Що сталося
Володимир Путін підписав указ про "часткову" мобілізацію в Росії для "забезпечення безпеки росіян" та "людей на звільнених територіях". Очікують призвати 300 000 резервістів. Хоча міністр оборони РФ Сергій Шойгу стверджує, мовляв, російські втрати у війні становлять лише близько 6 000 загиблих.
Що це означає для українців в окупації
У цій "частковій" мобілізації є значний момент, до якого має бути готова Україна, переконана директорка з адвокації центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Тепер, каже експертка, на війну з Україною примусово мобілізуватимуть громадян України в Криму та на інших тимчасово окупованих після 24 лютого територіях, якщо росіяни проведуть там фейкові референдуми.
Продовжиться те, що окупанти роблять з українськими чоловіками на Луганщині та Донеччині.
Примусова мобілізація до ворожого війська відбувається постійно, наголошує керівник Національного інформаційного бюро Олександр Смирнов: "Не маючи змоги протистояти ЗСУ, ворог намагається дедалі більше залучати до своїх лав наших співгромадян із тимчасово окупованих територій". Станом на кінець серпня, наприклад, під примусову мобілізацію на тимчасово окупованій Луганщині потрапило 55% чоловіків, розповідала віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук.
Чи можуть примусово мобілізувати без російського паспорта
Є російський паспорт у людини чи ні – росіяни на це не зважають. Мобілізують і без нього, зауважує Луньова. Ба більше, додає експертка, ще навесні росіяни примусово забирали до своїх збройних сил чоловіків, які евакуйовувалися з Маріуполя: "Затримували на блокпостах, якщо прописка маріупольська – відразу забирали".
Коли зараз в Росії оголошена так звана "часткова мобілізація", на думку експертки, першими під "мобілізаційний каток" підуть кримчани. Адже перспектива повернення Криму є – росіяни це розуміють: "Тому захочуть "прорідити" його населення".
Як не потрапити до війська окупантів
Ховатися. Багато людей на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької області ховаються вже пів року, каже Альона Луньова. Кримчанам і мешканцям територій, які потрапили під тимчасовий російський контроль після 24 лютого, треба робити те саме. Або розглянути можливість, скориставшись корупційною системою РФ, виїхати на підконтрольні Україні території чи до третіх країн.
У Мінреінтеграції радять:
Уникати особистого отримання повісток і дзвінків з окупаційних "військкоматів"
Змінити номер телефону або тимчасово припинити ним користуватися, якщо його знає окупаційна "влада"
За можливості – змінити місце проживання, а краще – евакуюватись
Якщо окупанти вас розшукали – доводьте, чому не можете нести службу (релігійні переконання, непридатність за станом здоров’я).
Що робити, коли вже примусово мобілізували
Якщо сховатися не вдалося, примусово мобілізована людина може зробити дві речі, зауважує Луньова:
1) Відмовитися від участі в воєнних діях.
"Може бути наслідок – ув'язнення на окупованих територіях. Але ніяке ув'язнення не порівняється з великими шансами загинути на полі бою. Росіяни наших людей бережуть ще менше, ніж своїх".
2) Не виконувати злочинних наказів окупанта і намагатися якомога швидше здатися в полон ЗСУ.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України і Національне інформаційне бюро просять всіх українців, які стали свідками чи жертвою злочинних дій РФ, повідомляти про примусову мобілізацію до українських органів влади.
Чому треба повідомляти про примусову мобілізацію
1) Своєчасно надана та повна інформація про примусову мобілізацію створить передумови для подальшого звільнення примусово мобілізованого від кримінальної відповідальності;
2) Дозволить притягнути державу-агресора до міжнародно-правової відповідальності, підкреслюють у бюро.
"Коли здаєтеся в полон, треба неодмінно повідомити, що вас примусово мобілізували. Про факт примусової мобілізації треба обов'язково казати адвокатам, слідчим. Це важливо, щоб довести відсутність умислу на вчинення державної зради", – підкреслює Луньова.
Добре було б, зауважує експертка, якби родичі або знайомі примусово мобілізованих осіб заявляли про факт такої мобілізації до правоохоронних органів України.
Для такого звернення важливо намагатися зібрати якомога більше інформації про обставини примусової мобілізації та дані про примусово мобілізовану людину: ПІБ, дата народження, контакти, адреса проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки людину примусово мобілізували, коли востаннє вона виходила на зв’язок. Всю зібрану інформацію треба передати органам влади України, закликають у Національному інформаційному бюро.
Досі подібні звернення від родичів примусово мобілізованих були не поширені, розповідає Луньова. Адже донедавна це було масовою проблемою для Донецької та Луганської областей, зв'язки з якими не дуже налагоджені. "Але думаю, коли почнеться примусова мобілізація на територіях, які нещодавно перейшли під тимчасовий контроль РФ, звернень буде більше", – каже Луньова.
Куди швидко повідомити про примусову мобілізацію
На цілодобову "гарячу лінію" за номером 1648 (безкоштовна в межах України). Для дзвінків з-за кордону: +380 44 287 81 65
Через заповнення форми на офіційному сайті Національного інформаційного бюро
Через VIBER-БОТ або TELEGRAM-БОТ
Звернення, які надходять до бюро, не є публічними. Зберігається конфіденційність кожної людини, наголошує керівник НІБ Олександр Смирнов.
Можна звернутися до офісу Генпрокурора, Служби Безпеки України (тел.: 0 800 501 482, електронна пошта: [email protected]) або Нацполіції (тел.: 102)
Чи садять в Україні полонених, яких примусово мобілізували
Добровільне приєднання українців до збройних сил РФ – кримінальний злочин. Такого громадянина України можемо судити за держзраду. Ключове тут "добровільно", зауважує Луньова. Примусово мобілізованого не мають саджати, звинувачуючи у держзраді.
Втім, наразі слідча і судова практика така, що людина може тимчасово опинитися в ув'язненні, додає Луньова. Бо попри заяви від органів влади "здавайся в полон, не будете нести відповідальність" – примусово мобілізовані окупантами громадяни України, які потрапляють до полону ЗСУ, наразі проходять через процедуру кримінального переслідування.
"Слідча практика пішла шляхом звинувачення цих людей в держзраді. А це до 15 років позбавлення волі", – пояснює експертка. Перші судові процеси, каже, почалися навесні. Таких випадків вже десятки. На думку директорки з адвокації центру прав людини ZMINA, це несправедливо щодо примусово мобілізованих з точки зору права і не продумано з точки зору державної політики.
"Звичайно, примусово мобілізована людина може вчинити страшний злочин. Але якщо заявляє про примусовість мобілізації, якщо немає свідчень, що вчиняла воєнні злочини чи вела активні бойові дії – немає причини саджати за держзраду", – переконана Луньова.
Коли на тимчасово окупованих територіях людей викрадають, забирають з роботи, виманюють із будинків під виглядом загальної тривоги, розмінування чи ще чогось, щоб примусово мобілізувати, мова не може йти про умисел, пояснює вона.
Тому треба змінювати слідчі та судові підходи, вважає експертка. Вносити зміни до Кримінального кодексу, робити примітку щодо примусової мобілізації.
"І я впевнена, що слідча практика змінюватиметься. Бо якщо Росія почне примусово мобілізувати людей в Криму та на тимчасово окупованих після 24 лютого територіях, мова йтиме про сотні тисяч наших людей. Ми не можемо сотні тисяч співгромадян ще й піддавати тяжкому кримінальному переслідуванню", – підкреслює Луньова.
