Фото: Pixabay

В народі кажуть: "Допоки пишуть писанки, дотоді буде світ і Україна". Писанка – це символ життя і продовження старовинної української традиції, код нашої нації.

Писанки здавна займають особливе місце у великодніх традиціях українців і є культурним символом України. Походження традиції пов'язують з язичництвом, коли люди обмінювалися пофарбованими яйцями, що означали символ життя і весни. Українці вважали писанку своїм оберегом, що захищає від злих духів. Перші писанки знайшли в похованнях у Києві та Новгороді, тож ці міста вважаються першими центрами писанкарства. 

Згодом традиція стала однією з елементів святкування Великодня. У візерунках писанок закодована душа народу: історія, естетичні уявлення, віра, бачення життя загалом.  

У 2024 році українська писанка може поповнити нематеріальні списки спадщини ЮНЕСКО. Писанкарство в Україні є унікальним явищем, у кожному регіоні були свій стиль, колірна гама, орнамент.

Що символізують писанки 

Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок народження, життя, воскресіння.

За традицією яйця розмалювали різними орнаментами відповідно до того, чого бажали у своїй родині:

  • сонце – оберіг від нещастя, недуг;
  • рослинні мотиви – символ багатства, дівочої вроди, вічності та краси;
  • геометричні символи – уособлювали природу, родючість;
  • кривулька або безкінечник – символ життя.

Українська майстриня та науковиця Ольга Гулей наводить характерні ознаки писанок з різних регіонів. 

Наприклад, на Київщині писанки мали орнаменти рослинного та зооморфного стилізованого мотиву – "сосенки", "рачок", "рибки", "п’явка" тощо. Колірна гама – "рожево-червона на чорному тлі з вкрапленням жовтого".

Для порівняння: на Харківщині переважав гірчично-маслиново-коричневий колір на чорному тлі. Орнамент складався з рослинних елементів, зокрема, калинового, дубового, яворового, кленового листя в оздобленні жовтої "сосенки". "Основні лінії білі, "сосенка" жовта, стрижень листків гірчичний, самі листки маслинові, поясок коричневий, тло чорне", – пише Ольга Гулей. 

  • Червоний колір означає радість, любов, життя.
  • Жовтий – гарний урожай, місяць і зорі.
  • Блакитний – небо, хороше здоров'я.
  • Зелений – колір воскресіння, відродження, нового життя.
  • Поєднання декількох кольорів символізувало щастя в родині, достаток, мир і любов. 

Українці вірили, що писанка має магічну силу. Розписували яйця закладаючи в символи й узори добрі побажання. 

Писанка і крашанка: в чому різниця

Існує чотири види розписаних яєць – крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Крашанка – однотонно пофарбоване яйце. Для виготовлення крашанок використовують круто зварене лушпиння цибулі, яке надає жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до яйця прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. 

Повір'я і традиції, пов'язані з писанками

Писанку за всіх часів дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси, сили, врожаю. Застосовували як запобіжний засіб від стихійного лиха, пожежі, грому, для лікування різних хвороб, від переляку, наговору. Писанку качали по зелені й закопували в землю на ниві, щоб хліб колосився і не поліг. Їх підкладали під вулик, щоб роїлися бджоли.

У деяких регіонах писанку не можна розбивати, розмальовані яйця клали на покуті до наступного року або закопували на городі, щоб добре родила земля.

Коли можна розписувати пасхальні писанки

В українській традиції особливу увагу приділяти часу написання писанок. Перед самим процесом створення потрібно помолитись та очистити свої думки від зайвого, щоб добрі побажання закласти в орнаменти писанок. 

На заході України писали писанки завчасно – впродовж Великого посту, за декілька тижнів до Великодня. На Буковині заборонено розмальовувати великодні яйця впродовж Страсного тижня.

Як розмалювати писанку в домашніх умовах

Для виготовлення писанок потрібно: сире куряче яйце зі світлою шкаралупою, писачок, фарби, свічка, віск, м'яка серветка.

  1. Для зручності яйце можна видути. Висушити шкаралупу й акуратно заліпити дірочки воском. Далі потрібно протерти оцтом, щоб знежирити поверхню.
  2. На підготовлене сухе яйце нанести тонкими лініями візерунок за допомогою олівця.
  3. Далі запалити свічку – вогонь має горіти впродовж всього процесу малювання, щоб можна було розігрівати віск у писачку. Розігрітий віск нанести на ті елементи візерунків, які ви хочете залишити білими.
  4. Після цього занурити яйце у фарбу найсвітлішого відтінку – рухаємось від світлих до темних кольорів. Послідовність дій така: занурити яйце, наприклад, у жовту фарбу. Після того як воно набереться кольору, легенько промокнути м'якою серветкою і нанести віск на ті елементи, які мають залишитися жовтими. І так для всіх кольорів.
  5. З готової писанки знімати віск м'якою серветкою. Потрібно потримати над полум'ям свічі й, коли віск починає танути, легенько витерти його.

Цікавий факт: найбільша у світі українська писанка знаходиться в Канаді у місті Вегревіль.

Висота монумента – понад 20 м. Яйце обертається на штоку, вказуючи напрямок вітру. Автор проєкту – Павло Цимбалюк, син українських емігрантів з Буковини.

Найбільша українська писанка (Фото: ukrnews.ca)

У Вегревілі близько 40% населення має українське коріння. Тут, починаючи з 1973 року, щороку на початку липня відбувається фестиваль "Писанка", що представляє українську народну культуру.

В Україні, у місті Коломия, працює єдиний у світі Музей писанки, де зібрано тисячі експонатів писанкарства. Будівля музею має вигляд розмальованого яйця.