Російська вакцина Sputnik і роль додатків для відстежень: новий огляд досліджень з ковіду

Нові бонуси від вакцини

Наукові журнали все більше наповнюють даними щодо дії вакцин, зокрема РНК-вакцини Файзер. Здебільшого її ефективність підтверджували у старших вікових групах та серед людей з ризиком тяжких форм коронавірусу.

З першого погляду корисність цієї інформації неочевидна, оскільки безсимптомний перебіг не має для інфікованого поганих наслідків та не створює тягар на систему охорони здоров’я. 

Однак саме пацієнти в легкій формі є найпідступнішими поширювачами коронавірусу (звісно, не з власної волі), оскільки вони зазвичай не перебувають на ізоляції та більш схильні нехтувати протиепідемічними правилами. 

Якщо вакцинація дозволить скоротити їхню кількість, ми можемо закономірно очікувати сповільнення темпів зараження серед населення загалом.

Крім того, британські дослідники помітили, що у вакцинованих, які все ж захворіли безсимптомно, нижчі рівні концентрації вірусу в крові. А що менша концентрація вірусу, то менша ймовірність когось заразити.

Тобто, потенційно, внаслідок вакцини хворі також можуть стати менш заразними. Однак однозначно це стверджувати вчені поки не готові. Ясність внесуть подальші дослідження.

Читайте також: Роздуті скандали і правда про вакцини, які може отримати Україна: CoviShield, Pfizer, інші

Новини з орбіти СПУТНІКа

Медики з Аргентини (яка запустила вакцинальну кампанію російським Спутніком V), підбили перші підсумки і провели аналіз безпечності вакцини. Вони використали дані понад 700 медиків, які отримали одну дозу вакцини.

Серед найчастіших симптомів – біль у м’язах, підвищення температури, діарея, набряк обличчя і горла. Тяжкі ускладнення, які вимагали втручання лікаря або госпіталізацію, спостерігали у 5% осіб.

Найбільше побічних ефектів проявлялось у жінок та осіб, молодших 55 років. Те, що вакцини мають побічні реакції, – не секрет. 

Цікаво, що аргентинці відчайдушно намагаються пояснити таку розбіжність в фактичних та очікуваних показниках не дією самої вакцини. 

Вони припускають, що після щеплення досліджувані частіше доповідали про побічні ефекти, бо знали країну походження вакцини (Росія), а також знали про скандали в науковій спільноті, які супроводжували випуск вакцини на ринок (російські вчені довго не оприлюднювали дані клінічних досліджень, а після їх публікації отримали шквал критики від західних колег).

Тобто аргентинські лікарі погодились на щеплення російською вакциною, хоча боялись її та були упередженими? Зовсім як їжачки в анекдоті, яким було боляче, але вони продовжували вперто сідати на кактус. Що ж, українські медики можуть лише позаздрити завзятості своїх латиноамериканських колег.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Застосунки для відстеження контактів допомагають боротися з ковідом

Ще з перших місяців пандемії активно обговорювали ідею щодо використання мобільних застосунків для відстеження контактів інфікованих людей. 

Багато країн в більшій чи меншій мірі запровадили такі заходи, однак довгий час їх ефективність лишалась під питанням. Але наразі ми маємо більше інформації.

Багато із застосунків для відстеження на смартфонах використвоують Google/Apple Exposure Notification (GAEN)  — систему, яка реєструє епізоди, коли два користувачі перебувають на відстані 2 метрів протягом принаймні 15 хвилин. 

Пізніше, якщо одна особа отримує позитивний тест на ковід, іншій приходить сповіщення про необхідність обстеження, або ізоляції. GAEN дозволяє органам охорони здоров’я не збирати персональні дані, і це чудово, бо страх за збереження приватності — найголовніша перешкода у використанні мобільних технологій у боротьбі з ковід.

У нещодавному британському дослідженні показано, що такий застосунок надсилає в середньому 4,4 сповіщення щодо кожного інфікованого користувача (тобто виявляє понад 4 контакти) в той час, як звичайне епідеміологічне відстежування знаходить менше двох контактних осіб. 

За розрахунками дослідників, цей застосунок дозволив попередити понад 200 000 нових випадків ковіду протягом всього трьох місяців. І це при тому, що лише 61% людей, які отримали сповіщення, послухали рекомендації та ізолювались. Зараз в Британії цим застосунком користується 28% населення.

Читайте також: Коронавірус минув, а мені все ще погано: що треба знати про "довгий ковід"

Звідки взявся коронавірус?

Це питання, здавалось би, повністю вирішене, адже ми знаємо про злощасного кажана. Однак китайські дослідники періодично генерують інші гіпотези.

Управлінці КНР протягом кількох місяців підтримували в медіа ротацію гіпотези, що коронавірус потрапив на Вуханський ринок через заморожені тваринні продукти з-за кордону. Довгий час ця версія мала лише теоретичні підтвердження. 

Дослідники з Сінгапуру стверджують, що коронавірус (SARS-CoV-2) може зберігати здатність інфікувати, залишаючись на поверхні замороженого м’яса протягом трьох тижнів. 

Пізніше дослідники з Китаю пов’язали спалах ковіду у Пекіні із столичним ринком. Перші випадки почали реєструвати після періоду в 56 днів, коли у місті не виявляли жодного факту передачі від людини до людини.

Більше того, штам вірусу ідентичний тому, що знаходили у хворих, виявили на замороженому лососі на ринкових рокладках. 

Нарешті, в третьому дослідженні китайські вчені ізолювали коронавірус з пакунків замороженої тріски. Вважається, що саме вони стали джерелом інфекції серед робітників доків у Ціндао. 

Гіпотеза про початок епідемії з заморожених продуктів спершу викликав у експертів ВООЗ великий скепсис. А всі заяви китайської сторони з цього приводу сприймали як спробу скинути з себе вину і згладити репутаційні втрати Китаю в очах світу.

Однак нові свідчення, схоже, посіяли сумніви. Хоча більша частина епідеміологів все одно вважає, що первинне інфікування людини відбулось саме від живих диких тварин, яких продавали на базарі. Втім, фінальна крапка в цій історії ще не поставлена.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин