RU
Розваги

Інтерв’ю | Чому українському фільму "Клондайк" про збитий Боїнг MH17 пророкують шортліст на Оскарі

8 хвилин
Інтерв'ю з Мариною Ер Горбач про пророцтво українського фільму
Колаж: Анастасія Іванова / Liga.net
02.11.2022, 07:00

"Клондайк" уже виграв нагороду на "Санденсі" – одному з головних кінофестивалів світу. І розпочинає боротьбу за "Оскар" у США.

Стрічка розповідає про родину, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 Malaysia Airlines 17 липня 2014 року. Того самого, який збило терористичне угруповання ЛДНР і стосовно якого Росія досі заперечує провину.

"Я спеціально [для фільму] вивчала психологію сепаратизму", – каже в інтерв'ю LIGA.Life режисерка стрічки Марина Ер Горбач.

3 листопада фільм виходить в український прокат. На "Санденсі" журі відзначило його нагородою за найкращу режисуру в конкурсній програмі World Dramatic Competition. 

Стрічка продовжує збирати нагороди на кінофестивалях у різних країнах. Наприклад, нещодавно отримала Гран-прі у Польщі як "Найкращий фільм" на фестивалі All About Freedom Festival. Свою оцінку журі пояснило, зокрема, оригінальністю використання прийомів чорної комедії для ілюстрації сюрреалістичного абсурду війни. А також за "фантастично показані відмінності між жіночим і чоловічим досвідом боротьби". 

Одночасно з прем'єрою в Україні команда почне промотур в Лос-Анджелесі, адже стрічка стала офіційним представником від України на премію "Оскар-2023" у номінації "Найкращий міжнародний повнометражний фільм". 

LIGA.Life уже подивилася фільм, поспілкувалася з режисеркою Мариною Ер Горбач і розповідає, чому його варто подивитися, на що звернути увагу під час перегляду та як команда планує підкорювати серця академіків "Оскару".

За якими подіями зняли фільм

Події в "Клондайку" розгортаються в селі Грабове на Донеччині, де 17 липня 2014 року над підконтрольною терористам територією Донбасу збили пасажирський літак Boeing 777 рейсу MH17 Амстердам – Куала-Лумпур. Тоді загинули всі 298 людей на борту. 

Висновок слідства: лайнер збив "Бук" 53-ї бригади армії РФ. Влітку 2019 року оприлюднили імена тих, хто, за даними слідства, причетний до трагедії: росіяни Ігор (Стрєлков) Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та українець Леонід Харченко.

Росія досі категорично заперечує причетність до катастрофи "Боїнга", на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів. 

14 березня 2022 року Австралія та Нідерланди ініціювали судовий процес у Міжнародній організації цивільної авіації проти Росії. Окружний суд Гааги оголосить рішення у справі про збитий малайзійський Боїнг рейсу MH17 17 листопада 2022 року.

Чому режисерка захотіла створити фільм про MH17

"Після катастрофи з Боїнгом багато хто з мого середовища, друзі, експерти думали: "От тепер Європа точно не промовчить. Проти Росії будуть впроваджені серйозні санкції!". У літаку було чимало іноземців, а це означало що Європа була напряму втягнута в так званий конфлікт. Але цього не було, – розповідає Марина Ер Горбач. – І ця відсутність політичного адеквату на мене сильно вплинула. Стало моторошно.

Тим паче, що катастрофа сталася в мій день народження, і подія мене не відпускала до 2016 року, коли з'явилось усвідомлене бажання поборотись проти власного страху.

У такий спосіб прийшло рішення: робити фільм через міжнародну катастрофу, але про місцеву українську родину". 

Стрічку зняли за підтримки ДержКіно України, Міністерства культури Туреччини та медіахолдінгу TRT.  Бюджет фільму – 25,9 млн грн. 

Кіно – це спосіб розповідати про трагедію і зберігати про неї пам'ять. Марина пригадує, як на одному з показів до команди підійшов глядач з Індії: "Треба пошукати, що це за катастрофа MH17". Виявилося, він не знав про неї. 

"Нам було важливо розповісти не лише про катастрофу, а й тримати глядацьке запитання – "Що відбувається на українсько-російському кордоні?", "Чому досі ніхто не покараний?", "Як просувається міжнародний суд?", – каже режисерка. 

За кілька років роботи над стрічкою, розповідає Марина Ер Горбач, у неї був лише один день, коли вона випала з процесу, – 24 лютого 2022 року. 

"Ми тільки-но повернулися з Берлінале, отримали дві нагороди, було заплановано  багато подій. Але після атаки на Київ я все скасувала. Попри те, що для мене не було новиною, що буде масштабна війна. Я  розуміла, що це відбуватиметься, єдине – не очікувала, що з повітря", – пригадує режисерка. 

Це документальний фільм? 

"Клондайк" – ігровий фільм. За його сюжетом, місцеві мешканці села Грабове Ірка і Толік чекають на народження першої дитини, але війна вривається в їхнє життя разом з уламками збитого Боїнга. Ірка проти евакуації, навіть коли село захоплюють озброєні угруповання.

Тобто все у фільмі – вигадка?

Фільм був створений під враженням від реальних подій. "Ми прискіпливо ставилися до розробки, фактів, деталей, імен", – розповідає режисерка. Вона спеціально вивчала психологію сепаратизму, типажі бойовиків. Ділить їх так:

  • Люди, які хочуть пристати до міфу про "багате і щасливе нафтогазове майбутнє". Їм здається, якщо вони перейдуть на інший бік, то стануть місцевими олігархами;
  • Ті, які досі не знайшли свою точку щастя, опори в реалізації, відчуття, що вони можуть бути корисними, і ця війна може бути рестартом їхнього життя;
  • Хто живе за інерцією: є пайок, є рушниця – все, є їжа і влада. І це покриває їхні базові потреби. 

Наприклад, у фільмі є епізод з чеченськими найманцями. "На етапі сценарію європейці думали, що так втілюється образ імперіалістичного майбутнього, і що присутність найманців на Донбасі – авторська вигадка. Моєю ж метою було зібрати реальні факти та вплести їх у канву ігрового кіно. Після 24 лютого таких запитань не залишилося", – розповідає Марина. Навпаки, іноді іноземці вважають "Клондайк" пророчим. 

Для того, щоби створити кінообраз, потрібні дуже конкретні речі, не узагальнення, а практичні рішення, додає режисерка. 

"Ми збирали мотивації місцевих, які залишились жити на окупованих територія.  Я не чула, щоби хтось говорив лозунгами, люди не хочуть залишати своє, не хочуть здаватись: "У мене тут виноград. Я його вирощував 25 років. Що я, все кину?". У когось – кури, бабуся стара, корова, в інших – нові двері, новий ремонт. На перший погляд, побутові речі, які не відпускають, а насправді – любов до свого дому, до свого загалом", – пригадує Марина Ер Горбач. 

Це вона перенесла зокрема на свою героїню Ірку. Вона, як і реальні місцеві мешканці, живе майбутнім. 

Режисерка каже: 

Коли ми розробляли персонаж Ірки з Оксаною Черкашиною, то повірили, що Ірка сильніша за війну, сепаратистський рух, зброю. Ми досі в це віримо.

Ірка вагітна, тому її життя розраховане щонайменше на кілька місяців вперед. Буде осінь, будуть проблеми з продуктами та теплом, тож вона має зробити все так, щоб вони могли пережити зиму, бо це та реальність, яка неминуча. І це її основна задача – вижити.

"Не так багато людей у 2014 році могли сказати: "Все! Почалася війна. Треба збирати речі і їхати", – згадує режисерка. Думали, що це ненадовго. 

Режисерка акцентує на тому, що у стрічці немає чорно-білих персонажів, про яких одразу можна сказати: "Ага, цей хороший, той – поганий". Там є люди зі своїми інстинктами, які проявляються по-різному в моменти загострення.

Наприклад, Толік знає, що у нього дружина з характером і "на повідку" за ним не піде, але й розуміє, що ситуація небезпечна, і кохану треба вивозити.

"Толік не вдягає сепарську форму і багато чого не робить з того, що його змушують зробити "ватажки", – каже режисерка, – Але розумію, чому цей персонаж викликає запитання, особливо зараз".

Пейзажі фільму дуже нагадують справжні місця. Як це можливо? 

Команда звернулася до Інституту географії, який знає, який вигляд має Грабове. Тому фахівці підказували, де є схожі локації в інших регіонах. Запропонували місця на Вінниччині, Харківщині та Одещині, на останньому творці фільму сконцентрувалися. 

"Нам було важливо дотримуватися візуальної правди, – пояснює таку скрупульозність режисерка. – Наша локація мала бути не лише схожою на Грабове, але й була обов'язкова умова, – горизонт. Це образ кордону. У фільмі багато кордонів – кордон будинку, кордон життя та смерті, зрештою кордон країни. Горизонт – кордон, він живе в кадрі".

Як команда боротиметься за "Оскар" у США

На початку листопада команда матиме промотури по Лос-Анджелесу – зустрічі, покази, преса. Промокампанія на шляху до "Оскара" має три етапи. 

У шортліст потрапляють 15 фільмів. Голосування відбувається 12-15 грудня і результат оголошують 21 грудня. А вже в середині січні голосування за номінацію, де буде обрано п`ять кінострічок. В березні Американська Академія  оголошує переможця. 

За шортліст голосують окремі академіки, а за номінацію – вся кіноакадемія. Але є умова: щоби проголосувати за шортліст, академік має подивитися фільм. 

І завдання команди зараз – зробити все, щоб ті академіки, які мають "Клондайк" в переліку для голосування, подивились стрічку. 

"І щоб вони почули від мене як від авторки, від акторки, як від головного обличчя наше бачення подій в Україні зараз. Але й мусимо балансувати між політичним та мистецьким, тобто за політикою важливо втримати увагу на мистецькій складовій "Клондайку", я б сказала, що через Оскарівську гонитву мусимо зберегти інтимність в стосунках між "Клондайком" та академіками", -  пояснює Марина.

Чому українському фільму "Клондайк" про збитий Боїнг MH17 пророкують шортліст на Оскарі
Ольга Модіна
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - спорт і кіно
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини