Втрата запаху при ковіді, наслідки після нього і ефект від карантину – огляд досліджень
Колаж LIGA.net

Що означає втрата запаху при ковіді

Наскільки протиепідемічні заходи – дистанція між людьми, маски – ефективні? Як довго може тривати така напасть як довгий ковід? Що означає втрата запаху під час ковіду, та як рівень освіти людини пов’язаний з її бажанням вакцинуватися?

У "Наукою по ковіду" – спільному проєкті LIGA.net та Міжнародного фонду "Відродження" – ми відштовхуємося від наукових досліджень та доказової медицини, аби ви були у курсі найважливіших та найактуальніших даних. Обізнані – отже, спокійні та озброєні.

Ви також можете прослухати огляд у форматі аудіо. Подкаст "Наукою по ковіду" уже доступний на хостинг-плаформі Anchor.

Прослухати можна на:

Один із найбільш поширених та найбільш мемних симптомів ковіду – аносмія. Цим словом вчені називають стан, коли люди втрачають нюх.

Іноді здатність сприймати запахи не зникає, а спотворюється. І тоді пацієнти відчувають зазвичай не найбільш приємні аромати.

Ще неприємніше, що це може супроводжуватися викривленнями відчуття смаку. Звісно, хорошого мало. Але і тут, виявляється, є свої плюси.

Французькі дослідники проаналізували майже 6000 історій хвороб. І виявили, що порушення нюху та смаку трапляється в жінок частіше, ніж у чоловіків, і більш характерне для молодших за 65 років. 

Найцікавіше, що люди з аносмією мають менші шанси померти від ковіду. Водночас у відділення інтенсивної терапії вони потрапляють з тією ж частотою, що і люди без аносмії. Також їхні шанси опинитись на штучній вентиляції легень в середньому не відрізняються від інших пацієнтів.

Тобто від тяжких ускладнень вони страждають так само часто, а от виживають суттєво краще.

Наразі ніхто не готовий пояснити, як це працює. Хоча б тому, що механізми розвитку самої аносмії під час ковіду не до кінця зрозумілі. За одними теоріями, здатність відчувати запахи пошкоджується внаслідок ураження нюхових нервів. 

За іншими – через загибель епітеліальних клітин в слизовій оболонці носа. Деякі наукові публікації описують здатність коронавірусу вражати безпосередньо головний мозок, що може призводити до аносмії.

Хай там що, вчені сповнені ентузіазму, оскільки нові дані можуть допомогти покращити лікувальні алгоритми у хворих на ковід. 

А для всіх нас раптова втрата запаху тепер є додатковим приводом менше хвилюватися за власне світле майбутнє.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Чи насправді протиепідемічні заходи ефективні?

Вже більше року, від початку пандемії, ми постійно чуємо від провідних медичних організацій заклики носити маски та зберігати соціальну дистанцію. І весь цей час люди гаряче сперечаються, чи такі обмеження "нормального життя" взагалі ефективні. 

То тут, то там виринають чергові історії про шведське та інші подібні дива, про фантастичні країни, де "ніхто масок не носить і не хворіє зовсім".

Німецькі вчені дослідили це питання. Вони проаналізували досвід восьми країн, як там мешканці дотримувалися рекомендацій щодо масок та соціальної дистанції станом на червень 2020 року. Потім вчені перевірили, як у цих країнах змінилася смертність від ковіду через три місяці. 

У країнах, де всіх вимог ретельно дотримувалися (Німеччина, Велика Британія, Франція, Іспанія) смертність збільшилася на 8,4%.

А от у країнах, де до рекомендацій ставились більш ліберально (тобто безвідповідально), а саме – в Росії, США, Польщі, Швеції, – смертність збільшилася аж на 81,3%.

Звісно, на те, як часто від ковіду помирають люди, впливає багато факторів. Але десятикратна різниця приросту летальності навряд чи є простим співпадінням. 

Лозунг "прості речі рятують життя" – актуальний сьогодні так само, як і завжди. Носити маски та дотримуватися дистанції – найкращий спосіб вберегти від ковіду суспільство.  Дивно, що суспільство, здебільшого, відмовляється це розуміти.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Довгий ковід

Тільки одну річ українці не люблять більше, ніж чипування 5-джі вишками – розповіді людей про те, як їм погано після перенесеного ковіду. 

У побутових розмовах таких бідолах часто обзивають іпохондриками, кажуть, що вони вигадують собі проблеми і "просто хочуть привернути до себе побільше уваги". 

Водночас соцмережі переповнені скаргами колишніх пацієнтів, які повернулись додому з лікарень, або перенесли хворобу у легкій формі. Проте перелік таких скарг справді вражає. Настільки, що важко повірити, ніби один нещасний вірусочок на все це здатен. То чи об’єктивні подібні розповіді? Чи ми маємо справу зі світовою змовою постковідників?

Насправді, такі питання звучать переважно лише на теренах пострадянського простору. Адже в наукових журналах давно запровадили термін "довгий ковід", щоб описати те, що відбувається з перехворілими на коронавірус. А що ж з ними відбувається, розбиралися дослідники з багатьох країн.

У США, серед майже 500 обстежених осіб, котрі видужали від ковіду, третина повідомила про постійні симптоми (включно з 20%, які скаржилися на появу нових симптомів, або погіршення старих). Серед найбільш частих недомагань були задишка, кашель, втрати запаху чи смаку.

Подібне дослідження проводили і в Європі. На симптоми після перенесеного ковіду скаржилося вже 87% експацієнтів.

Втому реєстрували у половини, біль в суглобах – у чверті обстежених, а кожного п’ятого боліло в грудях.

Третина пацієнтів мали депресивні розлади, тривогу, порушення сну та інші психологічні проблеми.

То як довго може тривати подібна напасть?

Вуханські лікарі мали можливість слідкувати за своїми колишніми пацієнтами найдовше. Через півроку після захворювання 76% постковідників скаржилися принаймні на один із симптомів.

Справедливо чи ні, але не в усіх є однакові шанси отримати так званий довгий ковід. Ризик більший для жінок (коли мова про тривожні та депресивні розлади). 

Також "нового друга" у вигляді довгого ковіду легше знайти людям з діабетом, ожирінням, хронічними хворобами серця та нирок. Загалом факторами ризику тривалих проблем після ковіду є ті самі речі, які обумовлюють важкий перебіг хвороби з ускладненнями.

І якщо вченим вдалося розгледіти "звіра", то що з ним робити, поки що не дуже зрозуміло. Лікування здебільшого симптоматичне і не усуває основну проблему (ушкодження в організмі, які залишив після себе вірус).

Головне пам’ятати: якщо ви відчуваєте, що після ковіду не можете ніяк повернути собі гарне самопочуття, то це хоч і неприємно, але цілком типово. Не слухайте тих, хто мінімізує, або заперечує ваші страждання. Звертайтесь по допомогу виключно до професіоналів.

Читайте також: великий лонгрід-пояснення про те, що з нами відбувається під час "довгого ковіду" і що з цим робити

Цікавинка для роздумів

Специфічних ліків проти ковіду наразі не існує. А шансів, що їх взагалі знайдуть, – мало. На щастя, є вакцини, але їхня доступність (особливо в деяких регіонах світу) – надзвичайно обмежена. 

Крім того, жителі певних країн (цікаво, чи здогадаєтесь яких) рекордно опираються вакцинальній кампанії, масово відмовляючись від щеплень та поширюючи фейки.

І ось дамо вам цікавинку для роздумів. Американські дослідники ще минулого року встановили, що нижчий рівень освіти в людини пов’язаний з меншим бажанням вакцинуватися від ковіду.

Чомусь це знову не співпадає з самооцінкою антивакцинаторів, які впевнені, що саме вони "все розуміють правильно". Ну, або це дослідження – черговий результат "масонської змови". 

Читайте також: Роздуті скандали і правда про вакцини, які може отримати Україна: CoviShield, Pfizer, інші

Більше про нові дослідження ви дізнаєтеся у наступних випусках. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для українських родин

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Втрата запаху при ковіді, наслідки після нього і ефект від карантину – огляд досліджень
Спільний проєкт Відродження та LIGA.net