Зміст:
  1. Які ракети найнебезпечніші
  2. Як врятувати себе від хімічного отруєння після обстрілу
  3. Де можна відстежувати стан повітря та довкілля
  4. Які ще негативні наслідки має влучання російської ракети
  5. Скільки часу піде на оновлення української екології

С-300, Х-101, Х-555, Х-55 – саме цими видами ракет Росія найчастіше гатить по українських містах. Які ракети найнебезпечніші, як врятувати себе від хімічного отруєння після обстрілу та які наслідки має падіння однієї ворожої ракети розповів український еколог та експерт програми "Чисте повітря для України" Олексій Ангурець.

Наслідки падіння ворожої ракети – розбір екотерору РФ
Олексій Ангурець

Фахівець, разом зі своєю командою провів глибоке дослідження впливу війни на екологію України та проаналізував шкоду, яку було завдано російськими окупантами довкіллю. Результатами дослідження еколог поділився з LIGA.Life. Повну версію дослідження можна побачити тут.

Які ракети найнебезпечніші

Головна відмінність між різними типами ракет – це пальне, яке використовується для запуску зброї. До ракет твердопаливних відносять балістичні ракети, наприклад, С-300. Взагалі, ці ракети були розроблені для протиповітряної оборони, але Росія обстрілює ними й прифронтові міста. Особливість ракет на твердому паливі: зберігаються досить тривалий час, запускаються надійно, але їх двигуни мають нижчу продуктивність, ніж рідиннопаливний. Тому твердопаливні ракети застосовуються на обмежених відстанях. Тверде пальне менш токсичне під час зберігання, ніж рідке, і стає більш токсичним під час горіння та після вибуху. До твердопаливних також відносять реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) та "Тайфуни".

Наслідки падіння ворожої ракети – розбір екотерору РФ
Ракета С-300 на армійських міжнародних іграх 2017 в Росії (Фото: EPA)

Рідиннопаливні – це, наприклад, Х-101. Вага такої ракети разом з повним баком палива становить приблизно 3500 кг, оснащується бойовою частиною з вибухівкою масою до 400 кг. Склад формули рідкого пального є військовою таємницею. Компонентами рідкого ракетного палива можуть бути такі сполуки, як концентрована азотна кислота, оксиди азоту, гідразин, а також фторові або хлорні типи пального. Просте вдихання випаровування рідкого ракетного палива може бути смертельно небезпечним, бо виділяються специфічні речовини.

Як врятувати себе від хімічного отруєння після обстрілу

Зазвичай, після обстрілу, люди не мають інформації, на якому пальному та яким типом ракет було здійснено обстріл. Коли відчуваєш паніку та страх, то якось не до цього. Тому рекомендація максимально проста – триматися якомога далі від епіцентру вибуху. В жодному разі не можна йти дивитись на наслідки прильоту, навіть після відбою повітряної тривоги. Адже під час горіння виділяються отруйні пари. Після закінчення горіння вітер рознесе отруйні речовини й повітря стане безпечним. Також місцевим не варто хвилюватися через локальне забруднення ґрунтів та води, на ваше здоров’я це не вплине.

Де можна відстежувати стан повітря та довкілля

Є два основні ресурси:

ЕкоЗагроза – цифровий продукт, який випустило Міністерство довкілля у вигляді мапи. Його можна відкрити на комп’ютері чи на телефоні як застосунок. В системі сформовані відповідні дашборди для інформування населення про стан довкілля, офіційні застереження й вказівки від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та показники ліквідації наслідків загроз в режимі реального часу.

Еcо-Citi – громадська мережа моніторингу довкілля. Є також чатбот в Telegram. Можна підписатись на станції, які безпосередню показують стан забруднення повітря у вашому місті.

Які ще негативні наслідки має влучання російської ракети

Екологічний терор Росії, на жаль, посилюється. Ми бачимо регулярні влучання в аміакопроводи у Харківській області. Це призводить до викидів аміаку. Але найбільша загроза – це Запорізька АЕС.

Наразі найбільше страждають ґрунти, бо це інертна оболонка. Все, що потрапляє в ґрунт, зазвичай там і залишається. Проблеми для ґрунтів пов’язані з потраплянням хімічного забруднення від набоїв. Навіть у патронах і гранатах є токсичні речовини, особливо в їхніх капсулах (що містять сполуки фосфору і свинцю). До того ж російські війська постійно застосовують фосфорні бомби, випалюючи все живе на значних територіях.

За даними Міністерства оборони України, торік Росія випускала 40 000-60 000 снарядів. Наслідок – вирви глибиною до 0,5-5 метрів, знищення рослинного та ґрунтового покриву, пожежі. Мільйони кілограмів металу, від боєприпасів й знищеної та покинутої техніки, перенасичують наші ґрунти сполуками заліза, що впливає на ріст рослин. Крім того, Україна – це велика аграрна країна, і значну частину нашої економіки складає виробництво та експорт сільськогосподарської продукції. Через війну ми маємо значне механічне пошкодження наших полів та довгострокове хімічне й біологічне забруднення родючих ґрунтів.

Наслідки падіння ворожої ракети – розбір екотерору РФ
Фото: Maxar

Якщо говорити про екосистеми та біосферу, то тут сильний вплив має звук від вибуху, тож тварини лякаються й мігрують. Ми є свідками переміщення великих тварин (кабанів, косуль тощо), які намагаються втекти від війни. Особливо це погано в час гніздування та навесні – це негативно впливає на процес розмноження тварин. Наразі, практично всі види великих тварин під загрозою.

Скільки часу піде на оновлення української екології

Оцінити негативний вплив дій окупантів на екологію, можна бути лише через певний час. На деяких територіях потрібно буде проводити очищення, а деяким просто дати спокій і вони самовідновляться, кудись штучно перемістити вразливі види тварин. На відновлення лісової екосистеми після закінчення бойових дій піде від пʼяти до десяти років.

Наслідки падіння ворожої ракети – розбір екотерору РФ
Бойові дії на Херсонщині (Фото: EPA)

А шкоду такого типу, як на Каховському водосховищі,  можна буде оцінити лише через рік. Зрозуміло одне – після цієї трагедії не буде повернення природних умов, адже зміниться гідрологічний режим річки Дніпро. На оновлення певних екосистем може піти від кількох років до десятиліть, а щось ми втратимо назавжди.

Єлизавета Ломонос для LIGA.Life