Зв'язок антитіл і ковіду та що дає щеплення літніх людей: огляд досліджень по коронавірусу

Антитіла – показник захисту

Глядачі, які уважно стежать за випусками "Наукою по ковіду", вже точно помітили постійну неоднозначність, яка витає навколо ролі антитіл у роботі імунітету проти ковіду. 

То тут, то там звучать повідомлення, що велике значення та реальну ефективність має лише клітинний імунітет, представлений Т-лімфоцитами. 

Саме вони знаходять клітини людського організму, інфіковані вірусом та знищують їх.

З іншого боку, існує гуморальний імунітет, представлений антитілами – білками, які зв’язуються з вірусом та не дають йому увійти всередину клітини хазяїна. У нашому випадку – людські.

І все частіше звучать заяви, що справжня роль антитіл в імунітеті проти коронавірусу перебільшена медіа та деякими науковцями.

Насправді, важко сказати, яка доля ефективного захисту припадає на Т-клітини, а яка – на антитіла. Але медики та науковці стикаються з фактом, що вимірювати концентрацію антитіл швидше, точніше і простіше, ніж підраховувати специфічні протикокоронавірусні лімфоцити.

То чи є в принципі визначення антитіл виправданим? Чи дає воно корисну інформацію? Частково на це питаня дають відповіді дослідники із Інституту алергії та інфекційних хвороб США.

Вони щепили піддослідних мавп вакциною Модерна (РНК-вмісна вакцина), при чому використали різні дози. Вакцина стимулює вироблення антитіл до спайкового протеїну коронавірусу. Думаю, всі запам’ятали, що це саме той білок, за допомогою якого сарс-ков2 проникає в клітини.

Потім мавп інфікували коронавірусом і почали вимірювати, як швидко вірус розмножується в тілах окремих особин.

Виявилось, що більшою була активність протиспайкових антитіл, то нижчою була реплікація, тобто розмноження, вірусів.

Таким чином, хоча ми і не можемо сказати точно, який відсоток активного захисту проти ковіду забезпечує саме гуморальний імунітет, достеменно відомо, що ефективність імунітету корелює з появою в крові протиспайкових антитіл.

Отже, антитіла принаймні можна використовувати як маркер активізації імунітету в клінічних дослідженнях. В принципі, деякі виробники цей маркер і використовували.

А от запроваджувати тестування на антитіла проти ковіду в клінічну практику, скоріш за все, не матиме великого сенсу, оскільки специфічність та чутливість  такого маркеру імунітету не надто висока.

Іншими словами – людина, яка перхворіла та має низьку кількість антитіл, все одно може бути добре захищена від ковіду.

Ковід у літніх вакцинованих

Неочікуване дослідження провела в США матінка природа власною персоною.

Відомо, що досліджувана ефективність вакцин (яку отримують в ході клінічних випробувань) може відрізнятися від ефективності епідеміологічної (коли щеплення починають робити в "польових" умовах).

Чому? Бо життя, на відміну від експериментів, має сотні прихованих та неконтрольованих факторів. Саме тому медики всього світу продовжують пильно стежити за вакцинальною кампанією та її результатами.

В одному будинку догляду за літніми в штаті Кентуккі відбувся спалах ковіду. На той момент щепленими двома дозами вакцини від Пфайзер були 90% мешканців та 52% персоналу. Усі отримали другу дозу вакцини більш ніж за 2 тижні до початку спалаху.

У медиків без щеплення шансів захворіти було вчетверо більше, ніж у тих, хто встиг подбати про власне здоров’я.

Крім того, серед вакцинованих, які все ж заразилися, значно менше людей потребували госпіталізації та мали тяжкі ускладнення.

Загалом, епідеміологічна ефективність вакцини в цьому незапланованиому експерименті склала близько 87%.

І ще трохи цікавої інформації. Один із невакцинованих літніх мешканців перехворів на ковід за 10 місяців до описаної ситуації. Його одужання лабораторно підтвердили 9 негативних ПЛР-тестів. Пізніше він потрапив у лікарню з ковідом, де і помер від нього.

Підсумовуючи. Для літніх людей вакцинуватись – завжди непогана ідея. Навіть якщо вони вже хворіли. 

Коронавірус коронавірусу – коронавірус

Ще на початку пандемії науковий дискурс повнився повідомленнями про ефект "підсилення інфекції антитілами". 

Якщо коротко, це біологічний механізм, через який у разі повторного захворювання, якщо у вас є антитіла, хвороба протікатиме гірше, ніж першого разу. Досить довго будували гіпотези і сперечалися, наскільки це стосується ковіду і який матиме вплив на вакцинацію. 

Як показало життя, повторні інфекції трапляються рідко (принаймні, протягом приблизно року після захворювання). Насправді настільки рідко, що ми поки не маємо достатніх даних, щоб охарактеризувати, як виглядає типовий перебіг повторного ковіду.

Однак зараз ми, схоже, отримали експериментальні дані, які проллють трохи світла в темряву медичних сумнівів.

Відомо, що SARS-CoV-2 є далеко не єдиним коронавірусом. А якщо людина перенесла інфекційні хвороби, викликані іншими коронавірусами, і невдовзі захворіла на ковід, перебіг захворювання у неї буває як правило легшим.

Не дивуйтесь, багато хто з нас за життя хворів коронавірусними інфекціями і не знав про це. Адже проявляються вони зазвичай у вигляді звичайних нежитю та кашлю. А ПЛР-тести за перших симптомів застуди людство почало робити не так давно.

Тобто людина, яка вже мала коронавірусну інфекцію, має антитіла до збудника, а також певну кількість Т-лімфоцитів, які запам’ятали чужинця і готові вбити його під час першої наступної зустрічі.

І от, вчені з університету Пенсильванії дослідили імунний статус 2000 робітників сфери охорони здоров’я і виявили ось що.

Наявність антитіл проти типових коронавірусів не захищала від захворювання на ковід-19.

Ступінь такого захисту був прямо пов’язаний з концентрацією антитіл проти бетакоронавірусу – що їхній титр був меншим, то меншим був захисний ефект до коронавірусу сарс-ков2.

Таким чином, попередні захворювання на типові коронавіруси (зокрема на бетакоронавіруси), ймовірно, мають позитивний вплив на перебіг хвороби, яка викликана SARS-CoV-2. Титри антитіл знижуються з часом, отже, ефект більш виражений, якщо інфекція була нещодавно.

На перший погляд, ця новина не має великого прикладного ефекту, однак дослідники сповнені ентузіазму. Вони впевнені, що в описаному механізмі значну роль відіграють вже згадані раніше Т-клітини (хоча яку саме – потрібно досліджувати).

Крім того, це дослідження дозволить краще зрозуміти процеси в організмі людини, які відбуваються у разі повторного зараження ковідом, вивчити особливості імунітету та роль різних його ланок в протидії коронавірусам. А також потенційно відкриє новий напрямок у дослідженні медзасобів для полегшення страждань вже інфікованих ковідом.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин