів мають подати свої підручники на конкурс до 30 листопада, розповідає Лотоцька-Гевко. До цього часу авторські колективи мають повністю їх завершити, включно з версткою, дизайном і коректурою. Готові підручники потрапляють в ІМЗО на грифування.

"Всі, хто до 1 грудня їх подає в ІМЗО, беруть участь у конкурсі. Підручники, які пройдуть грифування, стануть доступні для вчителів всієї України для ознайомлення і подальшого голосування", – розповідає Лотоцька-Гевко. Вона припускає, що результати конкурсу будуть у кінці березня – середині квітня. 

Наступний етап – друк. Тиражі залежать від кількості голосів, так званих віртуальних кліків, які отримав кожен із підручників. Водночас, Лотоцька-Гевко зауважує: ймовірно, частина авторів не зможуть подати підручники на конкурс.

Бо ніхто з гравців, які зараз пишуть книги і апробовують у пілотних школах, не ознайомлені з положенням про конкурс – його досі немає.

Тобто команди авторів не знають, як саме відбуватиметься конкурс, якими будуть терміни, можливо, виникнуть специфічні вимоги: "Наприклад, у положенні пропишуть, що подаватися на конкурс можуть лише підручники, в авторському колективі яких є кандидати наук. Або зазначать надто високий прохідний поріг у 40-50 000 віртуальних кліків (для порівняння, у чинному положенні поріг – 10 000 кліків)".

"Фактично, в авторів залишився місяць, щоби допрацювати підручник для п’ятого класу. Але ми зараз готуємося, граючи у гру, правила якої нам не оголосили", – додає Лотоцька-Гевко. Каже, через брак часу більшість авторів і видавництв в Україні підручники не створюють з нуля, а переробляють на основі старих. Трішки коригують тексти, змінюють місцями теми, вправи, залишаючи застарілі концепції, наповнюючи підручники ілюстраціями з архівів.

Лотоцька-Гевко переконана: сучасні підручники не потраплять на парти році наступного навчального року. Тому варто вже розпочати роботу над підручниками для шостих класів: "Так у авторів буде півтора роки для дослідження матеріалу і створення чогось справді конкурентоспроможного та актуального".

Водночас, в ІМЗО переконують, що відкриті для обговорення "і готові вчасно роз'яснювати проблеми, що виникають".

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Неузгодженість з початковою школою НУШ 

 

Коли НУШ пілотували у початковій школі, нового Держстандарту не було. Зараз стандарт середньої школи затверджений. Тобто теоретично базові умови кращі. Школи змогли працювати, використовуючи затверджені під стандарт модельні навчальні програми, обрати для себе ту, яка відповідає філософії, стратегії розвитку школи і стану педколективу. Або взагалі розробити власну. 

Тільки от тексти цих модельних програм вчителі побачили не в червні, перед відпусткою, щоби спокійно з ними познайомитися. Затверджені модельні навчальні програми оприлюднили лише в серпні.

Концепція НУШ передбачає, що навчальна програма базової школи не має бути просто планом викладання. Середня школа має продовжувати те, що закладено у початковій – з плавним переходом.

"На жаль, не в кожній із затверджених модельних програм я побачила цю безперервність, поступовість, толерантний перехід", – пояснює Світлана Олексюк.

Іванна Коберник також звертає увагу, що в змістовній частині деяких модельних навчальних програм є неузгодженість з тим, що діти вивчали за новим стандартом НУШ у початкових класах. 

"Вчителі, які читали всі модельні програми, розповідають, що не збережена поступовість. Тому припускають, що не всі автори модельних навчальних програм взагалі читали новий стандарт 1-4 класів", – зауважує вона.

Але в ІМЗО переконують: усі модельні навчальні програми пройшли комплексну експертизу за Порядком надання грифів. "Окремим пунктом експертизи визначали врахування авторами наступності між початковою і базової середньою освітою", – каже директор ІМЗО Євген Баженков.

Коли в київській школі № 5 звернули увагу, як відтягується презентація текстів навчальних програм (під які друкують підручники, посібники тощо), задовго до кінця навчального року 2020/2021 почали думати, що робитимуть у вересні з п’ятими пілотними класами. 

"Ми знали, що все буде добре, але невчасно, тому не мали глибинних очікувань. Працювали з Держстандартом, аналізували отриману інформацію протягом літа", – розповідає Олексюк.

Вирішили не поспішати зі створенням власної освітньої програми, обравши з переліку готових модельних навчальних програм. Наприклад, вчитель географії та біології Олександр Сітько обрав для пілотного п’ятого класу затверджену програму, в якій автори пропонують багато експериментувати з учнями на уроках: "У природничих науках діти мають більше досліджувати наочно, а не лише за підручниками".

Олексюк розповідає, що в грудні-січні підбиватимуть внутрішні підсумки роботи педколективу: "А коли зберемося підбивати фінальні підсумки в червні наступного року, матимемо чіткі тези стосовно подальшої роботи". Директорка впевнена: в їхній школі обов'язково будуть і власні навчальні програми. Імовірно, дві або три: "Але не тому, що є вказівка. Це виникне, коли у колективу школи виникне потреба у змінах і спроможність їх робити".

У ліцеї № 11 Новограда-Волинського вчителі також не розробили власні навчальні програми. "Частина вирішили працювати за затвердженими модельними програмами, а частина – розробили навчальну програму на основі кількох затверджених", – розповідає заступниця директора закладу Оксана Андрійчук.

Новий Держстандарт дозволяє школам самостійно компонувати навчальні програми, використовувати галузеві предмети і міжгалузеві інтегровані курси, зокрема: "Робототехніка", "STEM", "Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури)", "Історія: Україна і світ" тощо.

Інтегровані курси – це більш системний підхід, доречний у 5-6 класах, адже сучасні діти сприймають світ не фрагментарно. "Наприклад, інтегрований курс української і зарубіжної літератур зробив би вивчення літератури цікавішим і об'ємнішим. Учитель міг би знайомити учнів з українською літературою та розповідати, що писали у світі в цей самий період, як на це впливали історичні події", – переконана освітня експертка Іванна Коберник.

З інтегрованими курсами поки є проблеми. "Досі не маємо уявлення, як виглядатиме "Інтегрований курс Science", -  каже Олексюк. Андрійчук її підтримує і додає, що багато пілотних шкіл хотіли обрати курс STEM. Втім, до нього не було грифованих матеріалів на початок навчального року і протягом перших тижнів навчання.  

Вона розповідає про показову ситуацію: хотіли, щоб у п’ятому класі були уроки і музичного, і образотворчого мистецтва. Але оскільки на початок року не було затверджених МОН модельних програм з образотворчого мистецтва, обрали інтегрований курс "Мистецтво". "У нас цей предмет читає вчителька музики. Коли є завдання з образотворчого мистецтва, вона сидить вдома і теж вчиться малювати", – каже Андрійчук. 

На 7 жовтня гриф "рекомендовано МОН" надали 82 модельним навчальним програмам. Серед яких і "STEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)", кажуть в ІМЗО. Водночас зауважують, що модельна навчальна програма з назвою "Інтегрований курс Science" для надання грифа до них не надходила. "Перелік модельних навчальних програм не єостаточним, авторські колективи і в подальшому можуть розробляти такі програми", – каже директор ІМЗО.

Коберник звертає увагу: вчитель, якому немає звідки взяти інтегрований курс, може розробити власну навчальну програму, узгоджену з Держстандартом (закон передбачає цю можливість): "Але таких ентузіастів будуть одиниці. Більшість працюватиме, обравши серед готових варіантів".

Олексюк наголошує: вони не прагнули обирати затверджені інтегровані курси, бо цілісної інтеграції там поки не бачать. "Ідея інтеграція – в цілісності сприйняття навчального матеріалу, що полегшує навчання та мотивує учнів. Коли все пов'язано і дитина не вивчає щось фрагментарно. Але ми до цього дійшли власними силами практичним методом", – каже вона.

Наприклад, сіли командою вчителів та створили на місяць проєкт загального навчального плану і календарний план.

"Знаю, що коли вимовлю на історії учням: "900 років до нашої ери", – діти зрозуміють, бо на математиці вже вивчили часову пряму, додатні та від'ємні числа", – пояснює Олексюк.

Наталія Вінницька вважає, що інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) – річ хороша, але цього року його не обрала: "Наступного року, коли у нас будуть підручники і потрібні матеріали, будемо всім забезпечені, можливо, візьмемо. Але цьогоріч вибрали галузеву програму, вирішивши удосконалювати та впроваджувати концепцію НУШ з окремих предметів", – говорить вона. 

Показово, що, не обравши для роботи міжгалузевий інтегрований курс, як і інші вчителі школи № 5, Вінницька самостійно впроваджує інтеграцію "не на словах". 

"Наприклад, п'яті класи на уроці німецької мови роблять фізкультхвилинку – руханку. А потім ми на уроці української мови взяли і виконали цю ж німецьку руханку. Тобто в мене вони порухалися, плюс повторили руханку з німецької. Елементарний приклад інтеграції", – розповідає вчителька.

У київській школі № 5 інтеграція – не щось нове. Педколектив самостійно реалізує повноцінні інтегровані проєкти, залучаючи до них учнів молодших і старших класів. Торік, наприклад, виростили на шкільних грядках гарбуз, і організували міжпредметний проєкт з гарбузом. На уроках англійської мови діти шукали рецепти з гарбузом. Вчитель історії разом з учнями досліджував історію появи гарбуза. На уроках фізкультури робили комплекс вправ з різними сортами гарбузів.

На прикладі цього проєкту Вінницька пояснює, як інтеграція допомагає втілювати концепцію НУШ – розвиток компетентностей: "Дехто з дітей не знав, як цей гарбуз росте. А потім власноруч його збирали, зрізали, важили". Ба більше, щоби це зробити, школам необов'язково покладатися на затверджені МОН міжгалузеві інтегровані курси.

 

Збільшення навантаження на дітей

 

Розроблена для нового Держстандарту базової середньої школи і затверджена Типова освітня програма збільшує навантаження на учнів, наголошує Коберник. Рекомендована кількість навчальних годин на тиждень для учнів п’ятого класу – 28 год + три фізкультури.  Це означає, що п'ятикласники матимуть чотири дні на тиждень по шість уроків, а один день – сім.

"Це негуманно і нелогічно, адже дванадцятирічна освіта запроваджувалася, щоби зменшити щоденне навантаження на школярів", – пояснює Коберник.

Експертка зауважує, що педрада школи може обрати мінімальну кількість годин за предметами і так зробити нормальне навантаження для дітей, виконуючи  вимоги Держстандарту. Але, на її думку, таких шкіл буде меншість.

У ліцеї № 11 Новограда-Волинського обрали рекомендовані на тиждень 28 годин + три уроки фізкультури. "Дійсно, навантаження на учнів збільшується, але намагаємося все врахувати. Взяли дві години додатково на вивчення другої іноземної мови, бо сьогодні це важливо", – пояснює заступниця директора Оксана Андрійчук.

"Не хочемо перенавантаження дітей, але якщо не обрати 28 годин + три години фізкультури, ви не вичитуєте стандарт", – додає Світлана Олексюк.

В МОН не відповіли на запитання LIGA.Life про доцільність збільшення навантаження на учнів.

 

Оцінювання учнів

 

У початкових класах НУШ дітям не ставлять оцінки. У п’ятому вони мають з'явитися, поступово.

"У МОН рекомендували у першому семестрі залишити формувальне оцінювання. На кінець семестру – рівневе (початковий, середній, достатній, високий). У другому семестрі пропонують перейти до бальної системи", – розповідає Андрійчук. 

Каже, формувальне оцінювання – те, від чого у вчителів-предметників очі поки стають "квадратні". Формувальне оцінювання має загалом бути усним. Воно орієнтоване не на порівняння дітей у класі, а на індивідуальні результати кожного.

Андрійчук пояснює, що педагоги звикли до балів і їм важко перелаштуватися. За формувального оцінювання створюється свідоцтво досягнень для кожної дитини. Вчитель проводить індивідуальні розмови з учнями, тримає зворотний зв'язок з батьками. 

"Якщо дитині щось не вдається, вчитель має коректно повідомити про це її або батьків, щоб у дитини виникло бажання виправити це, а не зникло бажання навчатися", – розповідає Андрійчук.

"Перевірку зошитів варто розглядати як елемент формувального оцінювання і  механізм надання учням письмового зворотного зв’язку, щоб допомогти їм усвідомити способи досягнення кращих результатів", – кажуть у МОН. 

Детальніше про формувальне оцінювання читайте тут.

Підготовка вчителів до роботи по-новому

 

Закінчивши початкову школу, де є класовод та вчителі іноземної мови, у п’ятому класі учні знайомляться зі значно більшою кількістю вчителів. Це предметники, яких мають підготувати до роботи за новим Держстандартом.

