Маршрут мрії Італією: батьківщина просеко, неповторна Венеція та хайкінг в Доломітах

"Беліссімо" та "перфетто" – слова, які не виходитимуть у вас з голови після відвідин Італії. Ця країна може запропонувати в рази більше, ніж здатен уявити пересічний турист. Це – архітектура та унікальна культурна спадщина, неймовірної краси гори та моря, найпопулярніша кухня, ідеальне вино та галасливі італійці.

Познайомлю вас сьогодні з регіоном Венето, який вмістив у себе унікальну Венецію, пагорби, на яких виробляють справжнє просеко, та неймовірні гори Італії – Доломіти (звісно, всі ці місця є світовою спадщиною ЮНЕСКО).

Венеція must-see та must-do

Венеція не потребує представлення. Гондольєри, сотні мостів та атмосфера італійського арту просто витають у повітрі. Для першого разу найкращий маршрут – просто гуляти вуличками та всотувати як губка красу архітектури, звуки чайок та хлюпання каналів об стінки старовинних містків.

Будуйте свій маршрут так, щоб обов’язково побачити міст Ріальто, Гранд Канал, площу та собор Сан Марко, палац Санта-Софія, палац Дожів. У Венеції незчисленна кількість соборів з унікальними фресками. Тому можете сміливо заходити майже в кожний.

Одна з hidden gems (англ. прихована перлина) міста – панорамна тераса з краєвидом на Гранд Канал та десятки венеційських башт. Тераса розташована на даху шопінг-молу німецьких торговців Fondaco dei Tedeschi. Сама будівля теж заслуговує окремої уваги. Вхід на терасу безкоштовний, але треба заздалегідь бронювати свій 15-хвилинний слот.

Якщо плануєте відвідати палац Дожів (квиток – 30 євро) чи піднятися на башту-дзвіницю на площі Сан Марко (10 євро), то квитки однозначно треба бронювати онлайн заздалегідь. У черзі на придбання квитків можна стояти пів дня. Навіть ті, хто мають квитки, стоять, щонайменше, годину, щоби дочекатися своєї черги на вхід.

Але є кілька менш популярних серед туристів музеїв, куди черг майже немає. Наприклад, Галерея Академії Венеції (вхід – 12 євро) має в колекції шедеври класиків венеційського живопису та скульптури: Тіціана, Да Вінчі, Белліні, Тінторетто, Канови. Велика школа Сан Рокка (10 євро квиток) дасть змогу насолодитися віртуозно розмальованою стелею і стінами офіційного венеційського живописця Тінторетто.

Один з пунктів обов’язкової програми – катання на гондолі. На острові близько 400 ліцензованих гондольєрів. 30-хвилинний райд каналами коштує 80 євро вдень та 100 євро ввечері. Альтернатива такому недешевому задоволенню – проїхатися Гранд Каналом на звичайному вапорето – водному транспорті міста (коштує 9,50 євро).

Апероль на головній площі міста коштуватиме 7-8 євро, хоча якщо відійти трохи далі від туристичних пасток, то ціна стає 4-5 євро. Обов’язково спробуйте типові венеціанські закуски чікето. Не бійтеся відходити далі від знакових місць та просто губитися в лабіринтах вузеньких атмосферних вуличок.

Від цієї весни вхід до острівної Венеції – платний (5 євро), якщо ви не залишитесь на ніч саме на острові. В острівній Венеції ночувати дорожче, ніж в Местре (материкова частина міста). Дістатися з Местре до острова можна за 15-20 хв громадським транспортом.

Розраховувати на автентичну та суперсмачну їжу на острові не варто. Більшість венеційських кафе не орієнтовані на постійного клієнта. Найсмачнішу їжу на острові шукайте в єврейському гетто.

Чому варто поїхати в Тревізо – середньовічне місто в тіні Венеції

Тревізо – місто біля Венеції, розташоване також на каналах. Його часто незаслужено обділяють увагою. Місто має класний вайб, цікаві італійські магазинчики, залишки витончених фресок на будівлях, кам’яні галереї та доволі добре збережену архітектуру XV сторіччя.

Тут можна побачити не шалені натовпи туристів, а місцевих у стильному вбранні. Якщо ви "фуді", то їжа вас однозначно порадує: багато красивих та смачних ресторанів з цікавим меню та сучасними інтер’єрами.

Саме Тревізо вважається місцем народження тірамісу та є батьківщиною знаменитого італійського червоного салату – радікіо. Тут ви знайдете всі варіації справжнього джелато (знаковий італійський смак – фісташкове морозиво).

Погуляйте вздовж каналів, головною площею П'яца деї Сіньйорі, площею Сан Віто, помилуйтеся середньовічними соборами та палацами, старовинними брамами міста. В Тревізо похоронена дочка Петрарки та син засновника італійської літератури Данте Аліг’єрі. А сам Данте згадував місто в одному зі своїх творів.

Ще один символ Тревізо – статуя фонтан деле Тетте. Це статуя жінки з оголеними грудьми, з яких колись у XV сторіччі лилося вино. Сьогодні замість вина з грудей можна випити тільки просту воду.

Просеко пагорби та найпопулярніше італійське ігристе вино

Справжнє просеко виготовляють тільки в італійських регіонах Венето та Фріулі-Венеція-Джулія. Пагорби Вальдобб’ядене та Конельяно в провінції Тревізо стали джерелом для високоякісного просеко DOCG (denominazione di origine controllata e garantita, більш суворі стандарти виробництва).

Місто Вальдобб’ядене – насолода не тільки для смакових рецепторів, а й очей: нескінченні хвилі пагорбів, вкритих зеленими виноградниками, башти на обрії, старовинні вілли, що гордовито височіють над зеленим морем лоз, та неймовірні заходи сонця.

Виноградники розташовані у 25 км на північ від Венеції на схилах Передальп Беллуно (ці невисокі гори захищають виноград від холодного вітру, але водночас бриз пом’якшує літню спеку та надлишок сонця, а відносна близькість Адріатичного моря додає унікальності до мікроклімату). Тут навіть замість городів у людей рядки винограду.

Просеко цього регіону має кислинку, аромат зеленої груші, білих квітів, фруктів та жовтого яблука. Вальдобб’ядене просеко екстрадрай насправді найсмачніше, що я пила.

У 1896 році Антоніо Каперне розробив це ігристе. Щоб називатися просеко, ігристе вино має походити з двох цих регіонів та бути виготовленим на 85% з винограду сорту Глера. Зараз середньорічне виробництво просеко DOC в регіоні становить понад 627 мільйонів пляшок.

У Вальдобб’ядене-Конельяно понад 200 виноробень. Ви можете відвідати виробництво та влаштувати собі просеко-кроулінг чи тейстинг в будь-якій з них. Окрім цього, можете кататися на велосипеді серед пагорбів, малювати, гуляти чи зазирнути на приватні тури з тейстингом та їжею.

Унікальний досвід – поїсти гарячої домашньої качечки з полентою та спробувати натуральне просеко, розташувавшись прямо посеред виноградників з запаморочливим видом на долину в остерії Сенц’Осте. Ця незвичайна остерія працює на самообслуговування, купувати відмінне нефільтроване непрозоре просеко треба в автоматі (готівка та навіть пейпас).

Аллеге – ідеальне місце для хайкінгу в Італії

Від споглядання пам’яток саме час перейти до справжньої перлини італійської природи – гір. Аллеге – чудовий варіант для тих, хто любить активний відпочинок, красиві місця, гори та казкові міста.

Чарівне озеро посеред міста, оточене горами та австрійськими шпилями (що далі на північ Італії, то більше з’являється австрійсько-німецьких традицій та архітектури) – ідеальний бекграунд для фото.

Довкола Аллеге дуже багато як коротких хайків на годинку-дві, так і маршрутів на пів дня й довше. У місті є кілька підйомників, що доставлять вас до вершин. Рекомендую маршрут по горі Чіветта до високогірного блакитного озера Колдаі.

Це не суперлегкий хайк, розрахований на середню підготовку, тому жодних сандаль, беріть спортивні кросівки. Спочатку скористайтеся підйомником. Тоді ви дійдете до озера десь за півтори години, плюс півтори години на спуск вниз. Види, що перехоплюють подих, гірське повітря та сила природи відчуваються на кожному кроці.

Одна з найкрутіших фішок всіх італійських гір – на кожній вершині завжди є рефьюджіо: готель-ресторан зі свіжим штруделем, аперолем, свіжоприготовленою полентою та іншими традиційними стравами регіону. В таких рефьюджіо ви завжди знайдете смачну їжу, можливість перепочити або заночувати посеред величчі Доломітів.

Ціни в рефьюджіо або такі самі, як і в містах, або дорожче на умовний 1-2 євро, що здається немислимим в інших країнах, де гірські курорти або важкодоступні місця встановлюють захмарні ціни.

