Мені не потрібна ваша англійська. Що робити з рівнем знань англійської мови у студентів

Вперше англійська мова стала для мене інструментом під час навчання в університеті. Статті та книжки на англійській мові, які нам задавали, були від самого початку. З кожним роком навчання, літератури ставало тільки більше, багато курсів могли базуватись переважно або й повністю на англомовній літературі, а на деяких курсах і викладач був англомовний. Ми відвідували безліч подій з цікавими англомовними спікерами, часом з ними можна було поспілкуватись після заходу. 

Саме в університеті до мене прийшло вже моє власне розуміння того, для чого мені потрібна англійська мова. Вона стала ключем до знань, моя освіта відбулась і стала можлива не в останню чергу завдяки володінню англійською мовою.

Після університету англійська мова залишається моїм ключем, моєю другою, а, часом, першою робочою мовою. Завдяки їй моя робота, проекти, партнери не мають географічних меж. Можна сказати, що володіння англійською мовою неабияк сприяло моєму благополуччю, і переломний момент стався саме в університеті. Саме там англійська мова стала інструментом, який приносить мені видиму та зрозумілу користь.

Рік тому на рівні закону було закріплено вимогу, що усі вступники на магістерські програми повинні скласти ЗНО з іноземної мови (офіційна назва – єдиний вступний іспит – ЄВІ). Працюючи в Міносвіти, я часто зустрічався зі студентами та викладачами. У деяких університетах було цілковите сприйняття та розуміння важливості англійської мови. А деколи цього розуміння точно бракувало. Повірте, ситуацію, коли заступник міністра освіти переконує студентів, що англійська приносить неабияку користь, а студенти кажуть, що їм вона не потрібна, можна записати до найбільш безнадійних. Часом студенти дещо з розпачем казали: "Та ми ж її не вчили" або "Вчили давно і вже забули".

Звісно, так не скрізь. Є багато університетів, які намагаються виправляти ситуацію. Минулорічне нововведення вперше дозволило оцінити, що ж відбувається з рівнем англійської мови у студентів, поки вони навчаються в університеті. Дані для оцінки та підрахунків, звісно ж, знеособлені, надав Український центр оцінювання якості освіти, який і проводить ЗНО.

Торік практично усі вступники, які вступали на магістратуру, склали ЗНО з англійської. Серед цих вступників були 30 000 осіб, які чотири роки тому, коли вступали на бакалаврат, також складали ЗНО з англійської мови. Рівень складності завдань обох тестів приблизно однаковий. Тому маємо заміри на старті навчання та вкінці і можемо визначити динаміку: стало гірше чи краще. 

Для порівняння брався відсоток набраних тестових балів від максимально можливого. Результати показують, що 60% студентів через чотири роки показали такі ж або кращі результати, 40% – гірші. У цих 40% рівень володіння англійською мовою після школи був кращим, ніж став після бакалаврату. Якщо по-простому, це означає, що двоє з п'яти студентів забувають англійську, поки навчаються в університеті. 

Погіршення рівня англійської під час навчання в університеті є неприпустимим. Якщо комусь видали диплом, це має означати, що людина вільно володіє англійською в розмові і на письмі. Розумієте, йдеться не про шкільні знання, наприклад, з хімії, у тих, хто чотири роки провчився на філолога. Йдеться про англійську мову, яка потрібна вже для самого процесу здобуття вищої освіти, а не лише для успішної кар'єри. Можливо, ситуація стане кращою. Зараз в університетах почали приділяти більше уваги вивченню англійської мови, її вчать не лише студенти, а й викладачі.

Колись я рухався по інерції, допоки сам не відчув користь від англійської мови, яка стала ключем до знань. Погодьтесь, легше зрозуміти, для чого вам ключ, якщо ви знаєте, що ховається за дверима, які він відчиняє. Дуже хочеться, щоб програми в наших університетах включали побільше роботи з англомовною літературою, адже нею видано найбільше навчальної та наукової літератури. Це питання доступу до сучасних знань. Колись викладання англомовних курсів зі спеціальності або й цілі англомовні програми стануть не винятками, а трендом. Тоді студенти перестануть забувати англійську мову.

Насамкінець детальніше про підрахунки.

У 2020 році університети випустили 190 000 бакалаврів, хтось з них вступав на магістратуру, а хтось ні. Понад 83 000 осіб вступали і складали ЗНО з англійської мови для вступу на магістратуру. Виняток складали лише кілька спеціальностей (педагогічні, аграрні та воєнні). 

Серед цих 83 000 осіб трохи більше 30 000 чоловік чотири роки тому складали ЗНО з англійської мови, коли вступали на бакалаврат. Решта під час вступу на бакалаврат не складали тесту з англійської мови. Часто цього не вимагали від них самі університети, і вони подавали як третій предмет ЗНО з географії чи ЗНО з історії України, відчуваючи, що ці дисципліни знають краще, ніж англійську. 

Щоб не порівнювати різні рейтингові шкали, для аналізу брались "сирі" тестові бали. На ЗНО з англійської мови 2016 року можна було набрати максимум 56 тестових балів, на ЄВІ з англійської мови 2020 року – 42 тестових бали. Для порівняння брався % набраних тестових балів від максимально можливого.

Наприклад, у 2016 році, вступаючи на бакалаврат, вчорашній школяр набрав 34 з 56 тестових балів (60%), а у 2020 році ця ж людина, вже вступаючи на магістратуру, набрала 8 із 42 балів (19%). Це випадок падіння результату тесту з іноземної мови. А хтось у 2016 році набрав лише 50%, а у 2020 – 90%. Це навпаки – випадок зростання рівня. Із 30 247 осіб тих, у кого рівень падає, – 12 043, а тих, у кого зберігається таким, як був при вступі в університет, або зростає – 18 204 осіб.