Селфхарм: як подолати та чим допомогти, як собі, так і близькій людині
Селфхарм – навмисне самоушкодження тіла без суїцидальних намірів. Може проявлятися у формі порізів, опіків, подряпин, синців, навмисному ламанні кісток, пояснює в інтерв’ю CNN докторка Дженіс Вітлок, засновниця та директорка дослідницької програми з самоушкодження та відновлення в Корнельському університеті.
Згідно з даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (ЦКЗ) у 2019 році зафіксували 363 000 звернень до відділень невідкладної допомоги через самоушкодження. У 2020-му цей показник знизився майже удвічі, ймовірно, через тенденцію уникати медичної допомоги, щоб не перевантажувати лікарів, або уникати ризику захворіти під час пандемії COVID-19, розповідає докторка Вітлок. Проте у 2021 році зафіксували вже 660 000 звернень, що на 253% більше, ніж у 2020 році.
Вітлок вважає, що таке зростання збігається зі звітами про підвищення рівня проблем із психічним здоров’ям, яке почали фіксувати ще до пандемії. Також близькість до рідних під час локдаунів могла зробити батьків більш обізнаними про випадки селфхарму, це, ймовірно, мало вплив на збільшення звернень до відділень невідкладної допомоги.
Що спонукає людей до самоушкодження
Як вважають експерти, селфхарм – крик про допомогу. Людина намагається впоратися зі стресом, проте не може його подолати, розповів доктор Джеремі Джеймісон, професор і завідувач кафедри психології в Університеті Рочестера.
Серед головних причин виділяють:
Деперсоналізація – людина завдає собі ушкоджень, щоб знову відчути себе людиною.
Самопокарання – людина завдає собі пошкоджень, щоб покарати себе чи заглушити біль, сором, замінивши їх фізичним болем.
Існує нейрофізіологічне пояснення того, чому люди завдають собі болю. Коли організм усвідомлює, що зазнає шкоди, опіоїдна система посилає ендорфіни, які діють як знеболювальне, щоб організм міг уникнути будь-якої небезпеки. Самоушкодження викликає таку саму реакцію, пояснює доктор Вібх Форсайт Кокс, директор клініки діалектичної поведінкової терапії Марші М. Лінехан в Університеті Вашингтона в Сіетлі.
Методи лікування самоушкодження
Лікування селфхарму, як і інших проблем психічного здоров’я вимагає часу. Адже зазвичай люди, що займаються самоушкодженням, не можуть зупинитися, поки не будуть готові. Це відбувається тоді, коли люди знаходять альтернативні методи подолання труднощів, зокрема знаходять мотиваційні причини для життя.
Ефективним методом лікування є діалектична поведінкова терапія (DBT). Підхід допомагає людям не мислити "чорно-біло" й сприяє розвитку навичок емоційної регуляції. Які є ключовими для здорового управління емоційним болем замість звернення до саморуйнівних звичок.
DBT показав свою ефективність під час дослідження у 2018 році. Під час якого порівнювали індивідуальну, групову терапії та DBT на частоту спроб самогубства й самоушкодження серед 173 підлітків, які раніше принаймні один раз намагалися вчинити самогубство та мали межовий розлад особистості. Через шість місяців майже 57% учасників змогли припинити завдавати собі ушкодження, порівняно з 40% тих, хто проходив індивідуальну та групову підтримувальну терапію. Більше ніж 90% учасників DBT не мали спроб самогубства після лікування, в порівнянні з майже 79% в іншій групі.
У дослідженні 2021 року майже 93% дорослих DBT допоміг припинити завдавати собі шкоди протягом першого року. Інше дослідження, опубліковане у 2015 році, оцінювало вплив різних втручань DBT на 99 жінок, які мали межовий розлад особистості й переживали суїцидальність. У всіх учасниць знизилася частота самоушкоджень, вони також знайшли причини для життя після року лікування.
Методи подолання самоушкодження:
зверніться по допомогу до фахівця з психічного здоров’я;
спробуйте визначити свої тригери;
зосередьтесь на власних почуттях;
створіть "коробку навичок для подолання труднощів". Вона може бути наповнена м’ячиками для зняття стресу, розмальовками, світлинами близьких та іншим.
"Коли ви відчуваєте потяг до завдання собі ушкоджень, візьміть на себе обов’язок спочатку почекати 15 хвилин, — радить Вітлок. — Цей час використайте, щоб спробувати альтернативні стратегії подолання труднощів. Згодом інтенсивність потягу зменшуватиметься".
Також не ставтеся до себе категорично. "Замість того, щоб прагнути "ніколи знову", зосередьтеся на збільшенні часу між періодами. Святкуйте прогрес, не будьте суворими до невдач", – додала Вітлок.
Як підтримати людину, яка займається селфхармом
Докторка Вітлок не рекомендує викидати чи обмежувати людину в усіх гострих предметах. Проте варто керуватися здоровим глуздом та не дозволяти мати набір інструментів для самоушкодження. Однак категоричні обмеження можуть спричинити боротьбу за владу між вами та людиною, яка завдає собі шкоди. Як наслідок, це може позбавити вас можливості задовольнити потребу цієї людини у зв'язку та підтримці. Що у довгостроковій перспективі усуває корінь селфхарму. Пам’ятайте, що люди, які відчайдушно прагнуть завдати собі шкоди, також можуть робити це будь-якими іншими способами.
Також важливо підтримувати, а не критикувати емоції людини. Наголошуйте, що існують безпечні способи подолання труднощів. Також не запитуйте, "чому ти це робиш?", це запитання може посилити сором, ба навіть змусити почуватися гірше. Питання без осуду про душевний стан і, загалом, про те, коли людина завдала собі шкоди, є набагато кращим підходом.
Будьте чесними з собою щодо своєї розгубленості, страху, занепокоєння й зверніться за професійною підтримкою. Для того, щоб надалі ви могли впоратися з цими почуттями, а не спрямовувати їх на гнів до людини, що займається селфхармом.