Через коронавірус не можна торкатися руками обличчя. Але чому ми це постійно робимо?
Як часто ми торкаємось обличчя
За дослідженнями, у середньому люди торкаються обличчя від 10 до 23 разів на годину. Така поведінка ризикована з точки зору передачі інфекційних захворювань.
А зараз, у часи COVID-19, ми постійно чуємо, що не можна чіпати лице руками. Але продовжуємо це робити, часом несвідомо. Чому? Відповідь - у новому випуску науково-популяризаторського проєкту “Клятий раціоналіст” Артема Албула.
Чому ми ліземо руками до лиця
Люди торкаються обличчя переважно з двох причин: чухають себе та нюхають. Чухання приносить задоволення, а нюхання заспокоює та дозволяє впевнитися у відсутності поганого запаху, а відтак - хвороб.
Кандидатка біологічних наук, співзасновниця Nobilitet Ольга Маслова пояснює, що однією з версій постійного торкання обличчя є пошук запаху своєї руки. Сенс у тому, що людина має постійно контролювати, як пахне вона та її оточення. Це нюхання часто є неусвідомленим.
Що показує експеримент науковців
Науковці досліджували, як люди поводяться наодинці, перебуваючи в окремих приміщеннях. Виявилося, що вони постійно підносили руки до носа та тримали їх там у середньому 22% часу загалом. Сесії спостережень тривали по кілька хвилин, але науковці впевнилися, що люди не просто тримають руку біля носа, а саме нюхають її.
На їхню думку, перша причина у тому, що люди намагаються переконатися у відсутності поганого запаху і хвороб. Друга - це своєрідна спроба самоусвідомлення.
Крім того, дослідники вважають, що у стресових ситуаціях люди торкаються обличчя, оскільки власний запах їх заспокоює.
Як чухання викликає залежність
Ольга Маслова пояснює, що будь-яке чухання викликає певний ступінь залежності, бо у процес, зокрема, залучено багато метаболічних ланцюжків, дофамінова і серотонінові системи.
“Еволюційно чухання було спрямоване на те, щоб позбутися подразника. Механічно прибрати його, пошкоджений шар клітин, і так запустити регенеративні (відновлювальні - Ред.) процеси. Заразність чухання у первісних людей пояснюється передачею сигналу про певну небезпеку іншим членам племені”, - каже Албул.
Він додає, що серотонін дає полегшення після чухання, а дофамін відповідає за закріплення такої поведінки, що призводить до звикання.
Активність цих частин відрізняється у різних людей, а ступінь чухання варіюється від помірного до патологічного розшкарябування шкіри.
Що робити, якщо дуже хочеться почухатися
Не використовуйте нігті, радять фахівці. Місце сверблячки можна погладити або притиснути, оскільки мета чухання - викликати поміркований біль, який перекриє свербіж. Тому такі відволікаючі дії теж можуть спрацювати.
