Чим корисні ферментовані продукти та як вони пов'язані з розвитком мозку

Як ферментовані продукти впливають на організм

Різні види пробіотиків мають різний вплив на організм, проте загалом вони:

• допомагають підтримувати здоровий кишковий мікробіом, а також відновити його після певних хвороб, антибіотикотерапії та нераціонального харчування;
• підвищують загальний імунітет та здатність боротися з інфекціями;
• сприяють нормальному функціонуванню ШКТ, зокрема профілактують закрепи;
• допомагають синтезувати та засвоїти деякі мінерали та вітаміни.

Регулярне споживання ферментованих продуктів також допомагає знизити ризик діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і певних видів раку, включно з раком товстого кишківника. Ну і звісно варто зазначити, що певні дослідження "вісі кишечник-мозок" вказують на зв'язок між кишковою мікробіотою та психічним здоров'ям. Тож можна сказати, що для більшості людей ферментовані продукти — це не тільки смачний, а й корисний додаток до здорового збалансованого раціону, коментує експертка.

Експерти в галузі охорони здоров’я нині приділяють велику увагу продуктам природного бродіння, оскільки вони можуть допомогти зміцнити мікробіом кишечника — близько 100 трильйонів бактерій і мікроорганізмів, які є у вашому травному тракті. Про це заявляє доктор Девід С. Людвіг, професор дієтології Гарвардської школи громадського здоров’я.

Чи стимулює ферментована їжа ріст мозку

Ключ до розуміння того, як виріс наш мозок, найімовірніше, залежить від того, що і як ми їмо, вважає Ерін Гехт, одна з авторок дослідження "Технологія ферментації як двигун розширення людського мозку". Дослідження припускає, що бродіння є опорною точкою збільшення об’єму черепа наших предків.

"Мозкова тканина є метаболічно дорогою", — зазначає Гехт, доцентка кафедри еволюційної біології людини Гарвардського університету. На думку дослідниці, мозкова тканина потребує багато калорій, щоб підтримувати свою роботу, і для більшості організмів наявність достатньої кількості енергії, щоб просто вижити, є постійною проблемою.

Отже, щоб австралопітеки з більшим мозком вижили, неодмінно щось змінилося в їхній дієті. Дієтична зміна могла вплинути на метаболічні обмеження розміру мозку, і, схоже, ферментація відповідає цим вимогам. У новій статті The Harvard Gazette висувають таку гіпотезу: збережені предками продукти ферментувалися, і ця "попередньо перетравлена" їжа забезпечувала доступнішу форму харчування, живлячи мозок і дозволяючи нашим предкам вижити й процвітати завдяки природному відбору.

Така зміна могла бути випадковістю — тобто стався випадковий побічний ефект зберігання їжі, вважають дослідники. На їх думку, з часом традиції чи навіть забобони могли спричинити практику, яка сприяла бродінню або зробила процес бродіння більш стабільним. Ця гіпотеза підтверджується тим фактом, що товстий кишечник людини пропорційно менший, ніж в інших приматів, а це свідчить про те, що ми адаптувалися до їжі, яка вже була розщеплена хімічним процесом бродіння. Крім того, ферментовані продукти зустрічаються в усіх культурах і групах продуктів, від європейського вина та сиру до азійського соєвого соусу та нато, японської страви з соєвих бобів.

Які саме ферментовані продукти необхідно їсти для користі

Нутриціологиня Валерія Варніцька наголошує на тому, що важливо розуміти, що не всі ферментовані продукти однаково корисні, оскільки це залежить від типу мікроорганізмів і способу обробки. Наприклад, пастеризація, копчення, консервування та випікання вбивають живі пробіотичні культури. До продуктів з живими пробіотиками можна зарахувати:

• кисломолочні продукти;
• квашені не консервовані овочі (капуста, огірки, помідори) та кімчі;
• ферментовані соєві продукти, такі як місо і тамарі.

— Натомість продукти, як-от пиво, вино, шоколад чи хліб на на заквасці, після обробки вже не містять живих бактерій, тому не мають пробіотичних властивостей.

Поради щодо вживання ферментованих продуктів

Різні типи ферментованих продуктів містять різні штами бактерій, тож для кращого результату варто прагнути до різноманітності, пояснює нутриціологиня Валерія Варніцька.

— Квашені овочі зазвичай містять велику кількість солі, тому важливо пам’ятати про помірність. Маленьким дітям їх не варто повністю уникати, але краще пропонувати в невеликих кількостях — радше як приправу, а не як повноцінну страву.

Якщо ви не звикли до таких продуктів, то варто починати з невеликої кількості та поступово збільшувати порції. Це допоможе уникнути можливого дискомфорту зі сторони ШКТ, зокрема здуття, коментує експертка.