Не торкатися експонатів – заборонено. Як державний Музей науки на ВДНГ ламає стереотипи

Рік тому в Україні відкрився Музей науки Малої академії наук – перший державний інтерактивний простір, розташований в ревіталізованому павільйоні "Наука" на ВДНГ. 

За рік простір прийняв 100 000 гостей, 800 000 разів його шукали в Google Maps. 

Експозиція Музею складається з понад 120 інсталяцій та експонатів, над якими працювали команди з України, Канади, США, Польщі та Швеції.   

Наприклад, виставки "Великі винаходи", "Людина", "Акустика" й "Оптика" розробила польська компанія Strong Interactions, яка працювала над створенням центру науки "Коперник" у Варшаві – мабуть, найвідомішого наукового музею Європи. 

Особливість музею в тому, що він ламає класичні стереотипи про тишу, спокій і споглядання експонатів, адже тут основний принцип – взаємодія заради дослідження наукових явищ та їхніх законів.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Побачити свій голос та побувати в калейдоскопі: експонати Музею науки

Ми звикли уявляти музеї місцями, у яких можна побачити археологічні знахідки, як-от стародавній посуд, прикраси або кістки динозаврів чи мамонтів. Також добре вивчили, що в подібних місцинах завжди говорять пошепки, ходять повільно й бояться торкнутися до експонатів. Однак Музей науки – не таке місце. Тут можна експериментувати, бігати, кричати, мацати та розбирати експозиції. 

Інколи необхідно навіть докласти великих зусиль, щоби осягнути те чи інше наукове явище – чавити, бити та рухати експонати.

У зоні "Дивна матерія" можна зазирнути вглиб різноманітних матеріалів та дослідити, з чого складаються астероїди, тварини та навіть людський організм. Також  створити мікрочип із піску та зрозуміти різницю між чистим металом чи сплавом. 

Одним із найпопулярніших експонатів у цій виставці є загартоване скло, в яке можна жбурнути кулею для боулінгу! За рік відвідувачі зробили це 110 116 разів. 

Але скло все ще міцно тримає оборону і чекає на того чи ту, кому вдасться таки його розбити. Кажуть, це має статися ось-ось, бо навіть загартоване скло має термін експлуатації.

У зоні "Акустика" можна побачити (саме побачити) звук та дізнатися, який вигляд має власний голос, почути звук через акустичні дзеркала, зіграти на перкусійному оркестрі. 

В "Оптиці" – дізнатися, з чого складається світло, як змішуються кольори та виникає веселка, а також зазирнути всередину калейдоскопа.

Зона "Людина" пропонує дослідити людський організм зсередини: роздивитися анатомічну будову черевної порожнини людини та спробувати скласти органи в правильному розташуванні, а також виміряти швидкість власної реакції на світло та звук.

Зірка експозиції – трицикл із квадратними колесами – до музею привезли із Нью-Йоркського Музею математики. Таких у світі всього чотири.

100 000 відвідувачів і бронювання на 2022-ий рік

За перший рік роботи Музей науки відвідали майже 100 тисяч людей – і це за умов карантинних обмежень та періодичного закриття простору.

Один стандартний візит до Музею складає 2 год, однак за цей час дослідити детально усю експозицію складно.

Генеральний менеджер музею Євген Кудрявець розповідає, що до простору часто приходять повторно: "У нас є родини та діти, яких ми вже особисто впізнаємо. Вони можуть приходити та досліджувати простір просто так, а потім повертатися на родинні заняття, квести, замовляти дитячі "наукові" дні народження".

Окрім звичайного дослідження експонатів, на території Музею проводять групові заняття. Наприклад, вчитель фізики може провести заняття, під час якого він не просто розповість дітям про магнетизм, а ще й покаже це явище наочно.

Євген розповідає, що такий формат занять новий для українських шкіл. "Попри це, за рік ми прийняли 852 шкільних груп, серед них – майже 20 000 школярів. І важливо, що ініціатива ця часто йшла саме від школи та вчителя".

Заняття в Музеї проводять в інтерактивному форматі – з майстер-класами та квестами. Наприклад, є програма "Аліса в Задзеркаллі", під час якої діти проводять експерименти, досліджують світ відчуттів людини, дізнаються деталі створення фільмів та анімації.

Ще однією популярною програмою є "Від ложки до GPS" – квест та майстер-клас, де діти можуть виготовити власне навігаційне обладнання.

Є програма і для поттероманів – "Гаррі Поттер та Музей науки". Вона дозволяє розібратися в магії фізики та хімії – діти вивчають, як працює світло, розбираються в каменях і кристалах. Ця програма – одна з найпопулярніших у Музеї. 

"Перед початком навчального року в нас навіть замовили випускний із цією програмою для учнів, які щойно перейшли в 4-ий клас. Ми дуже здивувалися, бо рік лише почався, а в нас у календарі вже заброньоване 27 травня 2022 року".

Чому вчить Музей науки

Насправді більшість експонатів Музею не показує якісь дивовижні або магічні речі, а просто описує та пояснює загальновідомі факти. Наприклад, є експонат, що зображає механізм роботи колеса. 

Він складається із двох циліндрів – один треба котити, а другий штовхати. Під час штовхання люди витрачають набагато більше сили, завдяки чому розуміють, наскільки полегшує наше життя звичайне колесо.

"Музей запускає важливий мисленнєвий процес – ти приходиш, дізнаєшся більше про якесь явище, а потім частіше помічаєш його в житті. Буденні явища стають цікавішими, – розповідає Євген. – Інколи помічаєш, як у дітей нібито стається помилка в голові. Збій системи. Коли вони тільки сюди приходять, то не розуміють, як поводитися й навіть побоюються зробити зайвий рух. Однак ми пояснюємо, що тут вони вільні – можуть бігати, кричати, торкатися експонатів і усіляко досліджувати простір".

Музей науки працює над оновленням експозиції. До першої річниці тут з’являться близько десяти нових експонатів, запустять нові освітні програми.

Паралельно МАН готує до запуску подібні простори в інших містах. Незабаром Музей науки з’явиться у Вінниці. У планах є й інші проєкти, наприклад, Музей математики – 4-ий у світі. Його МАН уже будує спільно з партнерами – двома першими Музеями математики в Нью-Йорку та Гіссені, що в Німеччині. Відкриття заплановано на День числа Пі – у березні 2022-го, також на території ВДНГ.

Елеонора Чорноморченко, журналістка Малої академії наук України для LIGA.life