Гори Доломіти та фешенебельна Кортіна д’Ампреццо

Кортіна д’Ампреццо – crown jewels (англ. найпривабливіший обʼєкт) Доломітів. Це місто, де незрівнянні гори, що прагнуть своїми скелястими вершинами доторкнутися найвищих хмар, зустрічаються з вайбом лижного курорту. Ви точно бачили іконічну картинку цих гір над долиною, бо вони на всіх пазлах, листівках та календарях. Наживо гори вражають та зачаровують ще більше.

Кортіна однозначно варта вашого часу. У 2026 році тут буде зимова Олімпіада, вже почалася дорозбудова інфраструктури, електрифікація залізниці, щоб поєднати регіон з Міланом та Римом. Кортіна вважається одним з найкращих лижних курортів Італії та входить в двадцятку європейських. Місто навіть прозвали "вітальнею знаменитостей", серед яких частими гостями були Софі Лорен, Бріжіт Бардо та Джордж Клуні.

Це туристичне місто. Воно заточене на гостинність, але ціни в кафе та на транспорт цілком прийнятні й не занадто різняться від цін в інших містах Італії. А ось лоджинг різниться доволі драматично й може бути досить дорогим, особливо в сезон. Тому як варіант в Кортіну д’Ампреццо можна поїхати без ночівлі чи зупинитися в іншому місті відносно неподалік.

Тут ви знайдете кілометри хайків на різну складність, незабутні вершини та види на 360 градусів, 37 підйомників, які домчать вас наверх з мінімальними зусиллями. Гори Кортіни регулярно стають частиною найбільшої велосипедної гонки Італії Джіро д’Італія, оскільки для велосипедистів це челендж підкорювати дороги на таких крутих гірських перевалах.

Це буде неправдою, якщо скажу, що ви можете легко поєднатися з природою на простих хайках, бо це дуже популярний напрямок і навесні, а особливо влітку – там натовпи. Але якщо ви оберете складніший маршрут чи віа феррату, повірте, ви зможете побачити неймовірні краєвиди, які запросто стануть вашим топовим спогадом на все життя, та світ буквально буде біля ваших ніг.

Віа феррата – ще один чудовий спосіб познайомитися з горами ближче. Це не традиційний альпінізм, але більш досвідчене скелелазіння. Частини крутих пішохідних маршрутів в Європі часто обладнані залізним тросом, прикріпленим до скелі. Туристи приєднують себе до цього кабелю спеціальними карабінами, що висять на їхньому поясі (спеціальне обладнання, пояс та шолом завжди можна взяти в оренду в місті) та таким чином унеможливлюють падіння на крутому підйомі.

Все про маршрут та поради, коли краще їхати

Лоукости Ryanair та Wizz Air літають переважно до Тревізо, ціни з інших європейських місць часто бувають по 15-25 євро (з рюкзаком без багажу). І квитки не обов’язково брати за пів року наперед, навіть за місяць-два можна вхопити ідеальні квитки. Аеропорт Тревізо розташований в 30 км від аеропорту Венеції Марко Поло. Тож зручніше буде почати маршрут саме звідти й просуватися на північ. Відстані між переліченими місцями не дуже великі.

  

На зворотному шляху від Кортіни до Местре Венеція можна дістатися за 2 години на авто чи десь 3 години громадським транспортом. Прямий автобус Кортіна Експрес ходить раз на день, але можна дістатися й іншими видами транспорту з пересадками.

Орендувати авто можна в аеропорту Венеції чи Тревізо. Бронюйте напряму в аеропорту чи на сайті сервісу, так ви можете отримати безкоштовно можливість другому водію водити авто та згодом продовжити авто без доплат телефоном. Орендували умовний новенький Nissan Juke коштує всього десь 17 євро на день (дешевше орендувати авто від 3 днів, тоді ціна зменшується).

Якщо ви маєте вибір, то не їдьте до Венеції у вихідний, бо людей не злічити. В будні матимете більше шансів вільніше погуляти містом. Липень і серпень часто занадто спекотні. Окрім цього, це період довгих відпусток у всіх європейців, і багато з них їдуть саме в гори. Квітень, травень, червень – ідеальний час.

У горах у квітні іноді буває прохолодно чи дощить. І навіть у червні захопіть якусь курточку, бо температура у підніжжя гір в місті може бути градусів на 10 вищою, ніж на вершині. Клімат у вересні та жовтні чудовий та м’який, особливо для дослідження міст. А в зимові місяці матимете змогу насолодитися лижами та снігом в горах.

У цьому регіоні ще сила-силенна класних міст, рекомендую відвідати Верону, Агордо, Асоло, Падову, Басано дель Граппу, якщо у вас залишиться вільний час та місце для нових емоцій.