Пояснення

Наукою по ковіду | Що слід знати про ефективність вакцин проти ковіду – огляд досліджень

13.04.2021, 08:00 • 7 хвилин
1

Вакцина захищає без вакцинації?

У "Наукою по ковіду" – спільному проєкті LIGA.net та Міжнародного фонду "Відродження" – ми відштовхуємося від наукових досліджень та доказової медицини, аби ви були у курсі найважливіших та найактуальніших даних. Обізнані – отже, спокійні та озброєні.

Світ вакцинується від коронавірусної хвороби. Тільки успіхи у держав різні. Але є дещо, що частково об’єднує майже всі країни. Наприклад, те, що вакцин наразі недостатньо, щоб повністю забезпечити всіх мешканців. 

Відтак, окремі уряди разом з медінституціями створюють свої національні плани вакцинації.

В Ізраїлі, наприклад, за 9 тижнів кампанії вакцинували понад половину населення, але нещепленими залишились діти до 16 років. Здавалось би, тепер вони стануть головною жертвою ковіду та почнуть хворіти частіше. Адже майже всі, крім них, мають імунітет або після хвороби, або після щеплення.

Однак нещодавнє дослідження показує протилежні результати. Автори дослідили зв'язок між темпами вакцинації дорослих та результатами тестів на ковід серед дітей. Дані збирали з інтервалом 35 днів. Тобто досліджували те, як зміняться показники захворюваності у дітей через 35 днів після вакцинації дорослих.

Виявилось, що збільшення кількості щеплених в окремих спільнотах мало сильний позитивний зв’язок зі зменшенням позитивних тестів на ковід серед дітей – кілька тижнів поспіль. 

І це прекрасна новина! На перший погляд. Вона доводить, що щеплення від ковіду, принаймні Файзером, захищає не лише тих, хто безпосередньо щепився, а й тих, хто не встиг або взагалі не може вакцинуватись. Все, доведено, питання закрите!

Але, на жаль, наука так не працює. Бо хай яка радісна новина, необхідно шукати альтернативні та менш переможні пояснення феномену. 

Одне з них – серед нещеплених дітей може бути багато перехворілих, а отже діти природно будуть все рідше хворіти і без вакцини.

Інше можливе пояснення – замішані локдауни. Приблизно в той самий період, коли проводили дослідження, в Ізраїлі був дещо посилений карантин, зокрема, були введені обмеження на роботу шкіл. Цей факт міг стати причиною того, що діти через кілька тижнів стали рідше хворіти.

Може існувати ще одне, або і кілька, пояснень. А, можливо, дійсно – допомогла вакцинація. Про це можна буде дізнатися згодом, коли подібних досліджень побільшає, а методика їхнього проведення покращиться. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

2

Як дивитися на ефективність вакцин

Одне за одним з'являються дослідження, які показують, що вакцини – дієві. Ефективність препаратів різних виробників відрізняється, однак загалом вакцини ефективні. Це майже не викликає сумніву.

Багато читачів зараз здивуються, але насправді вчені знають дуже мало про ефективність вакцини. Навіть коли мова про препарати, які успішно пройшли клінічні випробування третьої фази і дозволені для екстреного медичного застосування.

Та не спішіть боятись. Причина непорозуміння – лінгвістична. В англійській мові є два схожих слова з різними значеннями: effectiveness та efficacy. Повного відповідника в українській мові немає.

Коли дослідник каже, що його новітня РНК-вакцина має ефективність 90% за результатами клінічного дослідження, це означає, що в групі досліджуваних щеплених частота захворювання скоротилась на 90 % порівняно з групою людей, які отримували плацебо. 

У цьому разі йдеться про efficacy. Саме про ці цифри кричать заголовки у медіа. І саме на цьому базують свої розрахунки різні служби охорони здоров'я, коли розробляють плани боротьби з коронавірусною пандемією. 

Але! Ніхто не може знати достеменно, які саме результати покаже вакцина в польових умовах. Реальне життя відрізняється від експерименту, хай би як складно та витончено експеримент не вибудовували.

Учасники експерименту можуть не бути репрезентативною вибіркою – тобто не відповідати загальному населенню за певними ключовими параметрами: мати більшу або меншу частоту різних хвороб, генів тощо. 

Також досліджувані в умовах експерименту можуть поводитися не так, як у повсякденні, що додатково впливатиме на те, заразяться вони ковідом чи ні.

Все це надто складно прорахувати заздалегідь. Тому, коли в дослідженнях вакцина показала себе ефективною (efficacy) та безпечною, вчені продовжують збирати дані зі справжніх історій хвороб та медреєстрів. 

Там вони дізнаються про справжню кількість людей, яких вакцина вберегла від хвороби. І тільки тоді, коли цих даних накопичується достатньо, вони можуть говорити про ефективність вакцини — effectiveness.

Наприклад, на сайті Центру контролю за зхворюваннями США нещодавно опублікували результати подібного польового дослідження стосовно РНК-вакцин проти ковіду. 

Нагадаю, що до РНК-вакцини належать Файзер та Модерна.

Так от, результати дослідження цих вакцин у реальному житті отримали від аналізу близько 4000 медиків та пожежників, щеплених двома дозами РНК-вмісної вакцини. Ці люди продовжували жити та працювати у звичному режимі.

Щотижня, впродовж 13 тижнів, їм проводили ПЛР-тестування, щоб виявити інфікованих. Виявили, що ефективність (effectiveness) вакцин склала 90% у тих, хто отримав дві дози вакцини, після чого пройшло щонайменше два тижні. 

Ефективність серед тих, хто отримав одну дозу, після чого пройшло щонайменше 2 тижні, становила 80%.

Ці дані є надзвичайно цінними, адже саме вони говорять про реальний стан речей і дозволяють справді прогнозувати майбутній розвиток подій. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

3

Імунітет та нові варіанти ковіду

Коронавірус безсоромно мутує. Він змінює свої окремі ділянки, завдяки чому може легше потрапляти в клітини, швидше та простіше передається від людини до людини, а у деяких випадках стає більш смертельним. 

Але, що найгірше, він змінюється іноді достатньо для того, щоб антитіла, сформовані після хвороби або внаслідок вакцини, перестали його помічати, а, отже, і боротися з ним.

На щастя, природа подарувала нам рятівне коло у вигляді клітинного імунітету. 

За свіжим американським дослідженням, клітини CD8+ (які мають більш романтичну назву Т-кілери), чудово розпізнають і нищать навіть такі мутовані варіанти SARS-COV-2, яких людський організм раніше не бачив.

Іншими словами, якщо ми підхопимо будь-який варіант SARS-COV-2, перехворіємо і виживемо, то з високою ймовірністю будемо захищені клітинним імунітетом і від інших варіантів цього вірусу. Юхув! З іншого боку, ніхто зараз не зможе сказати точно, як довго захищає клітинний імунітет.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

4

Найбільш химерна новина

У трьох мандрівників із Танзанії під час рутинної перевірки при перетині кордону виявили варіант SARS-COV-2, який пізніше назвали A.VOI.V2.

Його з-поміж братів та сестер виокремлює не лише красиве ім’я. Він несе 34 мутації, 14 з яких стосуються спайкового протеїну – шипа, яким коронавірус пролазить в людську клітину. 

Це найбільша кількість мутацій, зареєстрована у SARS-COV-2, порівняно з "класичним варіантом". То в чому химерність цієї інформації?

В тому, що ця новина наразі не несе жодної корисної інформації. Невідомо, як ці мутації вплинули на хвороботворні характеристики вірусу, на перебіг хвороби, формування імунітету, ефективність вакцини тощо. Нічого невідомо, крім того, що є купа мутацій. 

Багато варіантів SARS-COV-2 мають мутації, і більше нічим особливим не відрізняються. Однак заголовок у теми першосортний.

Навіщо ж ми це говоримо? Щоб ми пам’ятали, що у багатьох людей ковід проходить набагато легше та швидше, ніж тривожний розлад. 

Тому бажано, щоб інформація про кожен новий варіант чи нову мутацію не викликала надто багато емоцій. Спочатку – висновки, підтверджені науковими роботами, потім – реакція.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Что следует знать об эффективности вакцин от COVID-19 – обзор исследований
Андрій Сем

науковий редактор проєкту Наукою по ковіду, кандидат меднаук, MedGoblin