Партнерський проєкт
Партнерський проєкт
Зміст:
  1. Пансіонат в окупації: Від візитів окупантів врятувала хитрість та COVID-19
  2. Обухівський пансіонат: ледь не залишилися без продуктів, через паніку постачальника
  3. Як Let's help допомагає пансіонатам під час повномасштабної війни 
  4. Як працюватиме Антикорупційна лінія для геріатричних закладів

Геріатричні заклади ще з радянських часів асоціюються із сумом і корупцією. Перше — тому що старість не радість. Друге ― фактично з тієї ж причини, адже порушувати права та оббирати літніх, часто одиноких, людей нескладно, потрібне лише бажання. Насправді ж за два роки війни маємо чимало прикладів, коли працівники геріатричних закладів приносили підопічним свої продукти, речі, ліки та йшли на самопожертву, щоб допомогти стареньким.

Разом із благодійним фондом Let's Help (створений родиною Бондаренко, засновниками Групи Компаній "ЛІГА"), який із 2015 року допомагає геріатричним пансіонатам та підтримує літніх людей, ми розкажемо про те, як пережили початок повномасштабної війни у двох таких закладах, один з яких пів року пробув в окупації. Та презентуємо Антикорупційну лінію — ініціативу фонду, яка покликана не лише оберігати від несправедливості підопічних пансіонатів, але й допомагати порядним працівникам закладів, яких більшість.

Скільки в Україні геріатричних закладів
За даними Мінсоцполітики, серед українців у 2023 році налічують 5,8 мільйона пенсіонерів та 1,35 мільйона людей з інвалідністю. Частина з них проживає сама чи просто потребує додаткового догляду. Таку допомогу можна отримати в спеціалізованих центрах надання соціальних послуг, або простіше — в геріатричних пансіонатах чи будинках-інтернатах. За даними Мінсоцполітики, зараз в Україні працюють 238 таких закладів. Хоч за своєю суттю геріатричні пансіонати та будинки-інтернати відмінні (перші допомагають людям похилого віку, другі — людям з інвалідністю), та на практиці в закладах часто піклуються про обидві категорії. В тексті ми будемо згрубша називати такі заклади пансіонатами чи просто центрами.

Чимало пансіонатів та центрів опинилися в окупації. І, за словами правозахисників, російська адміністрація залишила їх напризволяще. Доля підопічних часто повністю опинялась у руках працівників закладів.

Пансіонат в окупації: Від візитів окупантів врятувала хитрість та COVID-19

Марина Стогній  — директорка Територіального центру надання соціальних послуг Новоолександрівської сільської ради (Херсонська область). Вже на другий-третій день після повномасштабного вторгнення громада була окупована.

На початку вторгнення в закладі проживало 18 людей (всього центр розрахований на 28 осіб), із них кілька мали діагноз "шизофренія різної складності". Також через центр проходили численні біженці, що тікали від окупації та війни. На тимчасове проживання під час окупації тут прийняли до 90 людей.

Геріатричні заклади стають для своїх підопічних справжнім домом, а персонал та сусіди по кімнаті ― родиною
Геріатричні заклади стають для своїх підопічних справжнім домом, а персонал та сусіди по кімнаті ― родиною

Жителі Новоолександрівки також тікали. З десятитисячної громади лишилося лише 2000 людей. Староста та сільський голова були змушені виїхати. Серед управлінців лишилася лише Марина та її колега — очільниця служби в справах сім’ї та молоді. В окупації Марина разом з іншими носила вишиванку, щодня виходила на берег Дніпра, аби телефоном зв’язатися зі старостою і розповісти про справи у громаді. 

Окупанти неодноразово залякували Марину та її колег, переконували, що місцеві села обстрілюють ЗСУ. Пансіонатом та його підопічними вони не цікавилися. Але з'явилися цілою делегацією 9 травня — із камерами та "гуманітарною допомогою". Хотіли влаштувати пропагандистську "показуху". Але Марина Віл’ямівна не пустила їх у заклад. Сказала, що у центрі спалах COVID-19.

 

"Я кажу, бачите, у нас люди похилого віку. Інкубаційний період коронавірусу 21 день. Всього у нас 30 людей, порахуйте скільки може тривати спалах хвороби. Наш лікар підтвердила це. І з того часу вони не ходили до нас", —  розповідає Марина Віл’ямівна. До речі, від коронавірусу в закладі ніхто не помер.

За ліками та продуктами Марина їздила в Херсон, а це 180 кілометрів окупованих територій та 38 ворожих блокпостів. З підтримкою волонтерів Марина навіть зуміла знайти ліки для ВІЛ-позитивної біженки, що приїхала в центр зі своїм сином. 

В окупації бюджетні кошти не надходили, центр виживав за підтримки волонтерів та з допомогою громади. Сама Марина висадила додатково три городи, щоб прогодувати своїх підопічних. Персонал також приносив свої овочі та фрукти, односельці випікали для центру хліб, ділилися бензином для генератора. В центрі щодня було чотириразове харчування. Коли ж вдавалося отримати гуманітарну допомогу, Марина просила дрібних цукерок, аби роздати дітям та стареньким. 

Більшість мешканців геріатричних пансіонатів ― жінки
Більшість мешканців геріатричних пансіонатів ― жінки

Мешканці центру, за словами Марини, пережили окупацію згуртовано, підтримували одне одного, разом спілкувалися, співали, читали книжки з власної бібліотеки. "Ми з ними жили як одна сім'я. Вони чекали на наших хлопців, питали "Маринко, коли ж уже нас звільнять?" — ділиться спогадом жінка. "Я ж чекала, що мене звільнить мій син. Чекала вісім місяців, і так і відбулося". 

В жовтні 2022 року громаду звільнили з окупації. Підопічних із центру Марини евакуювали у Кривий Ріг, але персонал залишився, переключившись на іншу соціальну роботу. Зараз Новоолександрівську громаду обстрілюють з окупованого лівого берега Дніпра. 

"Немає ні світла, ні води, інфраструктура зруйнована. Немає такого будинку, щоб не був пошкоджений. Але ми лишаємось працювати. Адже щоб привезти гуманітарку, треба багато попрацювати, знайти благодійників чи фонди, оформити правильно документи, фотозвіт. Це дуже велика робота, яку ми робимо вручну, бо немає світла". 

Обухівський пансіонат: ледь не залишилися без продуктів, через паніку постачальника

Зоя Короленко, директорка Територіального центру надання соціальних послуг Обухівської міської ради (Київська область). В центрі є три напрями роботи: відділення стаціонарного догляду з кімнатами для підопічних, догляд вдома та університет третього віку. В стаціонарі живуть 22 людини. Ще 200 людям допомагають вдома. 

Вже в перші дні березня 2022 року центр прийняв двох ВПО: 88-річного переселенця з Донецької області, у якого немає ніг, та недієздатну жінку-інваліда дитинства з Ірпеня, якою опікувалася рідна сестра. 

"Її родичі й опікуни зараз за кордоном, а ми за нею доглядаємо. Згідно з договором вона буде в нас до кінця воєнного стану. У нас не було досвіду роботи з такими людьми. Спочатку вона дуже боялася чужих, нікого до себе не підпускала. Але ми знайшли до неї підхід, зараз вона вже посміхається".

Мешканці пасіонатів на окупованих територіях могли розраховувати лише на допомогу персоналу закладу та місцевих жителів. Окупанти залишали стареньких напризволяще
Мешканці пасіонатів на окупованих територіях могли розраховувати лише на допомогу персоналу закладу та місцевих жителів. Окупанти залишали стареньких напризволяще

Повномасштабне вторгнення найбільше вплинуло на діяльність центру в перші тижні. В кінці лютого 2022 року у центрі майже закінчилися кількамісячні запаси продуктів, і саме на 24 лютого було планове постачання нових. 

"В обід я дізналася, що постачальник відмовився везти продукти. У людини був шок та паніка. Я тоді почала дзвонити куди тільки можна, і один місцевий обухівський виробник під моє чесне слово, без грошей, без договору, без документів привіз тоді м'ясних продуктів і яєць на три місяці. Звісно, ми потім укладали договір і проплатили все". 

Але лишалася потреба у крупах, борошні. Відгукнувся один підприємець, що мав власний магазин. І доки у перші дні вторгнення на складах видавали обмежену кількість продуктів, підприємець через день возив у центр, як каже Зоя "по краплинці" той обсяг продуктів, який вдалося отримати.

"Коли все трошки затихло, ми розірвали всі договори із постачальником, який відмовився везти продукти [у перші дні вторгнення]. Це було моє принципове рішення, бо якщо завтра знову десь щось упаде, і у нього буде істерика, навряд чи хтось знову отак піде назустріч. Зараз ми офіційно працюємо з людьми, які у скрутний час не відвернулися", – розповідає Зоя про завершення цієї історії.

Також були проблеми із персоналом. Багато людей стали біженцями і просили відпустки власним коштом. Але в такому разі на їх місце не можна було б взяти інших людей, і підопічні залишилися б без належного нагляду. Зрештою кілька людей звільнилися самі чи через наполягання Зої, після чого стало можливим найняти нових працівників. "Коли звільнені повернулися, то почали через своїх колишніх підопічних натякати, аби я їх взяла назад на роботу. Але я не беру, бо не знаю, що буде завтра, і чи буде мені на кого покластися. Бо без працівників я нуль, я нічого не зроблю. Мені потрібні надійні люди".  

Як Let's help допомагає пансіонатам під час повномасштабної війни 

Фонд Let's help із перших тижнів війни організував допомогу з евакуацією геріатричних пансіонатів у безпечніші та спокійніші куточки України. Надавав продукти довготривалого зберігання та питну воду в пансіонати, які перебували в населених пунктах, де перестали працювати магазини, або в заклади, куди постачальники продуктів відмовились надавати товари через ситуацію в країні.

Окрім мешканців геріатричних закладів фонд Let's help  опікується і старенькими, що живуть одні. Після початку повномасштабного вторгнення їх забезпечили десятками тисяч продуктових наборів
Окрім мешканців геріатричних закладів фонд Let's help опікується і старенькими, що живуть одні. Після початку повномасштабного вторгнення їх забезпечили десятками тисяч продуктових наборів

Влітку 2022 року Let's help розпочав проєкт "Огорни теплом" із підготовки до зимового періоду геріатричних пансіонатів. Вдалось закупити для пансіонатів понад 22 генератори, твердопаливний котел та тисячі наборів теплого одягу. Восени 2023 року фонд розпочав заміну старої постільної білизни в геріатричних закладах. Піклувалися і про самотніх пенсіонерів, які не мають дітей та онуків та не є ВПО —  їм надали десятки тисяч продуктових наборів. Разом з усім цим, Let’s help, як і до 24 лютого, продовжує закуповувати та передавати в пансіонати медичне обладнання: медичні ліжка, колісні крісла, ходунки, стільці-туалети, милиці та багато іншого. 

Глибоке занурення у процеси та широкий контекст (нині фонд опікується 122 закладами) дозволяли працівникам Let's help бачити панораму того, що відбувається. Так виплила проблема корупції та розкрадання. Під час війни вона не стільки загострилася, скільки стала критичнішою за своїми наслідками. Саме тому виникла ідея Антикорупційної гарячої лінії для геріатричних закладів, роботу якої запустили на День Святого Миколая — 6 грудня.

"Коли ми привозили генератори на які люди збирали благодійні кошти, а деякі керівники беруть і підключають їх за потрійну ціну, яка є на ринку ― це корупція. Це не справедливість. Такого не повинно бути", ― пояснює голова правління фонду Let’s Help Ольга Бондаренко.

Як працюватиме Антикорупційна лінія для геріатричних закладів

Голова правління фонду Let’s Help Ольга Бондаренко каже, що лінія стане шоком та поганою новиною для керівництва закладів, де звикли до розкрадання. До проєкту планують залучити усі 122 пансіонати, які знаходяться зараз під опікою фонду. Там будуть розміщені інформаційні стенди з номером лінії та коротким поясненням принципу і мети її роботи. Ольга сподівається, що ініціативу підхопить держава та допоможе поширити проєкт всією Україною.

Голова правління фонду Let's help Ольга Бондаренко передає мешканцям геріатричного пансіонату літературу. Бабуні та дідуні, як лагідно називають їх у фонді, дуже люблять читати
Голова правління фонду Let's help Ольга Бондаренко передає мешканцям геріатричного пансіонату літературу. Бабуні та дідуні, як лагідно називають їх у фонді, дуже люблять читати

Номер Антикорупційної лінії для геріатричних закладів  – 0 800 33 94 24. Телефонувати можна 24/7. Звернення анонімні, називати своє ім'я необов’язково. Але потрібно вказати місцеперебування та назву пансіонату, адже тільки так там зможуть провести перевірку. Працівник лінії опрацьовує запит та надсилає дані у правоохоронні та антикорупційні органи, які проводитимуть розслідування.

Постери з номером Антикорупційної гарячої лінії та поясненням, як вона працює, розмістили уже в десятках пансіонатів
Постери з номером Антикорупційної гарячої лінії та поясненням, як вона працює, розмістили уже в десятках пансіонатів

У фонді сподіваються, що телефонувати на лінію будуть не лише підопічні пансіонатів та їхні родичі, але й працівники закладів.

"Лінія створена для покращення умов життя як підопічних, так і самих працівників закладу. Адже розкрадання може бути не тільки речей, які привозять волонтери, а й державних коштів. А це призводить до зменшення заробітних плат чи до погіршення умов праці самих працівників, до складнощів у догляді за літніми людьми", — пояснює Ольга Бондаренко.

Про те, наскільки ініціатива "вдарила у нерв" свідчить реакція керівників деяких пансіонатів. Вони не одразу погоджуються розміщувати у своїх закладах стенди з номером гарячої лінії. Але проєкт все одно розширюється, залучаючи нові заклади.

"Під час війни дуже складно будувати довгострокові плани, але ми сподіваємося, що лінія працюватиме, допоки ми не поборемо корупцію в галузі назавжди. І навіть тоді ми б хотіли, аби люди пам’ятали, що всі дії мають свої наслідки", – підсумовує Ольга Бондаренко.

Картки з номером Антикорупційної гарячої лінії роздали персоналу та мешканцям геріатричних закладів
Картки з номером Антикорупційної гарячої лінії роздали персоналу та мешканцям геріатричних закладів