Пояснення

Наукою по ковіду | Чи довго ще буде з нами коронавірус? Огляд свіжих досліджень. Випуск 2

23.02.2021, 09:00 • 5 хвилин
1

Чи довго з нами буде коронавірус?

Коронавірусна інфекція стане ендемічною. Реконвалесцентна плазма потенційно може викликати нові мутації коронавірусу, а новий варіант SARS-COV-2 може протікати важче, ніж звичайний. 

У "Наукою по ковіду" – спільному проєкті LIGA.net та Міжнародного фонду "Відродження" – ми відштовхуємося від наукових досліджень та доказової медицини, аби ви були у курсі найважливіших та найактуальніших даних. Обізнані – отже, спокійні та озброєні. Випуск 2.

Попередній огляд інших чотирьох досліджень можна прочитати тут: про щеплення, повторне інфікування, спайкові мутації вірусу та про те, наскільки доречними є поради дезінфікувати усі поверхні в надії побороти ковід.

За опитуванням, яке журнал Nature провів серед більш ніж 100 експертів (імунологів, вірусологів, інфекціоністів), майже 90% із них вважають, що коронавірусна інфекція стане ендемічною. 

Це означає, що на планеті протягом довгих років існуватимуть спільноти, в яких циркулюватиме ковід.

Але це в жодному разі не "кінець світу", переконані вчені. Наприклад, ендемічними збудниками нині є вірус грипу та чотири різні коронавіруси, які викликають звичайну застуду. Але це не привід прирівнювати ковід до звичайного грипу. 

Імунітет, створений у країнах за багато років, дозволяє співіснувати з цими інфекціями без надмірної кількості смертей, щорічних локдаунів, маскових режимів та соціальної ізоляції.

Чи створимо ми подібний імунітет до коронавірусу? Так. Але безпечніше цього досягати, звісно, за допомогою вакцинації, а не чекати, поки всі перехворіють.  

За моделлю, створеною британськими епідеміологами, за умови дев’яностовідстоткової ефективності вакцини необхідно щепити щонайменше 55% населення для створення колективного імунітету. 

І це за умови, що залишаться такі протиепідемічні заходи, як носіння масок та  перехід частини людей на роботу з дому. 

Якщо ж хочемо забути про будь-які заходи соціального дистанціювання, необхідно щепити 67% населення. 

Для багатьох країн виконання такого завдання потребуватиме не один рік.

Тож, як бачимо, коронавірус не залишиться назавжди такою гострою загрозою, як зараз. Але покращення ситуації все одно вимагатиме значних зусиль та ресурсів від усього суспільства.

2

Реконвалесцентна плазма сприяє небезпечним мутаціям?

Переливання реконвалесцентної плазми є одним із методів лікування осіб із тяжким перебігом COVID-19. 

Люди, які перехворіли й видужали, мають в крові нейтралізуючі антитіла, покликані боротися та знищувати коронавірус. 

Вони можуть стати донорами крові, з якої в лабораторних умовах виділяють плазму, багату на антитіла. Потім цю плазму можна переливати пацієнтам з тяжкою коронавірусною інфекцією або імунодефіцитами (станами, коли імунітет організму сам не може впоратись з інфекціями). 

Нещодавня публікація з Кембріджського університету описує цікавий клінічний випадок пацієнта з пригніченням імунітету, якого лікували від хронічного ковіду. 

Одним із лікарських заходів було переливання реконвалесцентної плазми. Протягом перебування пацієнта в лікарні дослідники аналізували, як змінювався геном коронавірусу. 

Виявилося, що після першого введення плазми у генетичній послідовності вірусу з’явились мутації, які робили його більш стійким до антитіл, але водночас менше здатним проникати в клітини, а, отже, інфікувати. 

Але після повторного введення плазми виявили нові мутації, які повертали вірусу стартову здатність інфікувати. Водночас стійкість до антитіл зберігалась. 

Хоча один випадок не дає змоги робити далекоглядні висновки, все ж ці нові дані змушують медиків більш обережно і зважено ставитись до переливання реконвалесцентної плазми у разі ковіду, оскільки такий метод лікування потенційно може сприяти появі нових небезпечних мутацій коронавірусу.

3

Більш смертельний варіант ковіду?

Також під пильним наглядом міжнародних епідеміологів  перебуває варіант коронавірусу B.1.1.7, який вперше виявили у Великій Британії у вересні 2020 року. 

До кінця року його реєстрували вже в інших країнах, зокрема США. 

Спочатку вчені висловлювали побоювання, що нові мутації підвищуватимуть смертність від цього коронавірусного варіанту через вищу заразність, а рівень летальності, як вважалось, не зміниться. 

Довідка: Смертність – це кількість смертей у певній популяції за одиницю часу. А летальність – відношення кількості померлих до числа тих, хто захворів.

Так от, нещодавно отримані дані щодо британського коронавірусу додають причин для занепокоєння. Схоже, новий варіант таки викликає захворювання із тяжчим перебігом, ніж звичайний.

Для чоловіків 70-84 років ризик смерті зростає з 5% до 6%, а для категорії людей 85+ збільшується з 17% до 22%. Із заявою про цю небезпеку вже виступив прем’єр Британії Борис Джонсон.

Утім, вчені наразі схиляються до того, що інфікування варіантом B.1.1.7 не несе додаткових загроз та ризиків смерті у групі осіб молодшого віку та дітей.

Проте, остаточні висновки робити ще рано. Адже мутація коронавірусу триває і продовжуватиметься протягом усього його існування.

4

Ставлення до вакцинації у світі покращується

Вчені з Лондонського Імперського коледжу провели дослідження серед кількох десятків тисяч людей у Європі, Азії та Австралії в період з листопада 2020 до січня 2021. 

У листопаді лише 40% опитаних збиралися вакцинуватися проти ковіду, а вже в січні їх частка зросла до понад 50%.

Позитивний досвід є вагомим чинником схильності вакцинуватися. Якщо людина має членів родини або особисто знає тих, які успішно вакцинувались, це збільшує її власну готовність до щеплень.

Утім, попри позитивні зміни громадської думки, ситуація лишається неоднорідною. У Великій Британії про готовність вакцинуватись заявляли 78% опитаних.  А в Іспанії, хоча довіра до вакцини за останні місяці зросла майже вдвічі, вакцинуватись бажають 52%.

Одним із антирекордсменів серед розвинених країн у цьому аспекті є Японія. На питання "На скільки ви довіряєте вакцині від COVID-19?" – 66% опитаних відповіли "мало" або "зовсім ні".

Цікаво, що такий результат в цій країні є досить прогнозованим. За результатами дослідження, проведеного влітку 2019 року, менше 40% населення довіряють вакцинації  у двох країнах – Японії та Україні. Хоч тут ми опинились в компанії з країною Великої Сімки.

Тож комунікація та поширення актуальної та достовірної інформації про вакцини лишається одним із ключових чинників того, як швидко і успішно світова спільнота зможе зупинити коронавірусну кризу.

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Долго еще с нами будет коронавирус? Обзор свежих исследований. Выпуск 2

Андрій Сем

науковий редактор проєкту Наукою по ковіду, кандидат меднаук, MedGoblin