Коли дитині потрібні антибіотики
Пояснює лікар-дитинолог медичної мережі "Добробут" Любов Піднебесна.
Найчастіше до лікаря звертаються, коли в дитини нежить, біль у горлі, кашель, лихоманка, слабкість, ломота в суглобах, головний біль, а також у разі кишкових розладів: нудоти, блювання, діареї.
У більшості випадків ці симптоми спричинені вірусами, на які не діють антибактеріальні препарати.
Самостійно, без консультації спеціаліста, відрізнити вірусну інфекцію від бактеріальної неможливо.
Тільки на основі огляду дитини та, за необхідністю, результатів лабораторних досліджень можна встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування. Обсяг лабораторних тестів визначається лікарем у кожному випадку індивідуально.
Найчастіше для визначення подальшої тактики призначають загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, визначення швидкості осідання еритроцитів, рівня С-реактивного білку, бактеріологічні дослідження тощо.
- Читайте також: Антибіотики не треба пити усім хворим на коронавірус. Це – поширена помилка. Пояснює лікар
Чому щоразу треба обирати антибіотик під конкретний випадок, а не купувати той, який раніше "допоміг дитині сусіда" чи вашій дитині
Антибіотики призначають у разі захворювань із важким перебігом та високим ризиком ускладнень таких як ангіна, фарингіт, бактеріальний синусит, гнійний отит, бактеріальна пневмонія, інфекція сечовивідних шляхів тощо.
Під час вибору препарату беруть до уваги вік та масу тіла пацієнта, чи були в нього в минулому алергічні реакції, які препарати дитина отримувала останнім часом та ще багато чинників. Усі вони впливають на вибір дозування та тривалість курсу лікування. Тому навіть за однакових, на перший погляд, симптомах лікування може відрізнятися.
- Читайте також: Антибіотик "від" грипу, ГРВІ, кашлю, ангіни. Наскільки вони потрібні і як можуть нашкодити
Які особливості застосування антибіотиків
Антибактеріальні препарати, як і будь-які інші, можуть викликати побічні дії. Найрозповсюдженішими є алергічні реакції, нудота, діарея, блювання, грибкове ураження шкіри та слизових оболонок.
Використання антибіотиків без призначення лікаря становить серйозний ризик для здоров’я.
Помилки у дозуванні та неправильний вибір препаратів призводять до посилення їхньої токсичної дії або неефективності.
Як наслідок, значно підвищуються ризики виникнення побічних дій та ускладнень самого захворювання.
Обов’язково повідомте лікаря, якщо у дитини в минулому була серйозна алергічна реакція, особливо на ліки. Уважно стежте за змінами стану здоров'я під час лікування антибіотиками. У разі появи висипки, набряку шкіри обличчя та шиї, утрудненого дихання, осиплості голосу та у разі раптового погіршення загального стану негайно зверніться до лікаря.
- Читайте також: Дитина захворіла: що робити батькам самостійно, а коли – бігом до лікаря. Пояснює педіатр
Які бувають антибіотики та як вони працюють
За своєю структурою антибіотики бувають природного походження (продукуються грибками плісняви, рослинами, іншими мікроорганізмами) та синтетичними (формула яких створена фармацевтами).
За механізмом дії вони поділяються на препарати широкого спектра дії — активні проти багатьох мікроорганізмів, та вузького спектра — проти обмеженої групи збудників. Це не означає, що препарати широкого спектра більш ефективні — вони просто діють на різні мікроорганізми, отже, використовуються, коли подібне захворювання може бути викликане різноманітними збудниками.
Антибіотики вужчого спектра мають більш прицільну дію та частіше використовуються як препарати першого вибору в типових ситуаціях. Потребу у застосуванні того чи іншого різновиду препаратів може визначити лише лікар.
Саме для цього призначають проведення бакпосівів у лабораторії — так визначається чутливість збудників до різних антибактеріальних препаратів.
Якщо порушувати правила використання антибіотиків
Самопризначення, переривання курсу антибіотиків у разі покращення самопочуття, неправильного вибору дозування тощо — призводять до розвитку антибіотикорезистентності. Це явище, за якого бактерії звикають до антибіотиків і стають нечутливими.
Антибіотикорезистентність називають глобальною загрозою здоров’ю людства. Вона може призвести до того, що за певний час ми опинимося у ситуації, коли навіть типові хвороби неможливо буде вилікувати.
Застосування антибактеріальних препаратів без нагальної потреби призводить до того, що терапія інфекційних захворювань, особливо у разі важкого перебігу та загрози життю, стає справжнім випробуванням для лікаря та пацієнта. Це небезпечно для осіб з ослабленим імунітетом, насамперед дітей.
Також антибіотики можуть впливати на мікрофлору, або, як зараз заведено називати, — мікробіом. Це світ корисних мікроорганізмів, які живуть всередині нас, на поверхнях слизових оболонок та вкривають шкіру. Ці бактерії беруть активну участь в обмінних процесах, синтезі вітамінів К і вітамінів групи В, виробляють гормоноподібні речовини. Антибактеріальні препарати впливають на хвороботворні бактерії, але, разом з тим, гинуть і корисні мікроорганізми. Це порушує мікробіом людини й надалі може призвести до розладів у злагодженій роботі організму.
Як зменшити шанси дитини на антибіотикотерапію
Зменшити застосування антибіотиків у дітей також допомагає профілактична вакцинація.
Сучасні вакцини проти таких бактерій як пневмокок та менінгокок знижують ризик захворіти на пневмонію, бронхіт, гнійний отит, менінгіт, а також дозволяють запобігати розвитку ускладнень цих захворювань.
Довідка: В Україні зареєстровані кілька вакцин для профілактики менінгококової інфекції:
- Менактра (США) — застосовується у дітей від 9 місяців, дітям до 2-х років потрібно дві дози препарату, у старшому віці — лише одна;
- Німенрікс (Бельгія) — можна вакцинувати дітей від 6 тижнів, до одного року потрібно дві дози, після року — одна доза.
Для профілактики пневмококової інфекції в Україні доступні дві вакцини: Превенар-13 (Бельгія) та Синфлорікс (Бельгія). Вони мають подібні схеми застосування — можна вакцинувати дітей від 6 тижнів, потрібно ввести від 4 до 1 дози залежно від віку, в якому почали вакцинацію.