Що відомо про імунітет перехворілих ковідом та нові дані про івермектин – огляд досліджень

Перехворіти недостатньо?

Хоча цифри у щоденних зведеннях зараз лякають не так, як взимку, кількість перехворілих продовжує зростати. Паралельно ми непомітно починаємо заходити в нову інформаційну пастку: впевненість, що перехворілим щепитися не потрібно. 

Це – хибна ідея, спричинена кількома факторами. 

По-перше, побутує уявлення, що природний імунітет після хвороби є завжди "сильнішим" та стійкішим, ніж після щеплень. 

По-друге, не оптимальна за своїм охопленням та термінами вакцинальна кампанія в Україні обумовлює те, що багато охочих не мають доступу до вакцини. А сам процес щеплення часто пов’язаний із незручностями (далека локація, черги тощо). 

Тому трохи лінивий за своєю природою людський мозок починає вигадувати 1000 і 1 причину, чому вакцинуватись необов’язково.

Чи не найкращим виправданням стає "А я вже хворів/ла!". Дослідження Оксфордського університету під назвою PITCH демонструє, що все не так просто. 

Вчені аналізували стан імунітету 78 робітників, які перехворіли на ковід (66 із симптомами і 12 без – вони мали лише лабораторне підтвердження хвороби). 

Може здатися, що така маленька вибірка не дозволяє робити висновків. Але вибірки з тисяч осіб більш необхідні для експериментальних досліджень, а в цьому випадку воно було обсерваційним (тобто спостережувальним). Крім того, меншу кількість учасників компенсувала якісна методологія. В усіх учасників дослідження щомісяця протягом пів року після хвороби детально оцінювали різні ланки імунітету – антитіла до спайків (шипів) та нуклеокапсиду коронавірусу (капсули, в якій є генетичний матеріал), В-клітини, які виробляють антитіла, та декілька типів Т-клітин. 

У підсумку виявили, що величина імунної відповіді дуже відрізнялася від одного пацієнта до іншого. І серед безсимптомних, і серед тих, хто хворів із симптомами були такі, в кого імунної пам’яті про ковід не було вже через 6 місяців після інфекції і навіть раніше. У 92% безсимптомних пацієнтів через пів року не виявили вимірюваної імунної відповіді. Серед симптоматичних таких було менше, їхня частка склала 26%. 

Якщо організм досліджуваних проявляв слабку імунну активність до Альфа-варіанту коронавірусу (так званого британського штаму), то до Бета-варіанту (так званого південноафриканського) такої активності не було. 

Це однозначно вказує на те, що більшість пацієнтів, які перенесли ковід в безсимптомній та легкій формі, захищені від повторного інфікування дуже слабко або з певного моменту не захищені взагалі.

Крім того, дослідники використали для підтвердження своїх гіпотез алгоритм машинного навчання на ім’я SIMON. Було підтверджено, що люди із слабкою імунною відповіддю на перше інфікування ковідом будуть слабко захищеними від повторного захворювання.

Отож, навіть якщо ви хворіли, відмовлятися від вакцинації, коли та буде доступною, не варто.

Нова зброя у глобальній боротьбі?

Ймовірно, вам уже не раз доводилось чути про ліки "Івермектин". Це – давно відомий протипаразитарний препарат. Його використовують для лікування переважно гельмінтозів і в медицині, і у ветеринарній справі. Тобто – проти глистів.

Однією з головних переваг препарату є його низька ціна. І, здається, цей препарат має корисний потенціал в лікуванні ковіду. 

Звісно, за останні півтора року ми звикли, що фарміндустрія "дістає з рукава" давно відомий препарат (який для лікування вірусних інфекцій не призначений) і каже, що от саме ним ми будемо успішно долати коронавірус. 

Саме тому всі подібні повідомлення науковою спільнотою зараз сприймаються досить скептично і обережно. 

В одному з минулих випусків ми вже торкалися теми івермектину в контексті дослідження, яке доводило його неефективність. Але, схоже, що в історії з івермектином все не так безнадійно. З’явилися нові дані.

Після численних досліджень в лабораторних умовах вчені виявили кілька механізмів дії цього препарату, які можуть бути помічними проти ковіду.

Насамперед, івермектин блокує для вірусу можливість заходити в клітини людського організму через АПФ-2 рецептори (їх багато в клітинах дихальних шляхів, а ще їх більшає у курців, чим частково і пояснюється їхня більша вразливість до коронавірусу).

Крім того, якщо вірус в клітину все ж потрапив, івермектин обмежує інтенсивність, з якою інфекція в клітинах розмножується.

Однак найтяжчі випадки ковіду обумовлені не самим вірусом, а "надмірною" реакцією організму на нього. У професійній літературі таке явище називають "цитокіновий шторм", по-суті, це сильна та неконтрольована запальна реакція, внаслідок якої уражуються внутрішні органи (насамперед – легені). 

Так от, схоже, що івермектин здатен регулювати ключові медіатори запалення – рівень інтерферонів та ядерного фактору каппа-В, так, що шкода від "надмірного запалення" зменшується.

Все це звучить добре, навіть – занадто добре. Але дуже часто препарати, які демонструють чудові результати в пробірках у лабораторії, мають дуже слабкий (або зовсім ніякий) ефект в медичній практиці на справжніх пацієнтах.

Одна з останніх робіт стосовно практичного застосування івермектину була опублікована 17 червня в Американському терапевтичному журналі. Дослідники провели масштабний метааналіз і узагальнили результати доступних клінічних досліджень івермектину у пацієнтів з ковідом. І ось що встановили: застосування івермектину зменшувало ризики пацієнтів померти на 62% (порівняно з тими, хто цей препарат не отримував). Після математичної перевірки надійність цих доказів позначили як "помірну".  А ось із попередженням ковіду все більш неоднозначно. Докази того, що профілактичне застосування івермектину зменшує ризики інфікуватись, визнали "слабкими".

Також немає впевненості, що застосування цього препарату може зменшувати потребу у використанні апаратів штучної вентиляції легень, чи що він може робити перебіг захворювання менш тяжким.

Дані отримали на основі аналізу 3400 пацієнтів. А самі автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів (тобто, вони не мали фінансового чи іншого заохочення від фірм-виробників івермектину).

До подібних висновків дійшли і автори ініціативи CovidAnalysis – добровільної спільноти вчених та лікарів, які фіксують та аналізують доступні дослідження щодо ковіду. За оприлюдненим ними звітом, на сьогодні доступно 60 досліджень івермектину, в яких взяло участь майже 19 000 пацієнтів. 31 дослідження було рандомізованим та контрольованим, тобто має високу якість даних.

Дослідження, в яких аналізували результати лікування, свідчать про зменшення рівня летальності на 70%.

Все це дає привід стримано сподіватись, що залучення нового препарату у протоколи лікування дозволить врятувати більше життів. Наголошую, що наведені матеріали не є закликом чи рекомендацією для самолікування івермектином, Будь-яке застосування івермектину або інших препаратів має відбуватися за призначенням лікаря та за поточними науковими рекомендаціями. Цей препарат не є "пустишкою", а його неправильне застосування може призвести до серйозних ускладнень. 

***