Пояснення

Розбір | Консервуємо все як є? Як школи стають "дев’ятирічками" і що змінив новий закон про ліцеї

16.08.2021, 07:00 • 7 хвилин
1

Що не так зі старшою школою нині? Чому потрібна профільна?

Історія з ліцеями у старшій школі сягає коренями 2017 року, відколи набув чинності закон "Про освіту". Він передбачив 12 років навчання у школі та три рівні освіти – початкова школа (1-4 класи), гімназія (базова середня освіта 5-9 класи), та ліцеї (профільна середня освіта 10-12 класи).

Упродовж найближчих років школи мають визначитися, яким типом закладу їм бути. Адже у 2027 році перші учні НУШ підуть до 10 класу – і це вже буде ліцей.   

LIGA.Life пояснює суть нового закону про ліцеї та розповідає приклади, де старша школа уже стає профільною. 

Наша старша школа перевантажена. Діти вивчають понад 20 предметів, багато з яких непотрібні для здобуття вищої освіти. Зокрема тому старшокласники прогулюють уроки, відвідуючи тільки потрібні для ЗНО предмети.

"За світовим досвідом, у старшій школі діти мають вивчати максимум вісім предметів. Тож насамперед профільна старша школа розвантажить учнів", – підкреслює експерт Шведсько-Українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні" й колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля.

Схожої думки дотримується засновниця приватного ліцею Educator Владислава Бандурко. Профільну освіту називає майданчиком, здатним допомогти дітям самовизначитися: "Це ми з вами вчилися, бо треба. Зараз у дітей є питання: "Чому? Як це пов’язане з реальним життям?". 

2

Якою буде профільна середня освіта: що змінюється, а що – ні? 

6 серпня президент підписав закон 4629-1 щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.

Цей документ виключив обмеження про те, що ліцеї можуть створювати тільки ради міст та громад, де мешкає понад 50 000 людей. Тобто він фактично дозволив створювати ліцеї абсолютно всім територіальним громадам. Селищна рада, міська рада, незалежно від того, скільки в ній мешканців, може створити ліцей.

З погляду виконання закону "Про освіту", який вимагає від навчальних закладів стати якимось із трьох типів, це добре, пояснює Фасоля. Але застерігає: "Це дозволяє залишити мережу старшої школи такою як є. Території намагатимуться створити ліцеї, просто забезпечивши мінімальну кількість учнів, щоб зберегти у себе "третій ступінь" для престижності".

У ліцеї на паралелях 10-12 класів тепер можна мати щонайменше 2 класи та 3 профілі навчання, хоча до другого читання закон передбачав мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї.

Начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко пояснює, що якби залишилася норма не менше 4-х класів, у багатьох селах і маленьких містах ліцеїв не було б. І що місцева влада зверталася до нардепів і МОН з проханням це скоригувати.

"Тепер є школа в маленькому містечку, де на паралелі два класи і три профілі. Умовно, філологічний, фізико-математичний, природничий. Діти зможуть вибрати, що цікаво. Фактично поділитися на три групи для вивчення профільних предметів", – пояснює Кононенко, додаючи, що треба думати над нормативною базою, бо багато застарілого (наприклад, щодо поділу класів на групи).

Чиновник визнає, що в групах може бути мало дітей, але проблеми не бачить: "За чинним законом, у класі має бути не менше 5 дітей і не більше 30 загалом. Нічого страшного. Будуть вчитися стільки дітей, скільки є".

Олег Фасоля називає норму про "2 класи і 3 профілі навчання" популістською: "Якщо учень хоче інший профіль, четвертий? Це зменшує можливості учнів певної території здобувати освіту за профілем, потрібним для подальшої вищої освіти. Тобто знову неякісна освіта, знову потрібне репетиторство".

Теоретично дитина може обрати ліцей в іншому місті, де є потрібний профіль. За законодавством, вибір ліцеїв не обмежений територією проживання. "Але практика показує, що дитина, яка йде до першого класу школи, у якій є другий і третій ступінь, здобуватиме базову і повну середню освіту там попри те, підходить профіль чи ні", – пояснює Фасоля.

Натомість Кононенко наголошує: насамперед треба створювати хороші ліцеї в різних місцевостях, показувати переваги профільної освіти і "не зводити до абсолюту" питання вибору профілю. 

"Часто дорослі не можуть прийняти життєво важливе рішення. У нас є люди, які закінчують виш і ніколи не працюють за спеціальністю. Діти можуть вибрати профіль, але так само можуть змінити рішення протягом життя. Це нормально", – каже він. 

3

Ліцеям дозволили мати у своїй структурі, крім базової школи, ще початкову

Олег Фасоля звертає увагу, що вимоги до організації навчання або дотримання санітарно-гігієнічних вимог для дітей початкової і старшої школи різні. Буде складно розробити різні норми для дітей різного віку невеличким закладам, які вирішили надавати та початкову, і базову, і профільну середню освіту. Це потребуватиме великих ресурсів. Робити ж норми уніфікованими для всіх неправильно.

Він переконаний, що через дозвіл ліцеям мати у складі початкову школу ми все залишаємо, як є: "Ці "зміни" консервують застарілу модель середньої освіти в Україні".

Натомість МОН підтримує можливість відкривати початкову школу у складі ліцеїв.

Кононенко каже, що це доцільно в селах та маленьких містечках, де немає інших закладів освіти та приміщень: "Все залежить від громади, від педколективу. Якщо це маленька школа, в якій буде і початкова, і базова, і старша профільна, але вони будуть належно обладнані, там будуть нормальні педкадри, чому вона не може нормально  працювати?".

4

Закон дозволив опорним школам давати не лише початкову та базову середню, але й профільну освіту

Опорні заклади створюють лише в сільській місцевості: "З 2015 року з держбюджету і місцевих бюджетів виділяють кошти на опорні школи, щоб привести до ладу будівлі, матеріально-технічне забезпечення. Цілком логічно дозволити опорним школам забезпечувати здобуття профільної середньої освіти", – вважає посадовець МОН.

Натомість Фасоля підкреслює: не хотілося б, щоб це стало правилом, коли всі опорні школи намагатимуться створити ліцеї. Все-таки відокремлена старша школа – кращий варіант, ніж опорна зі старшою профільною школою чи невеликий ліцей, в структурі якого є базова, плюс, початкова школа.

"Відокремленість профільних ліцеїв – це шанс створити потужну старшу школу. Це можливо, якщо долучити високопрофесійні кадри, матеріально-технічне забезпечення. Зробити це у багатьох малих ліцеях, де мало учнів, не вдасться. Краще вкласти більше ресурсів в меншу кількість закладів", – вважає експерт.

Нагадаємо: за початковим задумом концепції НУШ, ліцеї мали бути окремими навчальними закладами, де б пропонували учням різні профілі навчання і високу якість знань. Класичний академічний ліцей мали створювати в окремих будівлях для великої кількості учнів.

Фасоля звертає увагу: новий закон не забороняє створювати такі ліцеї. Ба більше, розповідає про громади, які вже це роблять. Деякі громади об’єднуються, щоб створити один ліцей. За словами експерта, на основі міжмуніципальної співпраці діє громада Нова Борова Житомирської області.

Красилівська громада цьогоріч набирає учнів 10-х класів з вивченням предметів на профільному рівні на базі лише одного закладу освіти Красилівського НВК "Гімназія та загальноосвітня школа І ступеня". Вже набрали 160 учнів і формують сім десятих класів на базі закладу. "Вони можуть зробити багато профілів, дадуть дітям реальний вибір дисциплін, успішно підготуються до 2027 року, до створення ліцею", – розповідає Фасоля. 

За схожим принципом діють у Червоноградському ліцеї, створеному на базі гімназії. Роботу розпочали торік, тому в 5-й клас учнів не набирали (відповідно, на цей рік у них не буде 6-го класу).

Місцеві управлінці освіти говорили з батьками 9-класників, рекомендували відправляти дітей у ліцей (торік – добровільно), пояснювали перспективу європейської моделі профільної старшої школи. Рішенням сесії міської ради ухвалили, що з 1 вересня 2021 року всі школи міста стають "дев’ятирічками", а 10-й клас йде до ліцею. На цей рік в школах міста залишилися тільки 11 класи.

"Батьки цього не хотіли, були протести, скарги, суди, постійні виступи на сесії, це питання пробували зняти двічі", – пригадує заступниця міського голови Червоноградської міської ради Надія Земницька.

Так чи інакше, процес пішов, є результати. 

"Діти, які вчаться на профілі з української мови і літератури, з цих предметів більше не ходять до репетиторів. Додаткові годині сприяли, – розповідає Земницька.

І додає, що є певні проблеми з навчальною програмою. – Діти на IT-математичному профілі кажуть: "Нам слабенько користуватися Word і PowerPoint. Хочемо на Python програмувати". А ми в шкільній програмі цього не можемо дати".

Профілі в ліцеї формують під запити дітей. Учень заповнює заяву та вибирає три предмети, які хоче вивчати. Відповідно до цих предметів формується клас. "Умовно, 10-15 дітей вибрали історію, українську мову і правознавство. Це буде правничий клас", – пояснює Земницька.

Зробили також інтегровані уроки. Наприклад, для гуманітарного класу хімія, фізика, математика йдуть одним уроком. Навпаки, на прикладному профілі – історія України та Всесвітня історії можуть йти одним уроком.

Надія розповідає, що цьогоріч вже близько 340 дітей подали заявки в 10-й клас Червоноградського ліцею. Багато заявок на навчання поступило від дітей із сіл і міст, які не ввійшли в склад їхньої ОТГ.

Управлінець пояснює, що це початок, тому є наразі ще багато недоопрацювань. Наприклад, є проблема з якісними вчителями. Тому вже зараз у Червонограді дозволили вчителям викладати за сумісництвом у себе в школі та якісь години в ліцеї. Було б бажання. Але багато хороших вчителів не зацікавлені працювати в ліцеї, більше заробляючи на репетиторстві. Це б могло змінитися, якби вчителі в ліцеях отримувати вищу зарплату.

"Але добре, що починаємо зараз. Маємо час "косяки підтягнути", якщо реформа вступить в дію в 2027 році", – зауважує вона.

Ірина Петренко

журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта