Діамант чи смарагд: який камінь видобувають рідше
Ілюстративне фото: Freepik

Відстежити світове виробництво будь-яких дорогоцінних каменів, окрім діамантів, доволі складно. Адже шахти розташовані по всій Землі, і їхньою розробкою займаються переважно невеликі компанії, які не надають детальну звітність, пояснює Live science, покликаючись на британську гірничодобувну компанію Gemfields.

За кількістю відомих родовищ смарагди є рідкіснішими. Існує 49 родовищ смарагдів, згідно з оглядом 2019 року в журналі Minerals. Для порівняння є близько 1000 родовищ, що містять діаманти, хоча лише 82 з них працюють як алмазні копальні, за даними Reviews in Mineralogy and Geochemistry за 2022 рік.

У світі щороку видобувають від 100 до 150 млн каратів (20–30 тонн) алмазів. У 2015 році в основних країнах-виробниках Колумбії, Замбії, Ефіопії, Мадагаскарі й Бразилії було вироблено від 7000 до 9000 кг.

Як утворюються дорогоцінні камені

Сприятливі умови для утворення діамантів розпочинаються на глибині 150-200 км у мантії – середньому шарі Землі. Таким чином з усіх дорогоцінних каменів на планеті вони залягають найглибше, пише Gems & Gemology. Алмази утворюються як монокристали вуглецю. Геологи вважають, що це відбувається зі зміною тиску чи температури, або, можливо, якась хімічна реакції охолоджує зріджену породу мантії, що містить вуглець.

Для того, щоб люди могли дістатись алмазної породи, також потрібне рідкісне виверження вулкана – кімберліт. Що утворюється з магми на глибині майже 170-300 км.

Смарагди утворюються в складніших геологічних утвореннях. Фактично вони малодоступні для промислового видобутку.

Смарагд — це зелена версія мінералу берилу, колір якого зумовлений домішками хрому та/або ванадію. Берилій, основний елемент берилу, зосереджений у магматичних породах континентальної кори. Хром і ванадій частіше зустрічаються у верхніх шарах континентальної кори. Для утворення смарагдів ці різні геологічні середовища мають поєднатися.

Смарагди часто виявляють у зонах зіткнення тектонічних плит, наприклад у горах. Коли порода, що містить берилій чи берил, контактує з осадовими породами, такими як вапняк або сланці. Іноді ж розплавлена порода просочується через навколишні геологічні середовища й таким чином "підбирає" хром.

Тож з погляду доступності для людини смарагди є більш рідкісними, підсумовує Live science.