Соцмережі посилюють тривожність і суїцидальні думки серед підлітків – особливо серед дівчат

Таких висновків дійшла Французька агенція з безпеки харчових продуктів, довкілля та праці (Anses) у масштабному п’ятирічному дослідженні.

Як працює "пастка уваги"

Ключовим поняттям звіту стали так звані dark patterns – "оманливі дизайнерські рішення", що змушують користувачів проводити в застосунках більше часу. Йдеться про автоплей відео, нескінченну стрічку, лайки, сповіщення, персоналізовані рекомендації.

"Якщо підліток один раз шукає контент про самоушкодження, алгоритми можуть почати систематично підсовувати йому подібні матеріали, затягуючи в негативну спіраль", – пояснює Олівія Рот-Дельгадо, керівниця наукових проєктів Anses.

За словами дослідників, підлітковий вік є особливо вразливим періодом, адже мозок ще формується. У цей час змінюється робота системи винагороди, зростає чутливість до соціального контексту та схвалення однолітків, а також підвищується ризик розвитку психічних розладів.

Томас Байє, керівник соціально-економічного напряму в Anses, додає, що бізнес-модель платформ безпосередньо зацікавлена в утриманні уваги: "Захоплення уваги користувача лежить в основі економіки соцмереж – це дані й рекламні доходи. Алгоритми персоналізації та просування найбільш емоційного контенту працюють саме на це".

Дівчата – у групі підвищеного ризику

Одним із головних висновків звіту стало те, що дівчата є більш вразливою групою. Вони частіше стикаються з кібербулінгом, гендерним приниженням і соціальним тиском, а також більш чутливі до  коментарів та оцінок в мережі.

Не лише час, а й спосіб користування

Дослідники наголошують: тривалість перебування в соцмережах – важливий, але не єдиний показник. Важливо розуміти, як саме підлітки взаємодіють із платформами: чи публікують контент, чи редагують фото, чи активно читають коментарі, а також наскільки емоційно залучені.

Окрема проблема – сон. Використання соцмереж уночі може порушувати засинання через вплив синього світла та емоційне збудження. Хронічний дефіцит сну  своєю чергою має доведені довгострокові наслідки для психічного й фізичного здоров’я.

Автори визнають, що встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок між використанням соцмереж і психічними розладами складно. Йдеться радше про сильні асоціації та механізми зворотного зв’язку.

Підлітки з уже наявною психологічною вразливістю частіше звертаються до соцмереж, а алгоритми "зчитують" їхні емоційні тригери та пропонують контент із сильним емоційним зарядом. У результаті формується замкнене коло.

Що пропонують експерти

Anses рекомендує, щоб неповнолітні мали доступ лише до версій соціальних мереж, спеціально розроблених із захистом дітей. Йдеться не про заборону платформ, а про технічні рішення та більшу відповідальність компаній.

"Ми не закликаємо до повного зникнення соцмереж. Але вони мають бути безпечним середовищем для підлітків", – наголошують у відомстві.

Звіт охоплює дослідження, опубліковані переважно між 2011 і 2021 роками, тому новітні інструменти на кшталт ШІ чат-ботів потребують окремого аналізу. Anses уже рекомендувала винести їхній вплив на психічне здоров’я в окреме майбутнє дослідження.