Пояснення

Розбір | Школа-2022: що зміниться для учнів і які проблеми досі не вирішуються

11 хвилин
Школа-2022: що зміниться для учнів і які проблеми досі не вирішуються - Фото
Ілюстрація: depositphotos.com
18.01.2022, 07:00

LIGA.Life запитала експертів і МОН, що для "Нової української школи" і загалом шкільної освіти зробили торік, а які проблеми залишаються

1. Фінансування: субвенції є, але їх недостатньо

Субвенції місцевим бюджетам, закладені на реформу, зокрема цільова субвенція НУШ, "Спроможна школа" і на інклюзивну освіту, збережені. Це важливо, зауважує ексміністерка освіти, очільниця ГС "Ре:освіта" Лілія Гриневич.

У МОН повідомляють, що на програму "Спроможна школа для кращих результатів" (переважно, гроші використовували на харчоблоки, реконструкцію шкіл) – у 2021 році закладали з держбюджету 1 млрд грн. Те саме лишається і цьогоріч. 

Розмір субвенції для впровадження НУШ (на закупівлю обладнання, підвищення кваліфікації вчителів) у 2021 був 1,42 млрд грн на умовах співфінансування. А на 2022 – 1,57 млрд грн. Тобто на 150 млн більше. 

"Сума досить велика. Важко говорити, чи достатня. Є можливості держбюджету", – каже LIGA.Life начальник головного управління шкільної та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Натомість Лілія Гриневич переконує, що обсяг інвестицій мав би зрастати. Адже у вересні 2022 у НУШ зайдуть усі п’яті класи країни. Реформа перейде до базової школи, де важливим є сучасне обладнання навчальних кабінетів, підвищення кваліфікації вчителів, пояснює експертка. 

Проте Кононенко наголошує, що, за законодавством, дбати про те, в яких умовах працює школа та розв’язувати питання матеріально-технічного забезпечення, зобов’язаний засновник закладу. Для комунальних шкіл це зазвичай – місцева влада.

"Субвенції з держбюджету, які виділяють кілька останніх років, спрямовані на допомогу органам місцевого самоврядування, наприклад, на закупівлю обладнання в кабінеті природничо-математичного циклу", – підкреслює Кононенко.

Однак питання не лише у тому, що гроші просто виділили. Вони ще й мають надійти у регіони вчасно – у першій половині року. Тоді на місцях встигнуть провести закупівлі і підготуватися до 1 вересня, пояснює Гриневич: "У 2021 році субвенції були відправлені на місця аж  у серпні". 

У МОН пояснюють таке запізнення "складними процедурами погодження". Кононенко переконує, що МОН уже завершує розробку порядків використання коштів. Це нормативні документи про те, як місцева влада – засновник шкіл – може витрачати кошти з держбюджету або на умовах співфінансування з місцевим. 

Також у 2022 році гроші зайдуть у школи й на протипожежну безпеку. Це вперше за 30 років незалежності ухвалена субвенція на протипожежну безпеку – 1,5 млрд грн, тобто 60 млн грн на кожну область, каже депутатка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Вона нагадує, що випадки пожеж у закладах освіти непоодинокі. Розповідає, що до неї масово зверталися директори шкіл, яких перевіряли пожежники і виписували штрафи, вимагаючи виконати низку протипожежних заходів (а на це потрібні значні кошти). Таке штрафування депутатка вважає неправильним, бо відповідальність за протипожежний стан школи – на тергромаді.

"Штрафи нічого не змінюють, а от співфінансування 50/50 з місцевого і державного бюджету допоможе", – переконана вона.

2. Усі п’яті класи зайдуть у НУШ: ризики

Наталія Піпа переконана, що в середній школі реформа НУШ тримається на бажанні й ентузіазмі окремих вчителів та керівників управлінь освіти на місцях. 

А на думку Іванни Коберник, реформа не лише на словах впроваджуватиметься там, де директор підтримує НУШ: "Оскільки чинне освітнє законодавство передбачає автономію школи і педагогічну автономію вчителя, то у прогресивного директора цю можливість вже не забрати". 

Втім, якщо запитати керівників шкіл: "У чому суть змін у 5-му класі з наступного навчального року?" – відповість тільки незначна частина. Більшість відповіді не дадуть, переконана Лілія Гриневич.

Піпа зауважує, що вчителі-предметники, які з вересня мають навчати всіх п’ятикласників України за НУШ, до цього не готові.