Цьогоріч навчали тільки працівників пілотних шкіл – близько 2700 людей (2400 педагогів і близько 300 директорів), повідомили LIGA.Life у пресслужбі МОН. 

Навчання було дистанційним і тривало з травня до серпня. Навчальні модулі проводили автори-розробники модельних програм. У Держстандарті немає поділу на предмети, натомість є дев’ять освітніх галузей (мовно-літературна, математична, мистецька тощо). Детальніше можна прочитати на сайті МОН тут

Андрійчук розповідає, що директорів навчали насамперед організаційним аспектам (як сформулювати навчальну програму школи, наприклад). Питання щодо модельних програм, навчально-методичних матеріалів, формувального оцінювання вивчали разом з учителями.

За її словами, відчувається зміна методики викладання у п’ятих класах НУШ порівняно з тим, що було раніше. Тепер воно великою мірою побудоване на спілкуванні з учнями, критичному мисленні, вільному висловленню думок, вдумливій роботі. Вчителька не береться одностайно стверджувати, чи складніше працювати за такою методикою: "Іноді вона вимагає трішки більше часу. Бо щоб організувати роботу в групах, різні види діяльності на уроці, потрібно більше часу".

Вчителю географії та біології київської школи № 5 Олександру Сітько в навчанні не вистачило практичності. Такої ж думки його колега Наталія Вінницька: "Не вистачило практичних консультацій, бо запитань багато". Вона теж зауважує, що навчальні вебінари відбувалися, коли у освітян не було на це часу. Бо навчальний рік завершується, купа роботи, випуск, треба якісь звіти готувати, журнали. А тут – вебінари. 

Освітяни розповідають, що деякі вебінари від авторів модельних програм проходили в середині вересня. Логіка сумнівна, наче відповідальні за проєкт забувають, що навчальний рік розпочинається 1 вересня.

У пресслужбі МОН переконують, що упродовж поточного та наступного років підтримуватимуть педпрацівникам через тренінги, наставництво тощо. Таку підтримку забезпечуватимуть команди регіональних координаторів (тренерів), створені в кожному обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

"В якій формі проводитиметься навчання, залежить від епідситуації та відповідних програм. Передбачається, що передусім таке навчання пройдуть вчителі, які розпочнуть роботу в п’ятих класах у вересні 2022 року", – підкреслили у пресслужбі.

На запитання LIGA.Life, коли відбуватиметься це навчання та скільки регіональних координаторів потрібно для науково-методичного супроводу вчителів, у МОН не відповіли. 

І тут виникає запитання – коли, навчаючись, вчителі ще мають працювати? Це хвилює педагогів, каже Андрійчук: "З одного боку, у вчителів "очі горять", а з іншого – вони втомлюються від постійного навчання. У мене самої голова йде обертом". 

Ба більше, коли вчителі початкової школи пілотували НУШ, то отримували визначену постановою уряду надбавку до зарплати, нагадує експертка Іванна Коберник. Нині є наказ МОН, де передбачена надбавка для вчителів, які пілотують новий Держстандарт. Втім, їм її наразі не нараховують, оскільки в урядовій постанові згадують лише вчителів початкової школи. 

"Тобто вчителі, які пілотують НУШ у 5-х класах, мають працювати більше, опанувати нові знання, методики і навички, фактично самі готувати матеріали до уроків (бо їх немає), але за це їх не винагороджують навіть символічною надбавкою", – каже Коберник. 

У пресслужбі МОН переконують, що готують зміни до урядової постанови, яка дасть ці надбавки – щонайменше 20%. Вони наберуть чинності з 1 січня 2022 р. На цей період МОН підготувало та направило 7 жовтня керівникам департаментів освіти лист-роз’яснення щодо встановлення надбавок працівникам пілотних шкіл.

"За виконання особливо важливої роботи та складність, напруженість у роботі педагогам може нараховуватися надбавка у розмірі до 50% посадового окладу. Таким чином, заклади освіти, які беруть участь у пілотуванні, мають право на забезпечення надбавки до 50%", – підкреслюють в МОН.

Однак, зауважують, що цей граничний розмір надбавки не сумується з іншими надбавками, зокрема з надбавкою за престижність.

Ірина Петренко
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини