Любі читачі та ще любіші читачки! Вітаю вас із новим, передвеликоднім випуском нашої мовно-дорадчої рубрики. Квітень добігає кінця, майже всюди розтанув сніг, у жилах нуртує весняна кров, усім хочеться нових досвідів — і то не нудних і нізчимних, а екстремальних і дахозривних. Так?

Тому сьогоднішній випуск я після довгих роздумів вирішив присвятити наголосам у словах. Тема ця, як то кажуть, складна, цікава й невдячна.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Складна — бо рухомий наголос узагалі непроста мовна особливість. Ті мови, яким пощастило його мати, ставлять перед усіма новонаверненими по додатковому бар’єру: хай як добре ти вимовляєш звуки й розумієш контекст, а спробуй-но не там поставити наголос у звичному слові – й тебе миттю розкусять. Тому полякам і чехам ніколи не зрозуміти наших бід: у них наголос фіксований, однаковий і незмінний.

Цікава — бо правила розміщення наголосів багато чого можуть розповісти про шлях слів до їхньої сучасної подоби тим, хто цікавиться етимологією, запозиченнями й історичними звукозмінами.

Ну а невдячна, зрештою, бо правильні наголоси дуже часто відрізняються від звичних. І з одного боку хочеться говорити за словником, а з іншого, як ви зараз переконаєтеся, той, хто так говорить, часом нагадує як не іноземця, то принаймні давнього діаспорянина, в якого є українська прабабця, а сам він береже мову десь у штаті Пенсильванія.

Де правильно ставити наголоси

На першому складі:

Відключити
  • не фольгА, а фОльга
  • не грошЕй, а грОшей
  • не донькА, а дОнька
  • не загАдка, а зАгадка
  • не курЯтина, а кУрятина
  • не начИнка, а нАчинка
  • не спинА, а спИна

На другому складі:

  • не Адже, а аджЕ
  • не вІтчим, а вітчИм
  • не грАблі, а граблІ
  • не зАсуха, а засУха
  • не зубожІння, а зубОжіння
  • не пізнаннЯ, а пізнАння
  • не пОдушка, а подУшка

На третьому складі:

  • не берЕмо, а беремО
  • не ідЕте, а ідетЕ
  • не кропИва, а кропивА
  • не металургІя, а металУргія
  • не рукОписний, а рукопИсний
  • не фАховий, а фаховИй

Бачите, скільки сюрпризів. Із "кропивою", звісно, найпростіше, бо вона у правильній подобі засіла в пам’яті ще з часів невмирущих шлягерів співочого ректора. А от "фахового" чи "металургію" зі словниковими наголосами ви точно ніде не почуєте. Та й славнозвісне "зубожіння", як бачите, наголошували неправильно. Спробуйте-но, понаголошуйте, як у словнику, і порахуйте здивовані погляди. Нічогенька травнева гра.

А взагалі — говоріть українською, а правила помалу підтягнуться. От побачите.

Читайте також
Як красиво говорити, якщо бракує слів: збагачуємо словниковий запас синонімами
українська моваправописпро що мова