Популяція осетрових риб зазнала втрат після підриву росіянами Каховської ГЕС
Фото: Libkos

Руйнування росіянами Каховської гідроелектростанції 6 червня стало трагедією для осетрових видів риб в Україні. Після катастрофи на ГЕС було втрачено поголів'я осетрових, які утримувались на єдиному в Україні державному Херсонському осетровому заводі. Про це повідомляє Всесвітній фонд дикої природи України (WWF).

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Фото: Максим Яковлєв
Фото: Максим Яковлєв

WWF-Україна зазначає, що ще 200 років тому осетрина не вважалася екзотикою для українців. Історично оселищами для цих видів риб були річки Дунай, Дніпро, Дністер та Південний Буг.

Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася.

"З шести видів осетрових, що водяться в Україні, два (осетер шип та осетер атлантичний) вважають вимерлими, всі інші занесені до Червоної книги та потребують нашого захисту", – пишуть природоохоронці.

У XX столітті після будівництва Каховської ГЕС осетри в Дніпрі зникли, адже одна з найбільш річок чорноморського басейну була перекрита для них непрохідними "стінами" гідроелектростанції. 

Потім риба, яка залишилася у басейні Чорного моря та нижній течії річок, зіштовхнулася з браконьєрством. 

Та наостанок загроза втрати цілої популяції риб виникла після підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, адже під воду пішов Херсонський осетровий завод, який щороку давав понад 1,5 млн молодих осетрових видів риб для зариблення водойм України. 

Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

Ексклюзивно для Liga.net представниця Всесвітнього фонду дикої природи України розповіла, що наразі неможливо простежити ситуацію з осетровими. 

"Наразі ми можемо оцінювати ситуацію із популяцією осетрових майже виключно за спостереженнями офіційних риболовних підприємств у пониззі Дунаю, які спостерігають щорічне скорочення осетрових у приливах. Тут варто зауважити, що офіційно вилов осетрових в Україні заборонений. Якщо рибалки помічають представника осетрових видів у сітках, вони мають випустити рибу. А також рибалки можуть звернутись до WWF-Україна та передати координати, де було помічено осетрових — це також дозволяє моніторити стан їхньої популяції", – зазначає керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Після підриву ГЕС в Україні осетрові найчастіше трапляються у басейні Дунаю, а також у водах Чорного моря. 

"Завдяки Дунаю, який має значну довжину без гребель, чорноморські популяції осетрових змогли зберегтися. Ця річка слугує їм нерестилищем, де вони можуть розмножуватися природним чином. Окрім того, штучне розведення та випуск мальків у Дунай також сприяють відновленню популяцій", – зазначила експертка.

Спеціалістка також додає, що наразі, в умовах російської агресії, на території України можна підтримувати популяцію осетрових лише у басейні Дунаю. 

Проте, щоб відновити популяцію вільноживучих осетрових, варто знати, що ці види риб досить пізно досягають зрілості. Та й нерестяться не щороку. 

"Так, білуга здатна до першого нересту лише у 16-27 років. Здатність породжувати потомство у білуг закінчується у 50-60 років. Севрюга досягає статевої зрілості лише у 5-9 років. Самці осетра російського дозрівають у 8-13 років, самки — у 8-20 років", – наголошує представниця WWF-Україна.