Діамант чи смарагд: який камінь видобувають рідше
Відстежити світове виробництво будь-яких дорогоцінних каменів, окрім діамантів, доволі складно. Адже шахти розташовані по всій Землі, і їх розробкою займаються переважно невеликі компанії, які не надають детальну звітність, пояснює Live science із посиланням на британську гірничодобувну компанію Gemfields.
За кількістю відомих родовищ смарагди є рідкіснішими. Існує 49 родовищ смарагдів, згідно з оглядом 2019 року в журналі Minerals. Для порівняння, є близько 1000 родовищ, що містять діаманти, хоча лише 82 з них працюють як алмазні копальні, свідчать дані Reviews in Mineralogy and Geochemistry за 2022 рік.
У світі щороку видобувають від 100 до 150 млн каратів (20–30 тонн) алмазів. У 2015 році в основних країнах-виробниках Колумбії, Замбії, Ефіопії, Мадагаскарі й Бразилії було вироблено від 7000 до 9000 кг.
Як утворюються дорогоцінні камені
Сприятливі умови для утворення діамантів розпочинаються на глибині 150-200 км у мантії – середньому шарі Землі. Таким чином з усіх дорогоцінних каменів на планеті вони залягають найглибше, пише Gems & Gemology. Алмази утворюються як монокристали вуглецю. Геологи вважають, що це відбувається зі зміною тиску чи температури, або, можливо, якась хімічна реакція охолоджує зріджену породу мантії, що містить вуглець.
Для того, щоб люди могли дістатись алмазної породи, також потрібне виверження вулкана, і тоді на поверхню виходить кімберліт, що утворюється з магми на глибині майже 170-300 км.
Смарагди утворюються в складніших геологічних утвореннях. Фактично вони малодоступні для промислового видобутку.
Смарагд — це зелена версія мінералу берилу, колір якого зумовлений домішками хрому та/або ванадію. Берилій, основний елемент берилу, зосереджений у магматичних породах континентальної кори. Хром і ванадій частіше зустрічаються у верхніх шарах континентальної кори. Для утворення смарагдів ці різні геологічні середовища мають поєднатися.
Смарагди часто виявляють у зонах зіткнення тектонічних плит, наприклад у горах. Де порода, що містить берилій чи берил, контактує з осадовими породами, такими як вапняк або сланці. Іноді ж розплавлена порода просочується через навколишні геологічні середовища й таким чином "підбирає" хром.
Тож з погляду доступності для людини смарагди є більш рідкісними, підсумовує Live science.
