Не чекай з чекапом. Як перевірити здоровʼя дитини безкоштовно

У селі Мирне, що на Київщині, лунає дитячий сміх. Здається, ніби у місцевих дітлахів сьогодні свято з розмальовками, розважальною програмою і… лікарями. Назва цього "свята" – "Скарбничка здоровʼя" – медична програма благодійного фонду "МХП-Громаді" та КДП НДСЛ "Охматдит". Її основна ціль – безкоштовний комплексний чекап здоровʼя дітей у громадах, де є великий брак профільних лікарів.  

За 2023 рік мобільна бригада з 20 медиків оглянула понад 2900 дітей на деокупованих та неокупованих територіях Київської, Вінницької та Черкаської областей. Лікарі запевняють: війна серйозно вплинула на здоровʼя дітей під час війни. Однак вчасний чекап дозволяє запобігти важким наслідкам та покращити самопочуття малечі.

Здоровʼя українських дітей під час війни

За даними 2022 року, понад 2 млн дітей виїхали з України. 7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами, з них 25% – діти. Тобто великий відсоток дитячого населення України різко змінили місце проживання та навчання, а відтак – спосіб життя. Все це не могло не вплинути на їхнє здоровʼя, ризики хвороб та психоемоційний стан.  

Це підтверджують й лікарі "Охматдит", які зібрали та порівняли стан здоровʼя дітей на неокупованих та деокупованих територіях. За словами Ольги Медведєвої, завідувачки педіатричного відділення КДП НДСЛ "Охматдит", різниця є, хоч і невелика. 

Наприклад, у дітей, які проживали під окупацією на Київщині неврологічні патології фіксувались у 8,7% випадках, а у дітей з неокупованих територій – у 8,3%. Найчастіше діагностували:

• вегетативні розлади (порушення роботи органів нервової системи) – 17%;
• тривожний розлад – 15%;
• синдром нейрорефлекторної збудливості ("синдром гіперактивної дитини") – 11%;
• астенічний синдром (тривала або хронічна втома) – 6%;
• головний біль та напруга – 5% тощо. 

Також лікарі спостерігали чимало захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Оскільки для стресу це "органи-мішені".  

"Бачимо функціональні розлади ШКТ (43,4% на деокупованих, 61,9% – неокупованих). Діти або їдять забагато, або не їдять те, що треба, або взагалі перестають їсти з будь-яких причин", – пояснює Ольга Медведєва. 

Загалом у дітей з деокупованих територій (21,1%) частіше діагностували проблеми з ШКТ, ніж з неокупованих (12,3%). Завідувачка педіатричного відділення пояснює: діти, які проживали в окупації пили замало, а їли забагато. 

"Через те, що діти не могли пити, ми побачили низький гемоглобін та велику кількість еритроцитів у крові. Зазвичай таке ми практично не бачимо у дітей. Адже це ризик тромбозів", – додає завідувачка педіатричного відділення.

 Також лікарі помітили хвороби ендокринної системи: 

• надлишкова вага – 40% випадків (на обох територіях);
• дифузний зоб (збільшення щитоподібної залози) – 40% (на деокупованих), 35,3% (на неокупованих);
• дефіцит маси тіла – 9,1% та 5,9%;
• порушення росту – 8,4% та 6,7% тощо.  

Надлишкова вага збільшила й ризик цукрового діабету 2 типу, що більш характерно для дорослого населення. Так на деокупованих територіях лікарі зафіксували 1,4% випадків діабету у дітей! 

Порушення якості повітря та стрес призвели до масового розвитку алергій – 13% випадків на деокупованих та 10,5% – неокупованих територіях. Найчастіше зустрічались:

• алергічний реніт – 57% (на деокупованих) та 55% (на неокупованих);
• атопічний дерматит – 18,5% та 33,3%;
• контактний дерматит – 5,9% та 5,5%.  

Проблеми з ШКТ та алергії підвищили частоту хвороб шкіри (ксероз, гіперкератоз, дисгідроз тощо), а також – гінекологічні недуги. Найрозповсюдженіша проблема – вульвовагініти у дівчат, які виникли через брак гігієни, питного режиму, грибок та плісняву в бомбосховищах.  

