Про імунітет після перенесеного ковіду і чи закриті школи допомагають – огляд досліджень

Що має статися, щоб у школах не заражалися ковідом діти та вчителі? Чи втрачає організм після перенесеного ковіду здатність боротися з хворобою?

Чи буде вакцинація менш ефективною там, де частішають нові штами коронавірусу і чи насправді "британський" варіант короноавірусу є смертельнішим, ніж звичайний? 

Наскільки закриті школи впливають на успіхи в подоланні пандемії

Суперечки навколо цього питання точаться давно. І загострюються зараз, коли чергова хвиля коронавірусу в Україні знову закриває навчальні заклади. 

Позапланове перебування дітей вдома якщо не паралізує дорослих, то робить суміщення роботи і життя набагато складнішим.

Публікація з університету Джона Хопкінза проливає трохи світла на це питання. Дослідження, проведене на понад 500 000 американців, показало: коли в родині є діти, які вчаться офлайн, ризики захворіти на ковід у дорослих у родині зростають. 

Та не все так безнадійно (і тут добре було б привернути увагу наших можновладців та адміністраторів). 

Якщо в навчальних закладах ретельно виконують протиепідемічні заходи (вчителі та учні носять маски, дистанція між партами збільшена, батьки не заходять всередину, в школі проводять скринінг учнів на симптоми ковіду, позакласні активності призупинено тощо), додаткові ризики у родинах учнів можна практично звести до нуля.

Черговий доказ того, що дотримання (але ретельне дотримання) простих епідемічних заходів могло б усім нам полегшити життя.

Про імунітет після перенесеної хвороби

Дослідження в паризькій клініці Сальпетрієр пролило більше світла на те, кому і як потрібно вакцинуватись.

Спостерігали за 26 медпрацівниками, більшість з яких – лікарі середнього віку. Всі вони перехворіли на ковід, заразилися на роботі. 

Відомо, що після перенесеного ковіду у крові пацієнтів з’являються нейтралізуючі антитіла, покликані боротися з коронавірусом та попереджати повторне зараження. 

Так от, у всіх досліджуваних медиків через 2 місяці після ковіду концентрація цих антитіл починала падати, а у деяких зменшилась практично до нуля. Це означає, що організм поступово втрачає здатність боротися із повторним зараженням коронавірусом.

Тобто факт, що імунітет до коронавірусу не є стійким, вже практично не викликає сумнівів. Тож всі, хто впевнені, що перехворівши одного разу, отримують індульгенцію і можуть не дотримуватися протиепідемічних заходів – помиляються.

Крім того, заклики від деяких експертів (насамперед наших, вітчизняних) про те, що перехворілих вакцинувати не потрібно – помилкові. До того ж, схоже, що вакцинації від ковіду у світі майбутнього стануть регулярними. Адже слід періодично стимулювати імунну систему, щоб вона продовжувала опиратися ковіду.

Що там клітинний імунітет

З усе частішою періодичністю звучать повідомлення про те, що деякі нові варіанти ковіду все більше здатні уникати антитіл, які утворюються після вакцинації в організмі людини.

Це закономірно тягне за собою побоювання, що вакцинація буде менш ефективною в деяких регіонах світу, де поширеність коронавірусу з новими мутаціями є суттєвою.

Але, схоже, що коронавіруси поки що не навчились уникати Т-клітин імунітету. Нагадаємо, що Т-клітини – тип лімфоцитів, які, серед іншого, знищують клітини організму, інфіковані вірусом.

Саме ці клітини відіграють особливу роль у зменшенні тяжкості інфекційних захворювань загалом і ковіду зокрема.

Каліфорнійські дослідники оцінили активність Т-клітин у перехворілих на ковід і щеплених мРНК-вакциною від Файзер.

Виявилося, що нові варіанти коронавірусу не містять мутацій, які б робили неможливим розпізнавання вірусу Т-клітинами.

Тож вакцинація (принаймні одна з) все одно має позитивний ефект на клітинний імунітет людини, дозволяючи зменшити тяжкість захворювання навіть тоді, коли сама вакцина не може попередити епізод зараження новим варіантом коронавірусу.

Опосередковано ми вже мали підтвердження цього в багатьох дослідженнях: часто, коли умовна вакцина не надто ефективно попереджає захворювання на ковід, вона має приховані бонуси у вигляді зниження тяжкості перебігу.

Про цей факт необхідно пам’ятати завжди при глузуванні над черговими даними про "всього лише 50-з-чимось" відсоткову ефективність вакцини.

Зрештою, інфіковані помирають не тому, що в них у організмі плаває SARS-CoV-2, а тому, що хвороба протікає в тяжкій формі та з ускладненнями.

Важливо знати також: Вагітність і коронавірус: як впливає на дитину і маму. Все про симптоми, ліки, пологи

Варіант B.1.1.7  таки виявився більш смертельним

Нагадаємо, це варіант коронавірусу, який прозвали "британським", оскільки його вперше виявили у Великій Британії. Зараз поширений в багатьох регіонах світу.

Дослідники з Лондонської Школи Гігієни та Тропічної Медицини вивчили дані історій хвороб понад 180 000 пацієнтів, хворих на ковід у Англії за період між листопадом 2020 року і січнем 2021 року. 

Виявилось, що від варіанту B.1.1.7 люди помирають в 1,6 разів частіше, ніж від звичайного варіанту ковіду.

Ризик смерті протягом 28 днів підвищувався з віком та через хронічні проблеми зі здоров’ям. Чоловіки помирали частіше за жінок. Тобто, фактори ризику нового варіанту співпадають з такими для звичайного коронавірусу SARS-CoV-2.

Не дуже втішна інформація, враховуючи, що для цього варіанту ковіду раніше вже виявили здатність до більш швидкого поширення.

B.1.1.7 відрізняється від типового збудника ковіду наявністю восьми нових мутацій. Дослідники не впевнені, які з них відповідають за ті небажані ефекти, які сьогодні можна спостерігати в Північній Америці та Європі.

У нещодавньому дослідженні отримали свідчення, що мутація N501Y (мутація шипів коронавірусу, яка дозволяє їм легше потрапляти в клітину людини) дозволяє коронавірусу розмножуватись швидше у клітинах верхніх дихальних шляхів.

Також, порівняно з іншими варіантами, ті, що мають мутацію N501Y, легше передаються між людьми.

Читайте також: Чому шведська стратегія війни з COVID – ніяке не диво, а плата з високою ціною і жертвами

Новини із життя вірусів та кажанів

Дослідники (зокрема китайські) все не полишають зусиль розібратися з питанням виникнення та походження SARS-CoV-2. Цього разу вони зловили понад два десятки видів мишей, які мешкали на площі понад 1000 гектарів однієї з китайських провінцій.

Від цих мишей отримали зразки 24 різних коронавірусів. Чотири з них представляли геноми нових вірусів, дуже споріднених до SARS-CoV-2. 

Зокрема вірус, отриманий від кажана Rhinolophus pusillus, генетично на 94,5% співпадав із пандемічним коронавірусом, що робить його другим за ступенем спорідненості родичем. Перший – штам коронавірусу RATG13 співпадає з пандемічним на 96%. Цікаво, що виділили його ще в 2013 році.

Ці дані свідчать, що близькоспоріднені до SARS-CoV-2 варіанти коронавірусів продовжують масово циркулювати серед диких тварин в південно-азійському регіоні.

Будемо сподіватись, що це  допоможе виявити наступний пандемічний вірус до того, як він стане актуальною загрозою для людства.