Попри володіння техніками самодопомоги та спеціалізовану освіту, психологи можуть відчувати стрес, втому й вигорання, як і інші люди. До того ж вони піддаються особливому виду вигорання — втомі від співчуття чи вторинній травматизації. Терапевти регулярно слухають і читають розповіді про травматичний досвід своїх пацієнтів, тож вони в найбільшій зоні ризику отримати вторинну психологічну травму.

Моєю основною стратегією профілактики вигорання є обмеження робочого часу. Я чітко розмежовую робочі години й час для відпочинку, коли не працюю та не контактую з клієнтами. Також важливим кроком є розрахунок свого ресурсу. Психолог має зважувати сили й час і розуміти, коли варто брати (чи не брати) нових клієнтів.

Варто звернути увагу на 3 дієві практики, які допомагають боротися з вигоранням спеціалістам сфери психічного здоров’я.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
психологіявигорання