Крім паски і яєць: які страви до Великодня традиційно готують у різних регіонах України
Про великодні страви
На Великдень, після Великого посту, годилося готувати багато різних скоромних страв. Ця традиція збереглася й досі.
Паска та крашанки відіграють ключову обрядову функцію, тому їм найбільше приділяють уваги. Але погляньмо, що та як готують в Україні до Великодня. Завчасно попереджаю, що цей перелік не є вичерпним.
Умовно, страви до великоднього столу можна розділити на м’ясні та молочні.
Молочні страви мають свої відмінності та певну регіональну специфіку. Поза тим, характерним є: сирна паска, запіканка, плесканка, вершкове масло (часом йому надають форми баранця за допомогою спеціальної металевої форми), пироги та пиріжки з сиром.
М’ясні страви представлені теж доволі широким асортиментом: ковбаси, кишка, шинка, вуджене сало, холодець (драглі, студенець), сальтисон (ковбик, зельц, сальцесон), голубці, крученики, а також більш сучасні – котлети, відбивні, м’ясні рулети та навіть шашлики.
А от овочевих страв на святковому столі у минулому було не так багато.
Адже Великдень припадає на час, коли овочі з минулого року вже скінчились, а нові ще не виросли. Проте зелені використовують багато. Кріп та петрушка стають окрасою не лише кошика, але й столу.
Познайомимося з кількома регіональними знаковими стравами великоднього столу.
Плесканка
На Львівщині та Івано-Франківщині поширена страва з сиру – плесканка.
Готується швидко та просто: найчастіше її запікають у тарілці, у якій цю страву і подають.
Для приготування потрібно відтиснути домашній сир та добре змішати його з яйцями, сіллю, перцем.
Обов’язково додати присмаки, які можуть відрізнятися у кожній родині чи селі. Це паприка/кмин/кориця/гвоздика/мускат.
Сирні коники
А от на Гуцульщині ви, ймовірно, будете не так смакувати, як милуватися сирними кониками.
Їх роблять з домашнього зрілого сиру (ферментація відбувається через додавання "глягу" / "глегу" – шлунка кількаденного теляти чи ягняти).
Такий сир закладають в окріп. Так він стає м’яким і гнучким, отже – з нього можна формувати фігурки.
Але не сподівайтесь, що у вас вийде все з першого разу. Тут потрібна майстерність і наставництво майстрині, яка вміє їх виробляти. Аби закріпити тендітних плетених коників, їх занурюють до миски з соляним розчином.
Сирна паска
На Одещині, півдні України, Київщині, Лівобережжі поширеною була і нині є солодка сирна паска.
Варіантів її приготування так само багато, як і паски з борошна. Секрет приготування – у добре перетертому домашньому сирі, додаванні вершків/сметани/вершкового масла, яєць та різних вишуканих додатків, як-от мигдаль, родзинки, курага.
Змішану масу закладали у минулому в дерев’яну форму (сьогодні найчастіше зустрічаємо силіконові) й притискали гнітом.
Лишали на кілька годин, аби стікала зайва волога, а паска тримала форму.
Печене порося
На Слобожанщині у минулому зберігали звичай начиняти та запікати ціле молочне порося.
Начиняли гречаною кашею або рисом. Хто не мав порося, пік гуску або й цілу щуку у вершковому маслі.
Зрештою, на Слобожанщині святкова печена птиця була досить поширеною у XIX столітті, адже цей край славився птахівництвом. Тому й не дивно, що серед великодніх страв була домашня локшина з гусятиною або ж молочна.
Локшина з гусятиною
Домашня локшина з печеною качкою чи гусятиною – теж досить поширена святкова страва, особливо на сході та півдні України.
Хрін домашній, цвіклі чи бурачки
Неодмінним елементом до страв є хрін. Його натирають і подають до м’яса.
Він може бути білим або ж підфарбованим соком з буряків чи буряковим квасом.
На теренах західних областей України поширена страва під назвою цвіклі/цвікла, яку готують з тертого хрону, варених буряків і заправляють оцтом, сіллю, перцем. На Коломийщині таку страву звуть муцька.
