Пояснення

Освіта | Чому у нас такі прогалини з математикою в школі? Роздумують фахівці: науковиця та вчитель

29.07.2021, 08:00 • 6 хвилин
Чому у нас такі прогалини з математикою в школі? Роздумують фахівці: науковиця та вчитель - Фото
Ілюстративне фото: pixabay.com

2020-2021 навчальний рік оголосили роком математики. З якою в українців, будьмо відверті, біда.

Результати цьогорічного ЗНО показали, що кожен третій учасник не зміг розв’язати завдання навіть базового рівня.

А ще раніше результати дослідження PISA в Україні показали, що 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. 

Що не так з математикою у школі й чому українські учні не зацікавлені у ній, LIGA.Life розповіли науковиця-математикиня й мама Катерина Терлецька та вчителька математики ліцею "Наукова зміна" Олена Бігдан.

Мама-науковиця

Катерина Терлецька – завідувачка лабораторії прикладної математики Малої академії наук України, старша наукова співробітниця Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, докторка фізико-математичних наук. Викладає в університетах та займається наукою.

Каже: що відбувається зі шкільною математикою, не знала, поки у її дітей не почалися проблеми з цим предметом. 

"Одного разу, коли моя старша дитина була у третьому класі й розв’язувала задачі на рух предметів, сказала: "Мамо, куди мені це поставити?".

Виявилося, що їм не пояснювали, як відбувається процес, не намагалися уявити, а треба було просто поставити певні значення з умови в табличку. У цей момент я зрозуміла, що у нас великі проблеми", – розповідає математикиня.

За її словами, у школі формально підходять до розв’язання доволі простих математичних задач, що заважає взагалі баченню процесу. І діти вже на рівні третього класу не розуміють, що відбувається. 

Після цього вона почала шукати для дитини іншу школу, де математику викладали би не формально, а намагались зацікавити дітей.

Катерина перевела дитину у ліцей "Наукова зміна", але через кілька місяців виявилось, що й там на уроці математики нудно. Науковиця пішла до вчителів, щоб зрозуміти причину.

"Мені пояснили, що у вчителів немає можливості фантазувати, вони скуті своєю програмою, вимогами та мають навчити дітей того, що від них вимагають на певних етапах навчальної програми.

Тож на зацікавлення математикою ні в кого немає часу і можливості", – розповідає вона.

Так Терлецька, яка працює в Національній академії наук та Малій академії наук, вирішила самостійно допомогти зацікавити дітей математикою.

Разом з іншими вчителями ліцею вони придумали математичні квести, знайшли людей, які допомогли закупити обладнання, надрукувати яскраві карти, аби створити для дітей цікаві математичні ігри, щоб вони у командах могли розв’язувати задачі, проводили математичні руханки (естафети з елементами логічного мислення) та конкурси головоломок.

"З того часу у нас почався рух: "Що зробити, щоб зацікавити дітей?". Дітям наші ідеї подобаються, здається, так можна зацікавити дітей математикою", – зазначає Терлецька.

Також вона почала знайомитися з вчителями математики з різних шкіл, щоб зрозуміти, що відбувається, і допомагати їм та дітям подружитися з математикою і заодно знайти своїм дітям найкращих вчителів. 

"Математика – це дійсно складно. Це система. Якщо дитина пропустила чи не здужала якусь тему, далі вона не зможе рухатися.

Це як Тетрис: якщо щось пропустили, потім воно накопичується і ми не можемо рухатися. Дітей треба мотивувати та пояснювати, для чого їм потрібна математика. Бо це і критичне мислення, і логіка, і вміння доводити свою думку. Наприклад, у геометрії загалом задачі на доведення. У житті переважно ми не використовуємо геометрію, проте навички логіки і послідовності будуть слушними, наприклад, якщо дитина захоче стати юристом. Це можливість робити логічні висновки", – пояснює вчена.

Серед проблем у вивченні математики в школі вона викоремлює:

  • діти та їхні батьки не розуміють, навіщо цей предмет потрібен;
  • вчителі орієнтуються на топучнів, спрямовують зусилля тільки на окремих дітей, поки решта класу сидить і нічого не розуміє. Хоча вчитель має мати різні задачі для сильніших дітей і слабших, пояснювати їм більш розгорнуто; 
  • вчителів треба навчати більш прикладним задачам, зацікавлювати дітей. Зменшити абстракту частину і навчити, наприклад, рахувати банківські відсотки абощо. 

"Реформа НУШ передбачала великі фінансові ресурси на перепідготовку, підвищення кваліфікації вчителів. Це був класний крок. Але цьогоріч після пандемії ці гроші не закладені", – каже Терлецька.

Додає: без промоції знань і підтримки держави неможливо реалізувати жодну освітню реформу.

Нові діти

Вчителька Олена Бігдан переконує: математика – це не про додавання, віднімання, логарифми абощо. Це про розвиток мозку, зв’язки процесів у природі, відшукування закономірностей, вміння аналізувати та робити висновки. Утім, нині у більшості випадків шкільна освіта не може дати якісні знання з математики і на це впливає низка чинників.

"Реформи не спрацьовують тому, що немає умов для якісної роботи. Вчитель перевантажений.

Щоб отримати свою якусь більш-менш пристойну зарплатню, він має брати купу годин, але якісно до них підготуватися не вистачає сил. Також люди беруть купу годин, бо не вистачає кадрів. Це окрема проблема", – пояснює Олена Бігдан.

Додає: перевантажена і програма. Часу на відпрацювання якихось навичок у дітей мало. Теми розірвані, тому на те, щоб звести їх докупи, аби дитина побачила концепт, фізично немає часу. 

Крім того, вчителі мають навчатися доступно пояснювати дітям, для чого їм математика, зацікавлювати та показувати, що вона скрізь: у гілочці дерева, у завитках цвітної капусти або винограді, щоб дітям було цікаво.

"Треба розуміти, що діти вже не можуть спокійно сидіти й слухати, поки вчитель щось розповідає біля дошки, треба змінювати свій стиль викладання.

Дітям стає дедалі важче концентруватися, і якщо вчитель цього не розуміє, треба йти зі школи", – впевнена вчителька.

Але наголошує, що допомагати вчителям мають методисти, МОН та купа освітніх відомств, які нині тільки "рекомендують та перевіряють". 

"А то дали Lego і видумуй з ним, що хочеш. Має бути різномаїття, бо тільки так можна зацікавити дітей. Навчання без зацікавленості неможливе. Ще є питання до підручників. Їх багато, але вони не встигають за світоглядом дітей. Наприклад, є задачі про Шапокляк. У класі важко знайти дітей, які знають, що це за персонаж. У задачі мають бути зрозумілі всі моменти, діти мають уявляти те, про що читають", – пояснює педагогиня.

Як батькам зрозуміти, що є проблеми з навчанням

Щоб зрозуміти, який рівень знань після закінчення початкової школи, вчителька радить влаштувати дитині невеличкий стрес-тест. Не тільки пройти державну підсумкову атестацію, але й екзаменування в різних школах.

За її словами, завдання в ДПА у молодшій школі примітивні.

"Навіть підручники у молодшій школі не містять задач високого рівня знань. Здебільшого це стандартизовані, шаблонні завдання. Це біда.

Бо коли діти приходять у середню школу, там завдання переформульовані інакше, а вони не розуміють, що з ними робити, бо не відчули у молодшій школі різномаїття підходів і не знають, що до розв’язання задачі можна підійти з різних боків.

Тому коли діти закінчують початкову школу, раджу батькам йти на вступні випробування до всіх шкіл, де зможуть зареєструватися. Так, це стрес для дитини. Але можна її підготувати за кілька місяців, пояснити, навіщо це потрібно, щоб вона спробувала свої сили", – розповідає Олена Бігдан. 

Говорить: на таких тестах можна побачити, якого рівня знання у дитини. Бо зазвичай вчитель, який знає дитину чотири роки й має не дуже сильний клас, не дуже об’єктивно оцінює. 

Також радить спілкуватися з вчителями протягом всього навчання. Головне розуміти, чого батьки та діти хочуть від школи: хороших оцінок, знань, комфорту абощо. Якщо є розуміння, що це не те, що шукали, не боятися змінювати школу. 

"Щоб дитина добре вчилася, знайдіть їй якусь розрядку. Крім школи, у дитини має бути обов’язково щось для душі – спорт, хобі.

Школа, на жаль, не розвиває індивідуальні якості та таланти у дитини", – каже вчителька.

Якщо у батьків є бажання самостійно перевірити знання дитини або допомогти у навчанні, то Олена Бігдан пропонує кілька онлайн-ресурсів (деякі з них платні або частково платні):

  1. Тести з математики, для перевірки рівня засвоєння окремих тем з математики 5-10 класу. 
  2. Платформа Matific – цифровий математичний ресурс з вправами, інтерактивними демонстраціями деяких тем, динамічне середовище яке може зацікавити дітей у вивченні математики. Серед недоліків – неякісний переклад українською і не всі завдання перекладені українською. 
  3. Освітня платформа LearnIng.ua  містить інтерактивні завдання з математики, української та англійської мов.
  4. ЛогікЛайк – курс логіки в ігровій формі.
  5. Khan Academy - платформа, де учні можуть продивитись відео та пройти тестування за темами і не тільки з математики. Має зрозумілий для дітей формат пояснення матеріалу.
  6. Mozaik Education – цікавий ресурс з електронними підручниками, 3D-сценами, освітніми відео та цікавими завданнями з різних предметів. Цікаво буде всім, незалежно від віку та сфери діяльності.

Читайте також: Підсумки ЗНО-2021: чому провал з математикою та які предмети склали найкраще

"З математики були надлегкі завдання" – єдиний випускник, який склав три ЗНО на 200 балів

Яна Міланова
Яна Міланова
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини