Історичні графіті IX – початку XVIII століть на стінах Софійського собору оцифрують
![Історичні графіті IX – початку XVIII століть на стінах Софійського собору оцифрують Історичні графіті IX – початку XVIII століть на стінах Софійського собору оцифрують](https://wsrv.nl/?output=webp&url=www.liga.net/images/general/2024/01/12/20240112172809-1958.png&w=620&fit=cover)
Понад 7500 історичних графіті IX – початку XVIII століть, які вкривають стіни Софійського собору, оцифрують у співпраці з Ґетеборзьким університетом (Швеція) і Національним історичним музеєм України. Про це повідомили у соцмережах національного заповідника "Софія Київська".
3D-макет зображень графіті для їхньої цифрової документації і зберігання створять за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії та технології Reflectance Transformation Imaging (трансформація зображення за допомогою відтиску).
![Фото: Національний заповідник ''Софія Київська'' / Facebook](https://wsrv.nl/?output=webp&url=https%3A%2F%2Fwww.liga.net%2Fimages%2Fgeneral%2F2024%2F01%2F12%2F20240112172459-8063.jpg&w=700&we)
Отриманий результат, який зберігатиметься на серверах в Україні та Швеції, зможуть використовувати й науковці, і широкий загал, кажуть у заповіднику "Софія Київська".
"Зараз дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни", — зазначила генеральна директорка заповідника Неля Куковальська.
Перший етап виготовлення цифрової документації планують завершити до кінця 2024 року. Процес цифрової документації "достатньо трудомісткий", зазначили в заповіднику. Зараз шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з українськими фахівцями.
![Фото: Національний заповідник ''Софія Київська'' / Facebook](https://wsrv.nl/?output=webp&url=https%3A%2F%2Fwww.liga.net%2Fimages%2Fgeneral%2F2024%2F01%2F12%2F20240112172742-4427.jpg&w=700&we)
Придбання обладнання профінансували Шведська дослідницька рада Formas, Шведська королівська академія літератури, історії та старожитностей та Шведська рада національної спадщини.
"Цей міжнародний глобальний проєкт — яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони й збереження культурної спадщини України, і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові", — додав генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.