Голодна кутя та пірнання в ополонку. Що таке Водохреще: історія, традиції та повір'я
Історія свята
Різдвяно-новорічний цикл свят вже добігає кінця. Так звані "святки" закінчуються не менш важливою подією – Хрещенням Господнім.
Водохреще (іноді Водохреща), Йордан або Хрещення – це релігійне свято, яке православні та греко-католики святкують 19 січня за юліанським календарем. Католики святкують це свято за григоріанським календарем – 6 січня.
У 30 років Ісус Христос прийняв хрещення від Іона Хрестителя на річці Йордані. Коли Ісус вийшов з води, з небес почувся голос Бога.
Він назвав Ісуса своїм Сином. Потім на Ісуса зійшов Святий Дух в образі голуба. Саме через це 19 січня називають не тільки Водохрещем, але й Днем Богоявлення.
Ці дві події також пов’язані з таїнством Святої Трійці. Адже саме у Водохреще Бог-Син хрестився, Бог-Отець звернувся до Ісуса з небес, а Бог-Святий Дух зійшов з небес на землю у вигляді голуба.
Цікавий факт, що святкувати Хрещення Господнє почали ще за часів апостолів.
Другий Святвечір
18 січня, напередодні Водохреща, люди тримають піст і нічого не їдять протягом дня.
Проте після появи першої зірки на небі вся родина збирається за святковим столом, головною стравою якого є голодна кутя. У її складі не має вершків, масла чи молока, як заведено на Маланку.
Рецепт куті можна знайти за посиланням.
Вечір напередодні Водохреща називається другим Святвечором або Голодною кутею.
За традицією усі присутні за столом мають спочатку випити свяченої води, а вже потім переходити до куті та інших страв. До речі, як і на перший Святвечір, їжа на столі має бути пісною. Проте кількість страв повинна бути непарною.
Зазвичай на стіл подають вареники, картоплю, гриби або пісні голубці, а також узвар. Рецепти пісних страв ви можете знайти за посиланням.
Традиції святкування
Окрім Святого вечора, 18 січня люди йдуть до церкви, щоб посвятити "вечірню воду" та подати її перед кутею.
Господар має окропити водою кожен закуток своєї оселі. Це принесе усій родині здоров'я. "Вечірня вода" вважається більш цілющою, аніж та, що освячена на Водохреще.
Зранку 19 січня люди знову йдуть у церкву за водою. Сніданок також має початися зі свяченої води. За традицією вона зберігає цілющі властивості до наступного свята Водохреще.
Окрім цього, у цей день освячують воду в озерах та річках. Якщо були сильні морози, і вода замерзла, то напередодні свята роблять ополонку у вигляді хреста. Сам льодяний хрест ставлять поруч.
Священник читає молитву над ополонкою та освячує її, занурюючи хрест у воду.
Віряни заходять в ополонку, читають молитву, хрестяться та тричі пірнають. За повір'ям той, хто пірнав в освячену воду, матиме міцне здоров'я та очистить себе від гріхів.
Проте під час дотримання традицій не варто забувати і про власну безпеку. Рекомендації, щодо пірнання в ополонку та обливання холодною водою ви можете знайти тут.
Наші пращури також мали безліч прикмет на Водохреще, серед яких:
- Якщо дівчина вмиється "йордановою водою", то вона стане ще красивішою. Для підкріплення ефекту деякі дівчата набирали воду у велику миску, а на дно клали пучок калини та намисто.
- Набожні матері не дозволяли своїм дочкам та невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща: "щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів".
- Сватання, які відбулись у Водохреще, увінчаються міцним подружнім життям.