Як між собою пов'язані мудрість та самотність і до чого тут кишківник – дослідження

Вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго зробили крок до розуміння зв'язку між самотністю, мудрістю і біологією людського організму. 

Мудрістю, з наукової точки зору, називають риси, що сприяють відчуттю щастя і задоволення від життя незалежно від соціальної залученості. На основі численних досліджень психологи встановили, що ті, кого називають мудрими, меншою мірою відчувають себе самотніми. 

Але до чого тут кишківник? Його мікрофлора складається з безлічі мікроорганізмом (бактерій, вірусів, грибів), які населяють травний тракт. Попередні дослідження довели існування осі між мозком і кишківником – складної мережі, що з'єднує кишкові функції з емоційними і когнітивними центрами мозку.

Така "комунікаційна система" регулюється нервовою активністю, гормонами та імунною системою. Її дисбаланс може призвести до порушень реакцій на стрес і поведінки, від емоційного збудження до когнітивних здібностей вищого порядку, таких як прийняття рішень.

Так у нещодавньому дослідженні вчених з Каліфорнійського університету взяли участь 187 людей у віці від 28 до 97 років. Учасники заповнили опитник, оцінивши рівень своєї мудрості, самотності, співчуття і соціальної залученості.

Вчені також проаналізували стан мікробіому кишківника учасників за зразками калу в двох аспектах: за різноманітністю популяції мікроорганізмів у кожного учасника і за відмінностями в складі мікробіоми між учасниками.

"Ми виявили, що низький рівень самотності і високий рівень мудрості, співчуття, соціальної підтримки та залучення асоціюються з підвищеним філогенетичним багатством і різноманітністю мікробіому", – коментує Таня Нгуєн, провідна авторка дослідження.

Механізми, які об'єднують мудрість, самотність і співчуття з різноманітністю мікробіому кишківника, поки не встановлені. Є спостереження, що знижене різноманіття мікроорганізмів зазвичай відповідає слабкому фізичному і психічному здоров'ю, а також різним захворюванням: ожирінню, запаленню кишківника і депресивним розладам.

"Можливо, самотність призводить до зниження стабільності мікробіому кишківника, а отже, знижує опір та стійкість до порушень, викликаним стресом, викликає негативні фізіологічні ефекти, такі як систематичне запалення", – припускають автори.