"Стою на джобі, чекаю вармунг" — як українською говорять за кордоном
Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим випуском нашої мовнопорадної рубрики!
Сьогоднішня розмова буде на дуже цікаву особисто для мене тему. Я вже шостий рік досліджую різні варіанти українських мов, якими говорять закордонні українці, вони ж мігранти, вони ж експати, як кому подобається. І варіанти ці, ніде правди діти, часто дуже відрізняються від української мови, яка побутує в Україні, описується в підручниках чи самовільно регулюється в стилістичних порадниках.
Це дуже природно — адже мова змінюється не лише в часі, а й у просторі. Що більший фізичний чи культурний простір між умовним "джерелом" норми (для нас — центральноукраїнськими діалектами кінця ХІХ століття у випадку базової лексики й загальноукраїнськими медіа у випадку новочасної), то глибша прірва пролягатиме між ужитковою лексикою носіїв цих варіантів.
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.
Коментарі