Як вивчення іноземних мов впливає на старіння мозку – дослідження

Науковці виявили, що у країнах із поширеною багатомовністю люди рідше демонструють ознаки прискореного старіння. Одномовні, навпаки, частіше виглядають біологічно старшими за свій вік. Навіть знання однієї додаткової мови вже дає помітний захисний ефект, пише ScienceAlert.

У дослідженні проаналізували дані понад 86 000 здорових людей віком від 51 до 90 років із 27 європейських країн. Дослідники застосували машинне навчання, тобто натренували компʼютерну модель виявляти закономірності серед тисяч даних. Модель оцінювала, на скільки років "виглядає" людина на основі її щоденного функціонування, памʼяті, рівня освіти, рухливості та стану здоровʼя, зокрема серцевих хвороб чи погіршення слуху.

Порівняння цього "прогнозованого віку" з фактичним віком людини продемонструвало те, що дослідники назвали "біоповедінковим віковим розривом". Це різниця між тим, скільки років людині насправді, і тим, на скільки вона виглядає, зважаючи на фізичний та когнітивний профіль. Негативний розрив означав, що людина на вигляд була молодшою за свій біологічний вік. Позитивний – що старшою.

Після цього дослідники проаналізували рівень багатомовності в кожній країні, вивчивши відсоток людей, які не знали жодної додаткової мови, знали одну, дві, три чи більше. До країн із високою багатомовністю належали Люксембург, Нідерланди, Фінляндія й Мальта, де знання кількох мов є звичним явищем. До країн із низькою – Велика Британія, Угорщина та Румунія.

З’ясувалося, що люди, які живуть у країнах із поширеною багатомовністю, мали менший ризик проявів прискореного старіння. Монолінгви, навпаки, частіше на вигляд були біологічно старшими. Навіть одна додаткова мова давала помітний ефект. Знання кількох мов створювало ще сильніший вплив, що свідчить про дозозалежний ефект: кожна додаткова мова забезпечувала новий рівень захисту.

Ці закономірності були найвідчутнішими серед людей у віці за 70–80 років. Знання двох і більше мов давало значно сильніший захист від вікових змін. Літні багатомовні люди володіють певною "вбудованою" стійкістю, якої бракує їхнім одномовним ровесникам.

Навіть після врахування чинників національного рівня – добробуту, освіти, політичної стабільності, якості повітря чи міграції – багатомовність зберігає свій захисний ефект. Це доводить: мовний досвід сам собою є фактором здорового старіння.

Дослідження напряму не вивчало механізми мозку, але багато науковців вважають, що саме розумові зусилля, потрібні для керування кількома мовами, пояснюють ці результати.