Партнерський проєкт Партнерський проєкт
Партнерський проєкт
Зміст:
  1. Нарешті забути про сходи та пороги
  2. Примусові ВПО та жінки "елітного" віку
  3. Кожна жінка має право на якісну медичну допомогу

Вікторія Ярема народилася та виросла у Смілі — невеликому містечку на Черкащині. Після школи вступила до Харківського медичного університету, а пізніше, отримавши диплом, переїхала до Феодосії. Там пропрацювала акушером-гінекологом 7 років, аж поки в 2014-му через російську окупацію не була вимушена покинути Крим. Так Вікторія повернулася на малу батьківщину — до Сміли. "Я сама певним чином ВПО", — сумно посміхається лікарка.

"29 років не була у гінеколога". Лікарка зі Сміли — про жінок, чиє життя змінили інклюзивні кабінети

В жіночій консультації при міській лікарні, де працює гінекологиня, пів року тому був облаштований кабінет безбарʼєрного доступу. Його поява стала можливою завдяки спільній роботі благодійного фонду "Здоров'я жінки та планування сім'ї" та UNFPA, Фонду ООН у сфері народонаселення. Такі кабінети створені для того, щоб надавати медичні послуги жінкам із різними формами інвалідності або тим, хто потребує додаткового комфорту і підтримки під час медичних процедур. Це, звісно, додало лікарці роботи — пацієнток значно побільшало. Але вона цьому тільки рада: "Нарешті до мене приходять ті жінки, які роками не доходили до гінеколога, бо незручне крісло. Вони так і казали: я на нього не залізу! А тепер з цим немає проблем".

Без сорому і страху
"29 років не була у гінеколога". Лікарка зі Сміли — про жінок, чиє життя змінили інклюзивні кабінети


Нарешті забути про сходи та пороги

Жіноча консультація в смілянській лікарні розташована на другому поверсі. Це лише здається, що другий поверх в лікарні з ліфтом — взагалі не проблема. Але якщо ти пересуваєшся на милицях чи в кріслі колісному, то тебе повсюди зустрічають перешкоди: пороги, бордюри, занадто високі сходи, занадто вузькі ліфти.

Новий інклюзивний кабінет облаштований на першому поверсі. Це значно спростило шлях до гінеколога жінкам з інвалідністю. Тут все продумано до деталей: широкі дверні отвори, відсутні пороги, простора площа самого кабінету. До того ж він має купу інших переваг: сучасне крісло-трансформер, спеціальний підіймальний механізм для маломобільних жінок, поручні та додаткові опори.

"Звісно, жінки задоволені, — розповідає Вікторія. — Нам навіть не довелось особиво "рекламувати" появу нового кабінету, бо спрацювало так зване сарафанне радіо".

"Дівчата приходили на огляд, залишалися задоволені й радили всім своїм подругам і знайомим".

Поява нового кабінету змусила звернутися до гінеколога навіть тих, хто жодного разу не був на огляді. "В мене є пацієнтка, їй 29 років. Дівчина з дитинства має інвалідність, пересувається на кріслі колісному. Спочатку в реєстратуру пришла її мама, каже: ми дізналися, що з'явився інклюзивний кабінет, хочемо прийти на консультацію. Їй відповідають: так, звісно, приходьте. Коли донька останній раз була на огляді? А вона каже: ніколи. Тобто дівчина в 29 років жодного разу не була у гінеколога. Бо не було можливості. Тепер вона моя пацієнтка — вже двічі була в мене", — згадує лікарка.

Примусові ВПО та жінки "елітного" віку

Проте кабінет безбарʼєрного доступу — це не лише про жінок з інвалідністю, стверджує Вікторія. Багато літніх жінок, що мають хворі суглоби, нещодавно пережили інсульт або просто малорухливі, почали набагато частіше приходити на огляди з появою нового кабінету. "Я називаю їх жінками "елітного" віку, — посміхається лікарка. — Вони, записуючись до гінеколога, одразу заявляють: мене тільки в той новий кабінет!"

Завдяки сучасному кріслу огляд припинив бути "побутовим альпінізмом". "Я опускаю крісло, воно стає як звичайний стілець, жінка сідає, і я вже підіймаю його на зручну для огляду висоту".

Щоб потрапити сюди, не треба якихось додаткових записів чи довгих електронних черг — кожна жінка, яка потребує особливих умов, просто приходить до реєстратури і каже, що їй потрібна консультація в безбарʼєрному гінекологічному кабінеті. Це дуже зручно для внутрішньо переміщених осіб.

Сміла — невелике містечко з населенням близько 65 тис. Проте відносно спокійна ситуація порівняно з прифронтовими регіонами сприяє тому, що сюди приїжджають багато українців зі сходу та півдня країни, що тікають від війни. Місцева влада та волонтерські організації активно допомагають ВПО з житлом, харчуванням та іншими потребами. Жінки, зокрема, можуть отримати консультацію та допомогу в новому гінекологічному кабінеті — для цього не вимагають підписання декларації та обходів всіх лікарів.

"Є також багато примусово внутрішньо переміщених жінок — серед них і вагітні, і з інвалідністю. Вони не хотіли кудись їхати, але через складну ситуацію їх змусили евакуюватися".

"Ось днями в мене була жінка на кріслі колісному, яка приїхала із Сум. Вона боялась залишати домівку, бо маломобільна і дуже переживала через це. Але виявилось, дарма: у нас створили всі необхідні умови, щоб їй було комфортно. Оскільки медичний огляд є обовʼязковим, жінку записали до сімейного лікаря, а той дав направлення на огляд до гінеколога. Вона не була у лікаря від початку повномасштабної війни. Але, на щастя, все зі здоров'ям в неї виявилось добре", — розповідає Вікторія.

Проте навіть якщо нічого не турбує, варто проходити профілактичний огляд у гінеколога хоча б раз на рік, радить лікарка. Це дозволяє виявляти та запобігати багатьом захворюванням на ранніх стадіях. Адже деякі можуть протікати майже безсимптомно — наприклад, рак шийки матки, ендометріоз, вірус папіломи людини, полікістоз яєчників тощо. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку близько 604 000 жінок у світі хворіють на рак шийки матки, а приблизно 342 000 помирають від нього. Однак регулярний скринінг значно знижує цей ризик. Наприклад, у країнах, де активно проводиться скринінг ПАП-тестом, смертність від раку шийки матки знизилася на 70–80%.

ПАП-тест (мазок Папаніколау)
Простий аналіз, який роблять під час гінекологічного огляду, щоб перевірити стан клітин шийки матки. Лікар бере зразок клітин з поверхні шийки за допомогою спеціальної щіточки. Цей зразок відправляється в лабораторію, де його перевіряють під мікроскопом, щоб виявити будь-які аномалії в клітинах.

ПАП-тест дозволяє виявити рак на дуже ранніх стадіях, коли його легше лікувати. Зазвичай жінкам рекомендується проходити ПАП-тест раз на три роки, починаючи з 21-річного віку, або за рекомендаціями лікаря.
"29 років не була у гінеколога". Лікарка зі Сміли — про жінок, чиє життя змінили інклюзивні кабінети

Кожна жінка має право на якісну медичну допомогу

Безбар'єрні гінекологічні кабінети не тільки забезпечують фізичну доступність, а й створюють безпечне й комфортне середовище для тих, хто пережив насильство. Тож сюди приходять також жінки, які потребують і медичної допомоги, і емоційної підтримки.

Вікторія розповідає, що благодійний фонд "Здоров'я жінки" та UNFPA, Фонд ООН у сфері народонаселення в Україні, завдяки яким був облаштований новий кабінет, укомплектували його всім необхідним для роботи з такими жінками. "Є набори фармпрепаратів та протоколи з розʼясненнями для жінок, які постраждали від насильства. Туди входять антисептичні засоби, препарати для профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, засоби для обробки ран та протизаплідні засоби для екстреної контрацепції. Тобто жінці не треба йти їх купувати самій — ми всім забезпечуємо".

Також фонди надали всю необхідну інформацію про допомогу жінкам, що постраждали від насильства. "Ми з колегами все уважно прочитали та вивчили — як зробити огляд менш стресовим, не створювати додаткового психологічного тиску на дівчат, в жодному разі не осуджувати. Допомогти не лише як медик, а й дати поради, куди звернутися, щоб кривдник отримав покарання", — перераховує гінекологиня.

Зараз таких випадків у Смілі, на щастя, небагато, каже Вікторія. Проте проблема є, і вона досить відчутна: за даними дослідження Фонду народонаселення ООН в Україні за 2020 рік, близько 22% українських жінок у віці від 15 років зазнавали сексуального або фізичного насильства хоча б раз у житті. Це означає, що кожна п'ята жінка в Україні стикалася з цією проблемою.

"Ми не робимо нічого надзвичайного, — каже Вікторія Ярема. — Просто даємо можливість кожній жінці отримати якісну медичну допомогу, на яку вона має право".

Гінекологічні кабінети безбарʼєрного доступу функціонують у рамках заходів гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у сфері народонаселення в Україні, за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Данії, Ісландії, Швеції та Республіки Корея.
"29 років не була у гінеколога". Лікарка зі Сміли — про жінок, чиє життя змінили інклюзивні кабінети