Формувальне оцінювання в школі. Що це таке і чому оцінки в журнал не обов’язкові
Ілюстрація Depositphotos.com

Що таке формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання стало вже звичним для учнів та педагогів Нової української школи (НУШ). Утім, ще досить рідко зустрічається у старшій школі (5-9 класи). Частково тому, що підзаконні документи розроблені поки лише для Нової української школи, хоча використовувати таке оцінювання закон передбачає у на всіх рівнях освіти.

Під час інституційного аудиту – нової процедури зовнішнього оцінювання роботи школи, яку проводить Державна служба якості освіти, експерти звертають увагу на те, як саме педагоги оцінюють успіхи учнів та чи застосовують формувальне оцінювання. Його в очікуванні аудиту починають практикувати і для старших класів.

Експерти ініціативи "Система забезпечення якості освіти", що впроваджується для Державної служби якості освіти в межах проєкту "Супровід урядових реформ в Україні" (SURGe) пояснюють читачам LIGA.Life суть такого оцінювання, як його можна застосовувати у базовій школі та чим воно відрізняється від звичних "оцінок в журнал".

Це оцінювання, яке допомагає учню "навчитися вчитися". Це коли учень має навчитися ставити конкретні цілі свого навчання, планувати, як їх досягти, вчитися самостійно знаходити та виправляти свої помилки, оцінювати свої успіхи та невдачі, планувати шлях від неуспіху до успіху.

Вчителя при такому підході можна порівняти з тренером у спорті. Він тренує спортсмена, а той відточує свою майстерність. Тренер підказує, як і над чим слід працювати більше. Те ж саме у формувальному оцінюванні. А на змаганнях спортсмен продемонструє результат і отримає підсумкове оцінювання.

Різниця лише у тому, що формувальне оцінювання в школі навчає змагатися учня із самим собою, намагаючись стати сьогодні краще, ніж учора.

Щоб навчити цього учнів, вчитель має ставити чіткі цілі, яких треба досягти у вивченні кожної теми та постійно оцінювати, чи вдалось заплановане. Наприклад, вивчаючи задачі на рух, учні ставлять цілі: навчитися схематично зображувати умову задачі, застосовувати формулу знаходження відстані у різних умовах, складати план розв'язання задачі на рух, виконувати послідовність дій, самостійно складати зворотні задачі на рух. Ці цілі можна записати у чек-лист і звертатися до нього після кожного уроку. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

У чому цінність такого оцінювання

Найбільша цінність формувального оцінювання – можливість учням відчути власну відповідальність за своє навчання, що безпосередньо впливатиме на якість їхніх результатів.

У формувальному оцінюванні учні постійно вчаться оцінювати себе самостійно.

Відбувається це майже на кожному уроці. Учні виконують тестове завдання, перевіряють його за наданим вчителем еталоном, а потім ставлять собі оцінку за тією шкалою, яка застосовується у класі (це можуть бути і звичайні оцінки, і описові характеристики, і певні позначки). Щоб навчати учня оцінювати себе правильно, вчитель надає власну оцінку. Якщо вони не співпадають, педагог пояснює, що вплинуло на таку оцінку.

Окрім цього, учні в парах оцінюють один одного, це ж можна практикувати в роботі в групі. Щоб це дійсно навчало учнів оцінювати, а не вішати "ярлики", – педагог дає критерії. Наприклад, для оцінювання виступів інших груп можуть бути такі: "Чи відповідав виступ темі?", "Чи була у виступі нова інформація, яку група знайшла самостійно?", "Чи вдалося групі зацікавити матеріалом інших?". Оцінювання за таким форматом може бути за шкалою "так/ні", або "цілком/не повністю/ні", або іншою шкалою, про яку домовляться учитель та учні.

Ще однією цінністю такого оцінювання є те, що учні мають перестати боятись помилятись.

Вчитель не карає негативною оцінкою за неправильні відповіді чи невірно виконані завдання. 

Суть формувального оцінювання – дати учневі зворотний зв’язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити. При такому оцінюванні вчителеві рекомендують залишати коментарі для учня, перевіряючи виконане завдання, так даючи зворотній зв’язок – над чим попрацювати, чому учень припускається помилки, де хиба у логіці розв’язання задачі тощо.

Наприклад, слід уникати слів "ідеально", "блискуче", "вражає". Ці слова не допоможуть зрозуміти, як виконати інше завдання так само добре.

Чим формувальне оцінювання відрізняється від поточного

Не варто їх розділяти. Формувальне оцінювання і є поточною щоденною роботою. Різниця полягає лише у підході. 

У традиційному оцінюванні оцінку ставлять не за те, як учень навчився, а за те, скільки виконав завдань без помилок. У формувальному ставлення до помилок особливе. Учнів навчають, що бачити власні помилки – це прекрасно. Тому що це перший крок до їхнього подолання. Окремо учнів вчать стратегіям пошуку та виправлення власних помилок. Таке оцінювання – не про контроль, а про частину навчання.

А як же контроль? Він також є – під час підсумкового оцінювання. Учні мають усвідомлювати, що коли вони вчаться, можуть пробувати різні шляхи, експериментувати, помилятися. Але все це для того, щоб якнайкраще опанувати знання та уміння. І під час підсумкового оцінювання (спочатку тематичного, потім семестрового та річного) вони мають продемонструвати результат навчання. 

Як формувальне оцінювання працює на практиці

Вчитель на початку навчального року розробляє та озвучує учням і батькам чіткі очікувані результати опанування предмету. Ці ж результати відображаються у свідоцтві досягнень. Так усі розуміють, для чого учні вчать те чи інше, та яких умінь мають вони досягти, що буде в першому семестрі, що в другому, завдяки чому учні будуть досягати очікуваних результатів тощо.

При формувальному оцінюванні вчитель постійно ставить учням запитання, щоб зрозуміти, наскільки правильно та повно вони розуміють матеріал. За необхідності зупиняється, пояснюючи ще раз. Надаючи учням постійну підтримку, педагог формує в учнів упевненість, що вони обов'язково впораються з новим матеріалом. Але це не просто підбадьорювання – це підказки, що зробити, щоб наступного разу вдалося краще.

Відсутність оцінок "у журнал"

Відсутність звичних оцінок "у журнал" на кожному уроці – нормальна практика формувального оцінювання. Втім, заборони використовувати бальне оцінювання немає. Вчитель вільний обирати форму, в якій давати учням зворотний зв'язок.

Важливою різницею традиційного поточного оцінювання з формувальним є відсутність впливу поточних оцінок на підсумкову. 

Принцип середнього арифметичного усіх поточних оцінок тут не працює, адже формувальне оцінювання має дати інформацію, чи засвоює учень матеріал, наскільки гарно засвоює і якщо є якісь проблеми – разом подолати  їх.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Як здійснюється підсумкове оцінювання

Якщо провести аналогію з кулінарією, формувальне оцінювання – процес приготування страви. Поки кухар готує, він може куштувати страву, додавати гостроти, солі, доварити чи досмажити продукти до більшої готовності. В процесі можна вдосконалити страву. Коли ж вона подана до столу, і змінити вже нічого не можна, гості куштують її та проводять так зване підсумкове оцінювання.

Правила підсумкового оцінювання може визначити самостійно педколектив школи. Наприклад, його можна проводити після вивчення кожної теми у вигляді діагностичних (так називаються вони у початкові школі), або контрольних робіт, можуть проводити практичні, графічні роботи тощо. З мовних дисциплін, як правило, окрім тематичних, проводять слухання (перекази), говоріння (діалоги, усні висловлювання), письмо (диктанти, твори), читання.

Міносвіти рекомендує кількість контрольних підсумкових точок та види робіт, але школа може адаптувати ці побажання під себе. Для початкової школи, яка вже вчиться за НУШ, такі вимоги гнучкі. Вчитель має автономію у виборі способів та видів підсумкового оцінювання.

З деяких навчальних предметів тематичне підсумкове оцінювання може не проводитись, а вчитель визначає види робіт, які допоможуть перевірити основні вміння, засвоєні протягом семестру. 

У початковій школі підсумкове оцінювання виводиться тільки в кінці навчального року за результатами діагностичних робіт. Окрім цього, вчитель може враховувати результати своїх спостережень за навчальним поступом учня.

Шкала оцінювання у початковій, базовій та старшій школі вірізняється. 

У 1-2 класах застосовується лише описова характеристика умінь учнів (вербальне оцінювання). 

У 3-4 класах – рівневе (початковий, середній, достатній та високий рівні) або вербальне оцінювання (за вибором школи). 

У базовій та старшій школі – 12-бальна шкалу. Школа може розробити і власну шкалу оцінювання, наприклад, 100-бальну. Єдина умова: річні оцінки необхідно буде перевести у національну шкалу.

Ілюстрація Depositphotos.com