Також у бригаді лікарів є медичні психологи. Так у 66,9% дітей з деокупованих та 53,9% з неокупованих територій лікарі діагностували ознаки психоемоційного стресу. Наприклад, тривожні, поведінкові та когнітивні розлади. Діти мають проблеми зі сном, а також страх смерті, вибухів, втрати батьків, близьких, житла та особистих речей. 

Більшість цих патологій зазвичай важко помітити батькам. Відтак чекап організму дитини допоможе вчасно діагностувати проблему, визначити методи лікування та перешкодити подальшим ускладненням.

Як проходить безкоштовний чекап

Спільна програма "МХП-Громаді" та "Охматдит" – "Скарбничка здоровʼя" – працює з весни 2023 року. Це не перша медична ініціатива фонду. У 2019 році зʼявилась програма "Лікар для села", у рамках якої провели понад 16 000 чекапів здоровʼя дорослих в шести областях України. 

"Наша задача – дати первинний доступ до медичних послуг та діагностики", – стверджує Тетяна Волочай, директорка БФ "МХП – Громаді". 

Як і де відбувається чекап "Скарбничка здоров'я"? 

У районний центр або селище, де проживає чимало ВПО, виїжджає мобільна бригада з 20 лікарів 17 напрямків: педіатри, гематологи, ортопеди, хірурги, урологи, гінекологи, психологи, кардіологи, ендокринологи, неврологи, гастроентерологи, алергологи, окулісти, ЛОР-спеціалісти, стоматологи, лікарі функціональної діагностики та лабораторна служба.  

Вони приймають у школах, місцевих амбулаторіях, ба навіть в бомбосховищах. Через повітряну тривогу прийом не зупиняється. Місце роботи обирається у співпраці з місцевою владою.  

Дітям проводять ЕКГ- і УЗД-моніторинги та лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, біохімічні, імуносерологічні, гормональні та загально клінічні). Пацієнти одразу отримують результати аналізів завдяки спецоснащенню – гематологічного аналізатора. Він дозволяє провести швидкий розширений аналіз крові за 23 параметрами.  

"Діти не відчувають уколу [аналізатора], не кричать, не плачуть. Відбувається щось чарівне: діти посміхаються, малюють, беруть участь в шоу-програмі. Ми хочемо, щоб попри стрес, війну та виклики діти проходили чекап з задоволенням", – зазначає Володимир Панченко, керівник відділу національних проєктів. 

Діти здали аналіз та пройшли чекап. Що далі? 

Протягом години Ольга Медведєва оцінює аналіз крові та дає рекомендації батькам. У разі потреби дітей направляють в поліклініку або стаціонар "Охматдиту". 

Так з 2942 оглянутих дітей лікарі скерували на дообстеження – 1070, а на госпіталізацію в профільне відділення "Охматдит" – 115 дітей. 

Хто може пройти чекап? 

Всі охочі. Однак є певна пріоритетність. За словами Тетяни Волочай, у першу чергу програма розрахована на дітей з малозабезпечених родин та з особливостями розвитку.  

"Список дітей забезпечує місцева медична установа. У них є реєстри тих, хто найбільше цього потребує, у кого ситуація найкритичніша. Оглянули [за списками] – можна переходити до інших дітей", – розповідає директорка благодійного фонду.  

Наприклад, в місті Ладижин (Вінницька область) один день повністю присвятили дітям початкових класів, згодом – приймали всіх охочих. 

"Це абсолютно унікальний проєкт, тому що маємо можливість обстежувати дітей під час війни. Наприклад, в селі Гаврилівка (Київська область) оглядали дитину, народжену в підвалі під час окупації", – розповідає Ольга Медведєва. 

Додаткова мотивація привести на таке обстеження дитину – зручність та економія часу. Адже навряд чи вам вдасться пройти всіх лікарів за один день у звичайній районній чи обласній поліклініці. Натомість зі "Скарбничкою здоровʼя" – це цілком реально, навіть якщо у вас 2 чи більше дітей.