Пояснення

Наукою по ковіду | Чи варто вакцинувати від коронавірусу дітей – огляд досліджень по COVID-19

27.04.2021, 07:00 • 7 хвилин
1

Діти та вакцини

У світі почали дослідження ефективності вакцини проти ковіду серед дітей, британські вчені вивчали, як протиастматичні препарати допомагають при лікуванні, а в Нью-Йорку зробили невеличке дослідження щодо російського Спутніку.

Прослухати у зручному форматі подкасту:

Google Podcasts

Apple Podcasts

TuneIn

Spotify

У світі нарешті почали клінічні дослідження, які вивчатимуть ефективність та безпечність щеплення проти COVID-19 серед дітей.

Наразі всі вакцини, авторизовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, призначені лише для дорослих. Головних причин декілька.

По-перше, організувати дослідження нового препарату серед дітей є більш бюрократично складним процесом порівняно з дорослими. Крім того, етичні комісії, без погодження яких не можна провести жодні дослідження, зазвичай мають більше зауважень та застережень щодо дитячих клінічних випробувань.

По-друге, серед науковців усього світу наразі немає одностайної думки, яку роль відіграють діти в поширенні коронавірусної інфекції.

І відкритим питанням залишається те, чи потрібна вакцинація власне дітям, адже вони майже завжди хворіють безсимптомно або в легкій формі. Спробуємо трохи розібратися.

Дійсно, діти майже завжди легко переносять ковід, але це не означає, що для всієї малечі він пройде непомітно. Вичерпних педіатричних даних наразі не так багато, але, за наявними дослідженнями, від ковіду помирає трохи менше однієї дитини на кожну тисячу хворих. Ще в однієї може розвинутися дитячий мультисистемний запальний синдром. 

Він небезпечний тим, що викликає критичне ураження багатьох органів та є загрозливим для життя станом. Якщо ми масштабуємо цю інформацію на глобальний рівень, стає очевидно, що вакцинацією можна додатково врятувати тисячі дітей у всьому світі, щепивши їх від ковіду.

Крім іншого, більшість вчених схиляється до думки, що вакцини від коронавірусу можуть сповільнювати його поширення. Так, захистити людину від зараження і не дати людині заразити інших – це два окремих завдання вакцини, які вона може виконувати з різним успіхом. 

Враховуючи це, щеплення дітей потенційно не дасть заразитися деяким вразливим групам. Наприклад, їхнім дідусям і бабусям, що врятує тисячі життів опосередковано.

Чи так сильно діти підхоплюють та переносять коронавірус? Насправді, сприйнятливість дітьми ковіду приблизно вдвічі нижча, ніж у дорослих. Чому так – одностайної відповіді немає.

Одна з можливих причин – у дітей менше рецепторів АПФ2. Це рецептори на поверхні клітин, які коронавірус використовує як "ворота", щоб потрапити до нашої клітини. 

У дорослих подібних рецепторів багато в легенях, саме тому пневмонії та інші ушкодження легень є найбільшими ризиками ковіду. А у дихальній системі дітей рецептори АПФ2 зустрічаються переважно у верхніх дихальних шляхах.

Отже, діти менш імовірно захворіють ковідом та передадуть комусь іншому, бо для вірусу вони – не оптимальна мішень, йому "зручніше" сконцентруватися на дорослих. Але якщо дорослі опиняться поза впливом ковіду? А таке цілком може статися, бо люди продовжують хворіти на ковід. За актуальними даними, імунітет до коронавірусу є досить стійким в перші півроку після хвороби щонайменше. А випадки повторного інфікування – рідкісні, менше 1%. 

Вакцини є достатньо ефективними, щоб захищати більшість щеплених від зараження. Дорослих, які можуть стати "новою домівкою" для вірусу, постійно меншає. Очевидно, що настане час, коли у вірусу не буде іншого вибору, окрім інфікувати дітей та нещеплених дорослих. Саме тоді діти стануть новою рушійною силою поширення пандемії. Відтак, із цим питанням вже потрібно працювати.

Будемо сподіватись, що клінічні дослідження серед дітей нам в цьому допоможуть.

2

Знову "нові ліки" від ковіду

Британські вчені опублікували нове дослідження про ліки, які покращують результати лікування у пацієнтів з ковідом. 

Мова про один із доступних інгаляційних препаратів, що зазвичай використовують для лікування астми. Я навмисно не наводитиму тут його назву, щоб не спровокувати необґрунтовані та масові набіги на аптеки з боку зацікавлених пацієнтів.

Так от, вчені включили до дослідження людей старших 65 років. У них були симптоми ковіду та фактори ризику подальших ускладнень, проте вони не потребували госпіталізації. Їхній стан на той момент був задовільним. 

Усіх учасників розділили на 2 групи: контрольна отримувала звичайне лікування, а експериментальна додатково отримувала протиастматиний препарат.

Виявилося, що люди, які отримували інгаляційний препарат протягом 2 тижнів, видужували швидше на 3 дні.

На перший погляд, новина звучить обнадійливо. Однак сам дизайн дослідження містив суттєві недоліки. Головний – учасники та лікарі не були засліпленими (тобто всі знали, хто з пацієнтів та які саме ліки приймають). 

Тому на результати дослідження потенційно міг значно впливати людський фактор. Наприклад, дослідник, який хоче, щоб нове лікування спрацювало, міг сприймати стан пацієнтів в експериментальній групі краще, ніж той був насправді. А в контрольній групі – навпаки, штучно "згущувати фарби". Зауважу, що це не обов’язково може відбуватися з умислом, такі процеси цілком можуть бути несвідомими, тому у дослідженнях настільки важливим є засліплення.

Інший дискусійний момент – величина ефективності нового лікування. Звісно, коли симптоми минають на три дні раніше – це чудово, для окремого пацієнта. Але чи співставне це з вартістю двотижневого курсу лікування та можливих ускладнень (оскільки всі ліки можуть викликати побічні ефекти)? 

Наразі відповідей на ці питання не маємо. Доброю новиною було б те, що протиастматичний інгалятор дозволяє уберегти більшу кількість людей від потрапляння в лікарню та від смерті від ковіду. Але переконливими свідченнями на цю тему дослідження теж похвалитись не може.

Крім всього іншого, результати дослідження доступні поки у вигляді препринту і їх не переглядали незалежні рецензенти. Тому до них треба ставитись обережно. Очікуючи маніпуляцій на темі протиастматичних препаратів під час ковіду, я закликаю вас сприймати цю інформацію максимально критично. 

3

Спутнік та нові варіанти коронавірусу

Результати свого невеликого дослідження опублікували вчені з Нью-Йорка. Дослідники роздобули плазму крові, багату на антитіла проти ковіду, від донорів, які попередньо були щеплені російським Спутніком.

Потім вони взяли нешкідливі генетично модифіковані віруси, які несли на собі коронавірусні спайки (шипи) – водночас різні віруси несли спайки від різних варіантів збудника ковіду.

Далі вчені перевірили, як взаємодіятимуть антитіла у плазмі вакцинованих із "симуляціями" коронавірусу.

Виявилося, що антитіла блокували спайки варіанту B.1.1.7 (той, що в народі називають "британським").

Однак все ставало більш сумно, коли справа доходила до боротьби з варіантом B.1.351 (так званий "південноафриканський", який викликає багато занепокоєнь, адже існують окремі свідчення його резистентності до вакцин).

Антитіла, отримані внаслідок вакцини Спутнік, не спрацьовували у 8 з 12 випадків, коли намагались блокувати спайки південноафриканського варіанту.

Чи такі ж проблеми очікують решту вакцин – наразі лишається предметом досліджень. Потенційно це означає, що для боротьби з деякими варіантами ковіду вченим доведеться розробляти специфічні вакцини наступного покоління.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Стоит ли вакцинировать от коронавируса детей – обзор исследований по COVID-19
Андрій Сем

науковий редактор проєкту Наукою по ковіду, кандидат меднаук, MedGoblin