Аби відтестувати зміни і виправити недоліки до впровадження у всій країні, 2021 року пілотували перехід НУШ на 5-ті класи у 140 школах. Але працювати пілотні школи розпочинали без підручників для дітей і обіцяних навчально-методичних матеріалів, а педагогів так і не підготували до роботи по-новому, розповідають освітні експерти.

Вчителі в пілотних школах (а це не один вчитель-класовод, як було в початковій школі, а вчителі-предметники) мають самостійно розробляти уроки на основі нового Держстандарту, розповідає освітня діячка, співавторка реформи "Нова українська школа" Іванна Коберник: "На це здатні не всі, треба чесно визнати". 

Звісно, за пів року педагоги, які були в пілоті, випрацювалися. Але це ж лише частинка тих, які почнуть НУШ у 5-х класах в країні уже з вересня.

"У пілоті все відбувалося з запізненням – навчальні матеріали отримали з запізненням, підготовка вчителів із запізненням, із запізненням обладнання класів і надбавки для вчителів відповідно до постанови Кабміну", – розповідає ексміністерка освіти Лілія Гриневич. 

У МОН визнають: щось можна було б робити швидше. "Та говорити, що в пілоті все було з запізненням, невірно", – вважає Кононенко. І додає, що департаменти освіти областей ще в серпні повідомили, що всі школи підготовлені до нового навчального року. Це стосується і пілотних 5-х класів. Міністерством було також підготовлено і методичні рекомендації для роботи пілотних шкіл у 5-х класах.

Навчальні програми справді затверджували влітку, бо це складний процес. Однак Типова освітня програма для 5-9 класів була затверджена в березні 2021 року. "Тобто ще навесні вчителі знали, чим вона відрізнятиметься від освітньої програми, яка була до цього", – підкреслює чиновник. І наголошує, що за законами "Про повну загальну середню освіту" і "Про освіту" вчитель сам обирає методи та прийоми навчання. В освітній програмі школи повинно бути відображено особливості організації освітнього процесу в конкретній школі, порядок оцінювання, структура навчального року тощо.

"Тому особливо нічого вчителю чекати не треба. Але хтось починає працювати одразу, а хтось за звичкою чекає, коли дадуть якісь вказівки", – зауважує Кононенко. 

У кожній області вчителів готують до реформи хто як може, за програмами, які самі собі створили, зауважує Гриневич. І тут, вважає вона, є величезна загроза. Адже під назвою "Нова українська школа" можемо отримати традиційний процес за старими лекалами: "Фактично вчителів майже ніхто не навчав доданій цінності реформи".

З добрих ініціатив для підвищення кваліфікації вчителів, які підтримало МОН, вона згадує запущену торік спільно з громадською організацією EdCamp національну платформу "EdWay". Ця платформа збирає пропозиції для підвищення кваліфікації вчителів. "Це означає, що вчителі, проєктуючи індивідуальний професійний розвиток, можуть заходити на платформу і обирати за відповідними компетентностями, які хочуть розвивати, пропозицію від різних провайдерів", – пояснює Гриневич.

Але, на думку експертки, насамперед потрібне системне підвищення кваліфікації вчителів і підготовка до роботи за НУШ. Це не тільки оновлені знання, але вміння їх застосовувати на практиці. Наприклад, щодо методів досягати навчальних результатів. Мав би бути централізовано розроблений міністерством курс, який відображає всі особливості НУШ. "МОН так і не спромоглося зробити такий курс", – зауважує Гриневич.  

Кононенко ж нагадує: законодавство не передбачає, що вчитель має проходити обов'язкові для всіх курси підвищення кваліфікації. 

"Кожен вчитель має 150 год на п'ять років, щоб підвищувати кваліфікацію, і сам обирає цікаві для нього курси і орагнізації, що їх пропонують. Окрім цього, вчитель ще має займатися самоосвітою", – зауважує він. 

Каже, що монополії не може бути. Але водночас розповідає, що місяць тому працівники міністерства зустрічалися з ГС "Освіторія", де розробляють курс за вибором для вчителів, які працюватимуть спочатку в 5-6-х класах, а потім повністю в базовій школі НУШ. І каже, що МОН сприятиме його впровадженню.

Також чиновник додає, що не всі вчителі тягнуться до новацій. Є педагоги, які звикли працювати так, як десятки років раніше: "Тут проблема перебудови самого вчителя, його психологічної та методичної підготовки. Але не можна говорити, що зараз у країні недостатньо якихось курсів для підвищення професійної майстерності вчителя". 

Освітні експерти, з якими поспілкувалася LIGA.Life, переконані: освіта пішла з пріоритетних тем уряду. Темп і форми впровадження НУШ у 2021 році підійшли до точки замерзання, вважає Іванна Коберник. Мовляв, назва реформи є, ознаки впровадження є, а змін по суті майже немає.

"МОН більше не є лідером впровадження реформи, як це було за Лілії Гриневич і Анни Новосад. А після передчасної смерті заступниці міністра Любомири Мандзій у вищому керівництві МОН не залишилося жодної людини, яка розуміє цінності НУШ", – додає Коберник.

Піпа зауважує, що чинний склад МОН не пропонував і не змінював НУШ: "Вони не мають бачення чи навіть розуміння потреби її втілення". 

Гриневич переконана, що потрібна загальна стратегія реформи для базової і старшої профільної школи. Вона нагадує, що є план Кабміну, затверджений ще в 2017 році: "Проте зараз і уряд, і МОН мало говорять про те, як розгортатиметься реформа". 

У МОН переконані: роблять все, щоб доносити ідеї реформи на місця, зокрема через виступи керівників міністерства і через сайт МОН. "Немає межі досконалості. Якщо хтось бачить, що в тому чи тому сегменті треба комунікувати краще, будемо це робити", – каже Кононенко. За його словами, інколи на зустрічах з освітянами лунають думки "краще було б, щоб ви зверху настанову дали". 

"Намагаємося пояснювати: чинне законодавство передбачає автономію та ініціативність самої школи. Треба використовувати загальні документи та враховувати потреби дітей в конкретній школі", – зауважує він.

І додає: навесні чи влітку кожна школа затвердить свою освітню програму на підставі типової. Тому до всіх 5-х класів прийде "Нова українська школа" 1 вересня, підкреслюють в МОН.

"Якщо якийсь вчитель вчитиме, як завжди, бо не хоче використовувати нові методики – це інше питання. Щоб цього не було, є керівництво школи, місцеві органи управління освіти, центри професійного розвитку педправцівників, які допомагають вчителю", – підкреслює Кононенко. І додає, що МОН планує у 2022 році затвердити новий Державний стандарт профільної освіти вже для старшої школи НУШ.

3. Коли в школах нарешті буде нормальний інтернет? А якщо знову дистанційка?

За словами Кононенка, з 14 200 шкіл майже в третині швидкість інтернету досить низька. Цього року МОН планує під'єднати 100% шкіл до швидкісного інтернету. У 2021-му так під'єднали 1500 шкіл.

Зараз не мають доступу до інтернету лише 12 шкіл з невеликою кількістю учнів, каже він. У 2022 році їх мають закрити – дітей підзвозитимуть до більших закладів. Для цього МОН закуповує шкільні автобуси коштом держбюджету на умовах співфінансування з місцевою владою. У 2021 році закупили 374 шкільних автобуси.  

"Після цих закупівель 99% дітей, які потребують підвезення, підвозяться різними видами транспорту. З них 91% – шкільними автобусами", – каже Кононенко. В 2022-му обіцяє, що закуплять ще 460 автобусів. 

Торік записали для платформи "Всеукраїнська школа онлайн" 2200 уроків для 5-11 класів.

"У 2022-му будемо думати, як підготувати такі уроки для початкової школи. Будуть розміщені додаткові освітні матеріали на платформі і курси для вчителів. А також на ВШО буде забезпечено доступ дітей із особливими освітніми потребами", – підкреслює Кононенко.

Також, за урядовою програмою, закупили понад 61 000 ноутбуків для вчителів, щоб їх можна було використовувати, зокрема, для дистанційного навчання. 

4. А що з пропущеними за дистанційку знаннями?

Світ замислюється,  як компенсувати ці прогалини, розповідає Гриневич. Наприклад, у Великій Британії запровадили додаткові години індивідуальної та групової роботи для вчителів. Щоб визначити, в кого з дітей є прогалини в навчанні, і вчителі змогли додатково займатися з цими дітьми. Це варто запровадити і у нас, вважає ексміністерка, за бюджетні кошти. 

Однак, в Україні досі не проводили системних досліджень наслідків дистанційного навчання в школах, зауважує Гриневич: "МОН каже: "У нас все добре". Хоча ніхто не досліджував. Ця тактика згубна. Вона спричинятиме ще гірші наслідки у якості навчання". 

Навіть у країнах, де такі дослідження проводили, зокрема в Нідерландах, Бельгії чи Британії, і де значно кращий рівень життя, забезпечення інтернетом і гаджетами, констатують, що успішність дітей через дистанційку знизилася на майже 20%, залежно від предмету, розповідає Гриневич.

За словами Кононенка, МОН планує вивчати ефективність дистанційного навчання в школах. Над цим працюють Державна служба якості освіти, Інститут освітньої аналітики, установи Національної академії педагогічних наук. "Про конкретні проєкти досліджень можна буде поговорити пізніше", – переконує він. 

5. А що з підручниками? Їх нарешті покращать? 

У 2021-му проголосували закон про підручники, нагадує Наталія Піпа. Отже, тепер є чітке визначення "підручника", змінюється процес підготовки підручників, є порядок оскарження в суді: "Це не є великим проривом, але на якість підручників впливатиме позитивно. Саме на написання, рецензію, склад експертів, які затверджують зміст", – пояснює Піпа. І додає, що це – складні явища, які ще необхідно унормувати. За кордоном, наприклад, не рецензуватимуть підручник за хабар, бо більш розвинена етика та ділова репутація. "У нас ці механізми, на жаль, не працюють. Сподіваюся, ситуація з часом зміниться", – зауважує Піпа. Гриневич додає, що чула у 2021 році від видавців про "старі схеми", за якими підручники для друку обирають непрозоро.

Натомість Кононенко стверджує, що МОН не відомі факти того, що якісь експерти брали хабарі за оцінку підручників: "Якщо в когось є підозра в хабарі, треба звертатися обов'язково в правоохоронні органи, і в міністерство".

Чиновник повідомляє, що процедуру добору підручників у 2021 році оновили. Починаючи з цього року, підручнику спочатку проводитиметься експертиза і надаватиметься гриф, тобто дозвіл на використання у закладі освіти, а вже потім підручник братиме участь у конкурсі

За такою методологією у 2022-му планують надрукувати підручники для 5-х та 9-х класів, розповідають у МОН.

За його словами, загалом навчальна література, підручник – складний елемент освітнього процесу. Адже кожен автор чи колектив авторів намагається вкласти своє розуміння методики викладання. "Не хочу коментувати конкретні речі. Але інколи це призводить до суб’єктивних тверджень у підручнику", – визнає начальник головного управління шкільної та дошкільної освіти МОН.

6. Зарплати вчителів: зростають, але недостатньо

Освітні експерти, опитані LIGA.Life, зауважують: багато розповідаючи про підняття зарплати вчителям, влада не враховує відтік молодих кадрів з освіти.

За словами Гриневич, замало молоді йде в професію, зокрема, для викладання природничих предметів, інформатики, іноземних мов. До цього часу не розв'язана проблема великого дисбалансу зарплати (різниця в два рази) між молодими вчителями і тими, які мають великий досвід за ту саму виконану роботу.

Піпа розповідає, що створена робоча група з реформування зарплат освітян. Комітет Ради з питань освіти двічі давав завдання МОН створити робочу групу з реформуванню зарплат, МОН цього не виконало. Тепер робоча група створена в Комітеті, каже вона.

"На жаль, не виконана постава КМУ №822 і є велика проблема з вчителями: природничих спеціальностей (фізика, математика), англійської мови. Люди з цими знаннями можуть йти в інші сфери, де зароблятимуть більше, ніж в школі (вчитель-початківець має мінімальну зарплату)", – каже Піпа. Для мотивації працювати в школі треба підвищувати зарплату вчителю-початківцю та змінити систему оплати праці, переконана депутатка.

Кононенко зауважує: МОН зацікавлене в тому, щоб вчителі отримували більшу зарплату, щоб згадана постанова набула чинності: "Водночас, розуміємо реальну ситуацію – все залежить від можливостей держбюджету", – пояснює він.

У 2021 році у вчителів зростала зарплата залежно від стажу і категорії, розповідають у МОН. На 1 січня 2021 року вчителі отримували в середньому від 9000-12 700 грн. З 1 грудня 2021 року – від 9700 – 13 700 грн, повідомляє Кононенко.

"Важко говорити, чи це сильний розрив. Вчитель, який більше працює і має більший стаж, отримує більше, це закономірно", – каже Кононенко. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Ірина Петренко
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини