Зміст:
  1. Досвід та невдачі першої онлайн-школи
  2. Всеукраїнська школа онлайн-2
  3. Яка ціна проєкту

Директор Інституту розвитку освіти Вадим Карандій, який займався створенням Всеукраїнської школи онлайн навесні 2020 року, розповів Liga.Life, коли в Україні планують запустити проєкт Всеукраїнська школа онлайн-2, чим він відрізнятиметься від перших телеуроків та скільки на це планують витратити грошей з держбюджету.

Досвід та невдачі першої онлайн-школи

 Коли навесні 2020 року вчителям рекомендували розпочати дистанційне навчання, більшість із них не мали ні досвіду для того, ні інструментів. Тому у владних кабінетах вирішили запозичити ідею з 80-х років минулого століття.

"Пам'ятаю, тоді на телеканалі УТ-1 проводили телеуроки, як допомогу вчителям для організації навчання, демонстрації навчальних матеріалів. Тому вирішили повторити це у теперішніх умовах. Залучили телеканали, які спочатку сприйняли це як необхідність, але змінили ставлення, коли побачили ріст і залученість аудиторії", – розповідає Карандій.

Він пояснює, що ідея виникла спонтанно, реалізовувалася з коліс, тому були і труднощі, і помилки. Наприклад, важко було організувати розклад, зручний для родин, де є кілька дітей, якщо у сім'ї лише один телевізор. 

Так само неможливо було організувати вчительський супровід навчання. Фактично діти самі навчалися, переглядаючи уроки.

Згадуючи скандали щодо вчительських помилок під час відеоуроків, директор Інституту наголошує, що оскільки все робилося швидко не завжди у педагогів була можливість переглянути відзнятий матеріал, а навіть якщо переглядали, то внести правки вже було неможливо – бо це, за його словами, займає багато часу.

Що ж до трансляції уроків на проросійських телеканалах, що викликало обурення окремих батьків, то він зазначає, що коштів на оплату ефірного часу телеканалів не було, тому розміщували на тих, які самі безкоштовно пропонували це зробити. Пояснює, як такого вибору, з яким із телеканалів співпрацювати, не було. 

"Сама ж ідея була непоганою. Тому зараз вирішили продовжити проєкт, оскільки є діти, які через карантинні обмеження не можуть відвідувати школу. Тепер ми його називаємо Всеукраїнська школа онлайн-2. Вона буде відрізнятися від тієї, що була навесні", – каже Карандій.

Всеукраїнська школа онлайн-2

 За його словами, на підготовку проєкту витратять більше часу і ресурсів. А вчителі зможуть супроводжувати дітей у навчанні.

"Наприклад, матеріали вже розміщують на навчальних платформах і можна буде відстежувати виконання завдань і бачити помилки, які роблять учні. Тобто, кожен вчитель зможе працювати зі своїми учнями", – пояснює директор Інституту.

Він зазначив, що наразі таку платформу розробляє ГО "Освіторія" за участі Міністерства цифрової трансформації. А Міністерство освіти має забезпечити розробку контенту. Платформа буде безкоштовною для користувачів.

"Не буду розкривати деталі зараз, бо нині тривають більше господарські операції щодо того, як все організувати. Сподіваюся, після ухвалення певних урядових рішень ми зможемо розпочати цей процес так, щоб хоча б з листопада повністю можна було супроводжувати навчання з 5 по 11 класи з основних предметів навчального плану", – сказав Карандій.

Чому проєкт планують запустити лише в листопаді, а не зробили це з початку навчального року? Директор каже: оскільки перший проєкт робили без участі бюджетних коштів, то реалізували швидко, тепер же є нюанси.

"Якщо мова про бюджетні кошти, то є процедури. Гроші мають бути заплановані, має бути визначений порядок їх використання. І мають бути проведені процедури із закупівлею необхідного обладнання і послуг. Тому для реалізації таких масштабних проєктів треба пів року і більше. Нині частина необхідних коштів закумульована, але триває процедура погодження нормативних документів. Як тільки Кабінет міністрів ухвалить порядок використання цих коштів, зможе розпочатися етап торгів", – пояснив Карандій.

Яка ціна проєкту

Вадим Карандій наголошує, що держбюджету перша Всеукраїнська школа онлайн нічого не вартувала, оскільки для реалізації проєкту були залучені кошти донорів, але скільки саме, не каже. 

"Наприклад, телеканали розміщувати уроки за свої кошти, знімальна група мала своє джерело фінансування, вчителі були на волонтерських засадах. Тобто, група людей об'єдналася для реакції на виклики, які сталися. Зараз ситуація інша, бо до коронавірусного фону всі звикли і треба щось цілеспрямовано робити. Тож розглядається варіант залучення бюджетних коштів", – розповів очільник Інституту розвитку освіти.

Він сподівається отримати кошти на створення онлайн-уроків уже найближчим часом. Зокрема, найперше йдеться про оплату праці вчителів, яких залучать до створення проєкту. 

"Це сильне навантаження, зокрема й емоційне. Особливо після того, як уроки потрапляють в ефір. Навесні була велика плинність вчителів, які після шквалу критики відмовлялися працювати в проєкті. На щастя, більшість сприймала це нормально і нині готові долучитися до онлайн-школи-2. Весь проєкт у розрахунках оцінюється у 63 мільйони гривень. Безпосередньо цього року можна буде залучити близько 25 мільйонів", – розповів Карандій.

Він додав, що для молодшої школи уроки знову не готують, оскільки для цього потрібно більше ресурсу й інший підхід – учні початкових класів потребують постійного супроводу вчителя. 

"Дітей такого віку не можна посадити перед телевізором і вимагати, щоб вони щось зрозуміли. Їх треба залучати зовсім іншими засобами, в ігровій формі, постійно перемикати увагу. Це особливості віку. Тому організувати для них дистанційне навчання складно", – каже директор.

Додає, можливо, з часом організатори проєкту знайдуть якісь способи організувати навчальний процес і для учнів молодшої школи, але поки про це не йдеться. Нині ж намагаються забезпечити процес підтримки навчання для старших учнів на цілий рік.

Карандій каже, що нині багато експертів, у тому числі й Світового банку, наголошують, що учням, які виходять на тривалий карантин, важко повернутися до навчання. І якщо повертаються, то ймовірність їхнього подальшого успішного навчання знижується.

"І ми говоримо не про одну окрему дитину чи школу. Ми говоримо про всіх дітей, які навчаються у цей період. Надалі треба буде більше зусиль як дітей, так і педагогів, щоб наздогнати втрачене у навчанні. Всі відмічають, що падіння знань буде", – стверджує Карандій.