Репресовані батьки, відмова від бізнесу: хто такий Оксен Лісовий

У пʼятницю, 17 березня, стало відомо про можливе звільнення з посади міністра освіти та науки України Сергія Шкарлета. Зі слів співрозмовника LIGA.net, це була не його ініціатива, а "його попросили".

Найімовірнішим кандидатом на посаду міністра розглядається директор Малої академії наук України Оксен Лісовий.

Хто такий Оксен Лісовий

Офіційно – кандидат філософських наук з філософської антропології та філософії культури. Вже 19 років обіймає посаду директора Національного центру "Мала академія наук України". У 2012 році став лауреатом Державної премії України в галузі освіти.

Батько Лісового – філософ і правозахисник Василь Лісовий. Мати – педагог Віра Лісова-Гриценко. У радянські часи батька відправили в Сибір, куди згодом переїхала і вся сімʼя.

"Там, звісно, не було телевізора, не було ніяких розваг, інтернету, звісно, теж, і мені залишалося лише читати книжки, дуже-дуже багато книжок. Саме завдяки читанню я став тим, ким є, бо ті години з книжками навчили мене не тільки розкуто вигадувати, фантазувати – тобто бути креативним, а й сформували вміння все це чітко висловлювати, а отже – досягати", – описує ті роки Оксен.

Після навчання працював учителем у Києво–Могилянському колегіумі, тренером із фехтування, підтримував діяльність громадської юнацької організації "Січ", працював на керівній посаді в генеральній дирекції ВАТ "Укртелеком". Вже 19 років очолює Малу академію наук. Одружений, виховує двох синів.

У вересні 2020 року разом з президентом Малої академії наук Станіславом Довгим ініціював створення першого Музею науки в України. Спочатку структура мала бути розміщена в сумнозвісній "тарілці" біля станції метро "Либідська" у Києві, та через низку скандалів музей вирішили перенести на ВДНГ.

На початку війни пішов добровольцем у 95-у бригаду Десантно-штурмових військ.

Ключові цитати з інтервʼю

LIGA.Life зібрала ключові цитати Оксена Лісового з інтервʼю різним виданням.

"Моя мрія — осередок наукової, громадянської й підприємницької освіти в кожному великому селі й малому містечку. Зараз розроблений концепт малих мобільних освітніх просторів, відібрані методики, сформована команда проєкту, розпочата робота з пошуку грантів", – про роботу МАН під час війни – в інтервʼю для "Вікна-новини".

"Коли я займався бізнесом з 20 років, у мене були кіоски, магазини, потім заправку побудував. Я розумів, що я тут зароблю і на машину, і на холодильник, і на дві відпустки. Це дуже добре, але що далі? Я побудую будинок, обнесу його високим парканом, і в мене там все всередині буде дуже добре. Але я ж буду виїжджати за межі цього будинку. Але чи зможу я змінити все? Аби змінити все, треба або стати президентом, а таких амбіцій у мене немає, або змінювати всіх людей, не тільки себе. Мало прибрати у своєму подвір’ї, треба прибрати свою вулицю, своє місто. А для цього треба прибрати безлад в голові тих людей, які живуть у цих містах. Тому найцікавіше і найперспективніше, власне, прибирати безлад у головах людей", – про занепад науки в Україні та його ставлення до цього – для видання "Куншт".

"Втрати інтелекту в нас відбуваються зовсім через інші причини, причому колосальні втрати. Спеціалісти стверджують, що для розвитку обдарування людина має вчасно отримати потрібну інформацію. Якщо ж талант не отримує цього, не розвивається, він вмирає. Ми не плекаємо наші обдарування, і саме тут ідуть колосальні втрати. До речі, із тих, хто виїздить за кордон, відсотків 20 повертається висококласними спеціалістами", – про міграцію молодих науковців в інші країни – в інтервʼю для "Україна Молода".