Пояснення

Влада гальмує реформу старшої профільної школи. Здійснюються найгірші прогнози

Влада гальмує реформу старшої профільної школи. Здійснюються найгірші прогнози

віцепрезидент з бакалаврських програм КШЕ, ексзамміністра освіти
26.01.2021, 13:31 • 3 хвилини

Наразі відбувається повзуча дискредитація самої ідеї реформи старшої школи, після якої суспільство ще довго не буде готове до неї повертатись

Розпочалась інформаційна атака на старшу профільну школу. Очікувано! Якщо реформа стоїть, якщо зупинені процеси, то це її пряма дискредитація і поле для маніпуляцій. 

Наприклад, деякі нардепи та ті, хто удає з себе медіа, почали поширювати відверто неправдиву інформацію про те, що ліцеї можуть бути створені лише в містах з населенням не менше 50 000 осіб. Мовляв, у деяких областях це будуть виключно обласні центри. 

Але Закон "Про загальну середню освіту" говорить дещо інше. А саме те, що заснування ліцеїв лежить у компетенції обласних рад АБО рад міст з населенням не менше 50 000 осіб. Тобто заснувати ліцей можна будь-де, але рішення про це ухвалює обласна рада АБО місто з населенням не менше 50 000 осіб. Розумієте різницю? Народні депутати та різні сумнівні ЗМІ забули про обласні ради і дуже своєрідно передали норми закону. 

Але давайте пригадаємо, чому так? Для цього потрібно згадати, чим має бути ліцей, і що таке профільна середня освіта у 10-12 класах. 

Проблема: навчальний план старшої школи на сьогодні перенасичений предметами. Вчити 21 предмет водночас є контрпродуктивним. Звідси походить реакція багатьох батьків і дітей на такий навчальний план: 11-ий клас ми не ходимо/не вчимо/вчимо на трійку шкільні предмети, а замість цього готуємось до ЗНО. Самі вчителі, звісно ж, також скаржаться на демотивованість дітей. 

Розв’язання цієї проблеми закладене в реформу: старша школа повинна стати профільною.

Це означає, що загальна кількість предметів радикально зменшується, залишаються предмети переважно обраного профілю (математичний, природничий, технологічний, мовний, гуманітарний) і, відповідно, кількість годин на ці профільні предмети відчутно збільшується.

Водночас, обрання профілю та реалізація профільного навчання покликані відчутно підвищити мотивацію дітей. Вони вчать переважно те, до чого лежить душа й хист, і відповідно не нехтують шкільною освітою, їхня підготовка до ДПА/ЗНО практично збігається з їхньою шкільною програмою у профільній школі. 

Для такого розв’язання проблеми потрібні ресурси й повноваження, яких не мають бюджети сіл і маленьких містечок. Необхідно обладнати класи, підвозити учнів і вчителів, знайти самих вчителів, а головне – мати можливість планування мережі (село чи маленьке містечко не буде зважати на профільність закладів сусідніх населених пунктів – діти будуть вибирати профіль з одного й того ж самого, тобто вибір буде без вибору).

Натомість саме на обласному рівні можна змоделювати мережу таким чином, щоб діти мали справжній вибір профілю, а не вибирали між "універсальним" і "універсальним".

Те ж саме стосується міст з населенням понад 50 000. Кам'янець-Подільський, Мукачеве, Ніжин, Дрогобич, Костянтинівка, Шоста й інші подібні міста охоплюють достатньо чималі громади для того, щоб планування дало можливість вибирати профілі. 

Тому якщо комусь зараз хочеться звести нанівець норми закону та ідею профільної старшої школи, то це, за гамбурзьким рахунком, означатиме перекреслення всієї 12-річки. Тому що немає жодного сенсу в трьох роках старшої школи без профілю. 

Чому я на початку написав, що це очікувано? Тому що ми вже дуже довго стоїмо на місці без відповіді на ключові питання. Закон "Про загальну середню освіту" дає лише наріжні принципи. Далі повинні бути пілоти ліцеїв, до цих пілотів повинні бути описані їх моделі (детальне бачення), плани мереж. Це все місяці погоджень, обговорень з громадськістю, закладання бюджетних коштів. Цього всього немає.

Святе місце порожнє не буде: якщо нічого не відбувається, якщо ніхто не пояснює громадськості можливі варіанти мережі закладів, то починають поширюватись вигадані та невигадані страхи. Тому коли реформа зупиняється (ніби й не згортається, але й не рухається), – це ще гірше від того, коли би її відверто згортали, бо йде повзуча дискредитація самої ідеї реформи, після якої суспільство ще довго не буде готове до неї повертатись. 

Тож нинішня ситуація, коли батьки нарікають на ймовірне порушення конституційного права дітей на освіту, є наслідком ригідності мережі, яку десятиліттями ніхто не формував на основі перспективних планів, розрахунків і даних.

Ми часто дещо плутаємо причини й наслідки. Те, що зараз багато де відсутній доступ до якісної освіти, є наслідком того, що мережу закладів освіти своєчасно не змінювали НА ПЕРСПЕКТИВУ, беручи до уваги розрахунки даних народжуваності, наповнюваності бюджетів, планів ремонту доріг тощо.

Населення у більшості громад зменшується, можна нарікати, але заперечувати цього не можна. І рівно так само, як і при ситуації, коли населення збільшується, потрібно це передбачати і змінювати мережу завчасно!

Нагадую, що запровадження ліцеїв з профільною середньою освітою має відбутись не пізніше вересня 2027 року. До цього часу треба змінити ще не одну норму законодавства, розробити варіанти мережі ліцеїв у кожній області, провести пілоти, вивести на належний рівень якість доріг та підвезення, обладнати класи та підготувати вчителів.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Голоси", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини