Локдаун, вакцина від ковіду і різдвяні ярмарки: 16 запитань до Центру громздоров'я МОЗ

Про локдаун

 

– З експертної точки зору, коли і який нам потрібен локдаун?

– З точки зору епідеміології або статистики, яка зараз є, локдаун неминучий. 

Розрахунки показують, що пікові періоди захворюваності припадуть на середину січня і триватимуть десь до середини лютого. За різними математичними моделями, міжнародними в тому числі, природній спад захворюваності на коронавірусну хворобу очікується не раніше лютого 2021 року. 

Карантинні обмеження мають бути на межі ліжок, які в нас є.

Під час дискусії ми прийшли до того, що перед впровадженням локдауну маємо враховувати 2 фактори: 

• спроможність системи охорони здоров’я – обмеження мають бути до того, як станеться колапс;

• обмеження мають бути перед тим, як очікуємо святкування чи інші масові скупчення.

Тобто локдаун має бути до великих святкувань і до природнього спаду інфекції, щоб ми уникнули катастрофічних наслідків. 

Проговорювали багато сценаріїв.

Моделювали, що найдоцільніше його вводити перед новорічними святами і завершувати в середині січня. Тоді він буде найефективнішим. 

Дані міжнародних досліджень кажуть, що потрібен щонайменше тритижневий карантин. Тоді можемо розраховувати – за умов його дотримання – щонайменше на мінус 80% випадків захворювання щоденно.

Якщо кажемо про двотижневий карантин і коротший, то його ефективність – мінус 20-40% випадків захворювання щоденно. 

– Якщо локдаун потрібен перед великим скупченням, то це явно перед Новим роком.

– Коли обговорювали сценарії, зробили кілька висновків.

Тому першою пропозицією було запровадити перед 25 грудня і закінчити серединою січня. Такий варіант відкинули, бо зараз є додаткові механізми, завдяки яким можливо зменшити скупчення людей і не допустити масових гулянь. 

Тому вирішили, що перед новим роком локдаун не впровадять. 

Ми розуміємо, що зараз команда епідеміологів на рівні області виконує вже статистичну роботу. Вони не встигають, не можуть відстежувати контактних осіб (з ким контактувала людина з підтвердженим ковідом. – Ред.), майже ніхто не телефонує контактним особам з лабцентрів. Це може бути однією з причин такого швидкого поширення коронавірусної хвороби. 

Тому впродовж карантинних обмежень ми ще планували перезавантажити систему епіднагляду. Наприклад, впровадити швидкі тести на антиген, щоб повернути тестування контактних осіб і використовувати тести на антиген як підтверджуючі. 

– Ви кажете, що є математична модель, за якою медсистема витримає до 7 січня без локдауну. Але я дивлюся на волонтерів, історії пацієнтів. Відома волонтерка Леся Литвинова кричить, що багато людей потребують кисню, їх і з лікарень виписують з рекомендаціями шукати собі самим кисень. 

– Є загальна кількість ліжок з киснем, виділена на рівні різних областей. Цю кількість, дійсно, використовують при прийнятті управлінських рішень. Коли ми обговорювали карантинні обмеження, одна з гіпотез була пов’язана з тим, що якість цієї статистики не є настільки доброю.

Тому була пропозиція подивитися по областях реальну ситуацію з госпіталізацію, доступом до кисню, яку статистику вони подавали на центральний рівень. 

МОЗ ініціювало окремі візити в кілька областей, і під час них з’ясувалося, що проблема, з якою зіштовхуються волонтери і люди, які потребують госпіталізації, більше полягає в тому, що не налагоджена адекватно система маршрутизації пацієнта. 

Я був в Черкасах і ми бачили, що райлікарня за 15 км від облцентру переповнена, там лише одне вільне місце з кисневим концентратором, який використовується двома людьми. Водночас обласна лікарня має 50 чи 60 вільних ліжок з підведеним киснем. 

Зараз основна проблема в тому, що управлінням охорони здоров’я областей треба налагодити систему маршрутизації пацієнтів.

– Коли говоримо "локдаун", що саме маємо на увазі? Це – весняний сценарій, коли працюють лише продукти і аптеки? Чи щось інше, коли відкриті ще школи, наприклад.

– Найефективніший сценарій – припинення роботи всіх сфер, за винятком життєво необхідних: продукти, охорона здоров’я, правоохоронці і те, що забезпечує наше життя загалом. 

При адаптивному карантині найбільш ефективним буде те, що унеможливить скупчення людей. Наприклад, за кордоном влада дає на маршрути більше громадського транспорту, щоб не було скупчень в одному автобусі чи вагоні метро. 

Коли ми проговорювали обмеження, виходили з  того, що має бути призупинена робота шкіл, університетів, святкувань на кшталт новорічних ялинок, громадське харчування. Коли говоримо про харчові зони в ТРЦ, наприклад, там – високий ризик, бо важко в масці їсти.

– Ви можете сказати, якого саме локдауну нам чекати?

– Проговорювалося кілька блоків. Це зупинка розважальних закладів, дискотек, оренди залів під корпоративи, свята тощо. Зупинка навчальних закладів – школи, садки, університети. Далі – спортзали за виключенням занять, які можна проводити на вулиці. Заборона всіх масових скупчень, виставок, концертів тощо. 

Щодо громадського транспорту тривали жваві дискусії. Була ідея обмежити його роботу до 19:00. Але зупинилися на тому, що будь-яке обмеження громадського транспорту – важкий процес і може призвести до надмірного скупчення людей. 

Таке ж обмеження стосуватиметься кінотеатрів, магазинів непродовольчої торгівлі, закладів харчування, які працюватимуть на виніс чи за доставкою. Салони краси чи перукарні – лише за попереднім записом. 

Додаткові роз’яснення або точкові рекомендації планували розробити для зимових курортів. Розуміємо, що багато людей поїдуть на гірськолижні. Для них планували додаткові рекомендації, щоб вони працювали лише як готелі, без дискотек, святкувань, корпоративів тощо. 

Окремі рекомендації – для різдвяних ярмарків. Планувалося, що вони працюватимуть як магазини без харчування або з попередньо упакованою їжею і відстанню між точками продажу, щоб не було скупчення.  

– Ці рекомендації вже є? Чи на етапі погодження? Чи розробки?

– Більша частина ще розробляється. Найвірогідніше, їх оприлюднять, коли Кабмін чітко визначить час (коли починається локдаун. – Ред.). 

– Тобто наразі ми ще не можемо сказати, будуть новорічні концерти на вулиці чи ні?

– Так, не можемо.

– Ви залучені в процес ухвалення рішень щодо карантину. Поясніть дивну річ. Спочатку були заяви, що локдаун буде при 10 000 випадків ковіду на добу, потім – коли буде 15 000, тепер – коли 30 000. І це викликає нервовий сміх у людей. Чому такі качелі?

– Можу лише припускати. Думаю, це пов’язано з тим, наскільки швидко розгортають додаткові ліжка. Одним з основних факторів під час планування є кількість розгорнутих ліжок, кількість лікарів і кисневих точок. 

Деякі регіони показали хороші результати, знайшли додаткові ліжка і ресурси, в інших ситуація не така хороша. Були труднощі з киснем, перепрофілюванням чи ліжками. Тобто цифра, найвірогідніше, "бігла" за ліжками.

– Дані, на які ви опираєтесь в аналізах і рішеннях, наскільки ви можете їм вірити?

– Хороше питання. Ми почали збирати дані спочатку в excel. Але потім кількість випадків росла і впровадили інформаційну систему, якої ніколи не було. Вона збирає всю інформацію. Лікарі не стикалися з такою кількістю даних, які треба вносити. На внесення одного випадку йде до 8 хв. 

Якщо область реєструє 2000 випадків і ще 1000 підозр, то для такої обробки інформації треба 5-6 бригад сформувати.

Інформацію збирали адекватно до жовтня: день в день, з достатнім рівнем достовірності, бо вносили майже всі дані. А коли ми почали фіксувати значну кількість випадків, почали помічати, що не всю інформацію вносять в систему. Тому було окреме розпорядження на обласні лабцентри. Вони довнесли інформацію. Зараз залишок невнесеної інформації – до 200-300 випадків ковіду, які ретроспективно вносять. Десь залучали волонтерів, десь – представників медуніверситетів. 

Зараз дані вводять день в день в лабцентрах. Маємо довіряти цій інформації, оскільки навіть механічна помилка не впливає на загальну статистику. Якість там непогана.

Зараз не вистачає кадрів навіть, щоб працювали адекватно інформаційні системи. Але дані достатні для того, щоб ми могли ухвалювати управлінські рішення. 

– Люди, які критикують урядові рішення, і серед них є експерти, твердять, що інформація щодо тестування зараз може бути двотижневої навіть давнини. Тобто що зараз ми бачимо картину з коронавірусом, яка була два тижні тому.

– У нас була затримка, коли лабцентри не встигали вносити інформацію. Ситуація зараз вже повністю скоригована. І зараз лише 100-200 випадків довносяться.

– Але досі є історії, коли сімейний лікар каже: якщо хочете швидко зробити ПЛР-тест, вам – в приватну клініку. Інакше в державній до двох тижнів чекати, бо вони не встигають обробити всіх охочих. Плюс у нас високий відсоток тестів, які підтверджують ковід, порівняно з іншими країнами.

– Навіть якщо людині ще не зробили ПЛР-тест, її стан фіксують як підозру і вносять у систему. Цю інформацію теж використовують при ухваленні рішень. В деяких регіонах є затримка в обробці ПЛР-тестів.

Багато інформації про те, що в державних лабцентрах великі скупчення, черги, і це призвело до того, що люди не намагаються здати тест в держцентрі та йдуть в приватний. Плюс обласним лабцентрам дозволили використовувати аутсорс, тобто вони можуть 100-500 зразків відправити в приватну лабораторію на аналіз. Одна з умов – якщо вони не можуть видати результат за 24 години. 

В деяких регіонах бачимо, що черга не складає більше доби, що кількість зразків впала. Я б максимально використовував потенціал лабораторних центрів наших, тести там безкоштовні. 

 

Вакцина від коронавірусу

 

– Весь світ чекає на вакцину від коронавірусу, а в Україні лише 40% готові вакцинуватися. Є світова ініціатива COVAX, за якою Україна має отримати частину вакцин. Є вже три виробники вакцин, які успішно пройшли третю фазу клінічних досліджень. Коли ми – Україна – можемо чекати перших поставок?

– Зараз ідуть дві паралельні лінії. Перша – перемовини щодо COVAX, ця ініціатива об’єднала майже всі країни світу. 7 грудня – дедлайн, коли країна може подати свій запит на вакцину. В нас він уже сформований. Ми розуміємо, що можемо розраховувати на близько 8 млн доз, це – 20% населення. Цих доз вистачить на вакцинацію 4 млн людей, бо одній людині треба вводити дві дози вакцини.

COVAX може постачати нам одразу кілька вакцин від різних виробників. 

Розподіл такої вакцини поки не відомий жодній країні. Ми можемо отримати будь-яку.

Це буде пробна стартова партія, щоб держава показала не лише свої логістичні здатності, а щоб ми могли пропрацювати усі логістичні питання доставки вакцини, забезпечення холодового ланцюга, вакцинальну кампанію і так далі. Якщо держава справляється, йдуть наступні поставки. 

Додатково Україна веде перемовини з іншими виробниками напряму за кошти держбюджету. На купівлю вакцини заклали 15 млрд грн. Залежно від перемовин, вакцина може прийти раніше чи пізніше від COVAX.

Наразі виробники вакцин працюють на трьох холодових режимах: -60-80 градусів, -20 -40 і + 2 – + 8. Ми провели аудит обладнання для перевезення кожного холодового режиму. Такі дані в нас є на рівні району. 

Далі група експертів прорахувала всі групи, які потребують вакцинації. Медики і військовослужбовці – перша лінія.

– А якщо нам дадуть вакцину, яку треба зберігати при мінус 60-80, її отримає тільки Київ?

– Не лише, але її можна зберігати лише на національному рівні, де є обладнання, і потім маленькими партіями доставляти в регіони і одразу повертатися за іншими. Наприклад, одного дня там людей вакцинують, і наступного туди виїжджає наступна партія. 

– Коли говоримо про доставку вакцини, чим ми її доставимо? Літаками, вантажівками? 

– В нас є ДП "Укрвакцина", яка займається логістикою ліків. Там є автопарк з холодильним обладнанням. Автопарку "Укрвакцини" вистачить, аби завезти вакцину до областей. Далі області з баз "Укрмедпостачу" (туди приймають вакцину) обліковують і везуть по регіону. 

Але розуміємо, що на деякі вакцини – якщо буде -60 – лише державних потужностей не вистачить і треба буде залучати мінімум ще дві компанії для цього.

В Україну вакцина потрапляє літаком. COVAX попередньо збирає в країн інформацію про логістичну спроможність аеропортів. Ми розглядали аеропорти Бориспіль та Київ. Також COVAX збирає інформацію про наявну базу літаків країни. 

Є дві опції – коли вакцина летить звичайним літаком в спецобладнанні, і тоді можемо використовувати наші літаки. І друге – коли за рахунок COVAX чи ЮНІСЕФу буде спецобладнаний літак. 

– Літак з нашого боку який буде?

– Не можу сказати. Ми давали інформацію щодо транспортної структури аеропорту, Мінінфраструктури давало обсяг літаків в країні.

Найвірогідніше, інформація агрегована з різними перевізниками. Ще будуть перемовини, як доставляти.

– Але якщо перші поставки в середині січня, а зараз вже грудень, залишається дуже мало часу на підготовку. 

– Думаю, матимемо деталі до кінця цього року. Кожна країна вказує параметри бажаної вакцини: який холодовий ланцюг більше підійде, який склад препарату, зберігання і так далі. 

– А якщо ми не використаємо першу партію, що може статись?

– Це малоймовірно. У нас 20 млн людей входить в групи, які плануємо провакцинувати. Якщо якась вища за рейтингом група відмовлятиметься, медики, наприклад, то вакцина піде наступним за рівнями групам.

Етап 1. Вкрай низький доступ до вакцин, коли в Україні буде кількість вакцин не більше 10% від загальної кількості населення: 

• Медпрацівники, включаючи тих, які працюють в стаціонарах, що надають медичну допомогу хворим на  COVID-19;

• Військовослужбовці ЗСУ, які беруть участь в Операції Об'єднаних Сил;

• Працівники соціальної сфери;

• Особи, що перебувають у спецзакладах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо);

• Персонал спецзакладів (інтернатів, будинків дитини,  будинків для осіб похилого віку, тощо).

Етап 2. Низький доступ до вакцин: коли буде кількість вакцин від 11 до 20% від населення:

• Люди в групі медичного ризику (хворі від 60 років);

• Працівники закладів освіти, включаючи персонал дошкільних, середніх, середньо-технічних та вищих навчальних закладів;

• Працівники структур, які забезпечують безпеку держави, включаючи ДСНС, Нацполіцію, Нацгвардію, СБУ, МЗС, МВС;

• Люди з місць обмеження волі та слідчих ізоляторів;

• Персонал місць обмеження волі та слідчих ізоляторів.

Етап 3. Помірна доступність вакцин: коли будуть вакцини від 21-50% від населення:

• Люди в групі медризику (хворі від 18 до 59 років);

• Інші категорії населення та професійні групи, які мають вищий ризик захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19, які не увійшли до переліку вище.