Мовні пастки: як не заплутатись у схожих словах
Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із черговим випуском нашої мовнопорадної рубрики!
Випуск цей виходить у світ після Великодня — тож сподіваюся, що всі, хто його святкували, відсвяткували затишно. Погода ніби сприяла — якщо до березня весна йшла мляво, неохоче й повільно, то із середини квітня, ніби відчуваючи, як ми всі за нею скучили, наддала кроку й помчала, ширячи довкола п’янкі пахощі свіжої зелені, молодого листя й жовтих кульбаб.
Про що поговоримо сьогодні? Про слова і словосполучення, які багато хто плутає. Чому? Бо вони схоже звучать і пишуться — але значення їх водночас відрізняються досить суттєво, аби використання одного замість іншого в літературній мові вважалося помилкою.
Помилятись ніхто не любить — тому давайте в усьому розбиратися!
Один одного, одна одну, одне одного
Усі ці конструкції в мовознавчій науці називаються взаємними займенниками, бо вони позначають взаємоспрямованість дії між двома чи кількома істотами: хтось один щось робить іншому, а той інший відповідає.
Наші взаємні займенники мають форми трьох родів:
- один одного (чоловічий)
Іван із Петром не бачили один одного двадцять років.
- одна одну (жіночий)
Мирослава з Галиною зразу одна одну пізнали.
- одне одного (середній, уживається, коли згадано людей різної статі)
Мотря з Карпом любили одне одного.
Множина у цих займенників теж є: одні одних
Діти з обох класів не любили одні одних.
Ну, і, звісно, як більшість займенників, взаємні теж відмінюються: одне одного, одні одним, одне одним, одна на одній.
Хочеться різноманітності? Ось вам іще два варіанти: один другого і кожен кожного. Уживаються вони так само, як і один одного, і так само мають три родові форми та множину.
А для тих, кому багнеться лаконічності, скажу, що один одного часом можна замінити простим постфіксом -ся, який тут, звісно, означає не дію, спрямовану на самого себе, а якраз взаємність:
- Вони обійняли одне одного — Вони обійнялися
- Вони зустріли одна одну — Вони зустрілися
- Вони знали одне одного — Вони зналися
Зразу попереджу, що цей прийом не універсальний, як і саме -ся, в якого аж сім різних значень (покажіть це людям, котрі запевняють, що вибачатися не можна, бо це "вибачати себе"). Тому часом слово з -ся означає не зовсім те, чого вам хотілося…
- вони малювали одне одного ≠ вони малювалися
- вони вибрали один одного ≠ вони вибралися
- ми схиляли одна одну ≠ ми схилялися
- пси кусали один одного ≠ пси кусалися
А ще зі взаємними займенниками багато фразеологізмів: підставляти одне одному плече, стояти одне за одне горою чи дивитись один на одного вовком.
Подекуди і подеколи
Ці два прислівники теж часом плутають. Не дивно: і один, і інший мають у собі дещо спільне — невизначеність. Але якщо у першому вона пов’язана з місцем, то в другому — з часом:
- Подекуди в горах іще лежить сніг
- Сорочка була подекуди рвана й давно не прана.
- Подеколи читаю свіжу пресу — але давно без інтересу.
- Ще подеколи їжджу до нього, але зовсім рідко.
У обох цих слів є свої синоніми.
Прислівник подекуди можна замінити прислівниками де-не-де, місцями, іноді.
Прислівник подеколи — прислівниками часом, вряди-годи, час від часу.
Вщерть і вщент
Слова дуже схожі, але означають різне:
Вщерть/ущерть можна бути заповненим (по вінця, до краю, до самого верху). Слово це давнє, слов’янське, походить від давньоруського "черта", риска. Заповнити вщерть — заповнити до риски, до межі.
Вщент/ущент означає "до останку", "без залишку", "зовсім". Уживається цей означник із дієсловами "руйнування": розбити вщент, згоріти вщент, розвалити вщент. До речі, в цього слова є ще один варіант: дощенту.
Вчіть українську, говоріть нею частіше, дізнавайтесь нове!