Зміни в ролях: як війна вплинула на сімейне життя українських жінок — дослідження
Фото: Unsplash

Gradus Research спеціально для Університету Східної Англії (University of East Anglia) зʼясовували, як саме війна вплинула на життя трьох цільових груп — жінок ВПО, дружин військовослужбовців та жінок, які перебували у тимчасовій міграції за кордоном і вже повернулися.

Попри психологічні виклики, високий рівень стресу, переїзди та страхи, які спіткали українців, результати дослідження вказують на відносно високий рівень задоволеності стосунками у шлюбі чи партнерстві, а також сімейним життям серед усіх категорій опитаних.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Жінки, які повернулися з-за кордону, виявилися найщасливішою групою у цьому контексті: 87% з них відчувають задоволеність своїми стосунками. Для внутрішньо переміщених жінок цей показник сягає 72%, для дружин військовослужбовців — 81%.

Більша частина респонденток схильні вважати, що війна змусила українські родини стати більш злагодженими та підтримувати один одного. Опитані також констатують, що під час війни відчули великий внесок своїх партнерів у родинні стосунки, і навіть фізична розділеність сімей не стає цьому на заваді.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

А також серед трьох груп респонденток життя дружин військовослужбовців змінилося найбільше. 54% з них декларують зростання фінансових обов’язків, 62% відчули більшу відповідальність за виховання дітей і 63% почали активніше планувати життя родини.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Водночас для опитаних жінок, які повернулися з-за кордону, зміни виявилися менш відчутними: 19% з них почали приймати більше рішень щодо фінансових питань, 34% активізували свою роль у вихованні дітей і 38% стали більше планувати сімейне життя.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Що ж до змін у фінансовому становищі, то негативний вплив війни відчули всі цільові групи, що взяли участь у дослідженні. Найбільше — жінки, які мігрували за кордон і вже повернулися, та жінки, що були змушені переїхати в межах України. Серед перших частка тих, чий рівень сімейного доходу є низьким або нижчим за середній, зросла втричі (з 17% до 50%), а серед других — вдвічі (з 37% до 70%).

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Зокрема, тільки у 36% опитаних жінок-ВПО основне житло не зазнало руйнувань чи пошкоджень. Водночас серед дружин військовослужбовців і жінок, що повернулися з-за кордону, цей показник становить 81% і 88% відповідно.

Рівень працевлаштованості від початку повномасштабного вторгнення дещо знизився у всіх досліджуваних групах, що, ймовірно, слугує одним із факторів погіршення фінансового становища родин.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Водночас згідно з даними дослідження найбільше змінився вплив авторитету у вихованні дітей серед опитаних жінок-ВПО та дружин військовослужбовців.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

Внутрішньо переміщені жінки частіше за інших спостерігають зменшення авторитету дідусів та бабусь у вихованні своїх дітей. Натомість у таких родинах значно зростає вплив матері: 40% кажуть про підвищення її авторитету у вихованні дітей до 12 років, і 58% — дітей віком від 13 років. Роль батька у родинах ВПО переважно залишається такою ж, як на початку повномасштабної війни: 36% та 42% опитаних зазначили про це для дітей до 12 та від 13 років відповідно.

Фото: Gradus Research
Фото: Gradus Research

На відміну від жінок-ВПО, у сім’ях дружин військовослужбовців авторитет зріс в обох батьків. 48% опитаних жінок вказують на збільшення впливу батька у вихованні дітей до 12 років, і 42% — у вихованні дітей від 13 років. Щодо авторитету матері, то 53% та 44% респонденток зазначили про його підвищення для дітей віком до 12 та від 13 років відповідно.

Повний звіт за результатами дослідження доступний за посиланням.

Дослідження було проведено дослідницькою компанією Gradus Research з використанням методу самозаповнення анкети в мобільному застосунку. Цільовою групою дослідження були жінки, які мають дітей до 18 років і на момент проведення дослідження проживають в Україні, при цьому до початку війни проживали разом з дитиною (дітьми) і партнером (незалежно від того, чи це був офіційний, чи неофіційний шлюб).

У межах дослідження визначено три цільові аудиторії: ЦА1: Жінки, що є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) і проживають з родиною (з чоловіком / без чоловіка / з іншими членами родини); ЦА2: Жінки, які не виїжджали за кордон (як ВПО, так і не ВПО), і чоловік служив або служить у 2022-2023 роках; ЦА3: Жінки, які виїжджали за кордон і повернулися в Україну. Всього було проведено 356 результативних інтерв'ю, з яких 100 належать до ЦА1, 156 до ЦА2 та 100 до ЦА3. Період проведення опитування тривав з 18 серпня по 31 серпня 2023 року.