Зміст:
  1. Що сталося
  2. Хто і чому проти 
  3. Хто і чому за 
  4. Що далі

Що сталося

25 червня о 18:30 в Нью-Йорку у Гарвардському клубі відбудеться захід. Його анонсував президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. 

"Буде фільтраційна зона, вечеря в стилі бомбосховища та занурення в досвід війни та військових злочинів", – написав 10 червня Милованов. 

Зокрема, меню складатиметься з черствого хліба, солі, очищеної води та супу з банки. 

Онлайн на захід мали завітати перша леді Олена Зеленська та пані посол України в США Оксана Маркарова. 

Інші деталі не уточнили, але пообіцяли, що всі гроші з вечері підуть на відновлення медзакладів та шкіл в околицях Києва. 

За словами Милованова, дизайн події робить артагенція, "професійні люди, які є спеціалістами у створенні досвіду травматичних і трагічних подій".

Хто і чому проти 

Реакцією на анонс стали критичні коментарі у соцмережах. 

"А гостям зав'язуватимуть руки, як у Бучі? А конкурс "згвалтуй жінку з сусіднього столика" буде?" – зреагувала журналістка Тетяна Гонченко.

"Вважаю такий формат неетичним. Це знецінює біль українців, які пережили та переживають цей страшний досвід. Це не допоможе запрошеним співчувати цей біль, але перетворить трагедію, що відбувається в Україні, на шоу. З відповідним викривленим сприйняттям", – написав гендиректор ВДНГ Євген Мушкін. 

"Я дуже сподіваюся, що це "дійство" зупинено. Я не розумію, як можна було дійти до прийнятності цього. Бо це неетично, війна – це не про банку з помідорами, якою влучили в безпілотник, війна – це вимушено розірвані родини, знищені цілі міста, насильницька депортація, катування, загибель дорослих і дітей, щоденні втрати дивовижних людей, стирання ідентичності, сексуальне насильство – це не атракціон, бо все відбувається навіть не колись/десь/неясно з ким, а тут і зараз, з нами. Як можна цього не розуміти?", – написала письменниця та адвокатка Лариса Денисенко, яка зараз працює, зокрема, з потерпілими від сексуального насилля від окупантів в Україні. 

"Який жах. Зґвалтування теж будуть? Чи просто роздягнуть для обшуку. Як так тупо можна працювати? Дикість абсолютна. Це ще й освічені люди організовують. Шок!" – зреагувала продюсерка Film.ua Наталка Якимович.

"А в меню буде "стейк а-ля Буча"? А напої будуть у порціях "Маріупольський ковток"?", – пише Андрій Андрушків із "Центру спільних дій". 

І додає: "Дуже шкода, що ви, Тимофію, і спільнота Kyiv School of Economics дозволяєте собі таку мерзенну комунікацію".

Журналіст-розслідувач Данило Мокрик зреагував: "Це не надає іноземцям досвід війни. Але це точно знецінює страждання українців. Це – як квест-кімната "Аушвіц", парк атракціонів "Голокост" або тематичний ресторан "Вечеря у Сребреніці". За цим стоять страждання мільйонів людей, це не тема для хардкор-паті".

Хто і чому за 

Натомість Тимофій Милованов апелює до коментарів "англомовного Twitter": "Подивіться коментарі на моєму англомовному Twitter – там вважають таке прийнятним".

"Можливо, це в Україні не розуміють стандарти і культури Нью-Йорку? Може таке бути?" – запитує Милованов.

Є і ті, хто підтримує ідею такого заходу, хоча серед коментаторів під дописами Милованова таких абсолютна меншість. 

"Ті, хто критикують етичність цього проєкту, нехай почитають американські новини, де поряд таке: "4-річний хлопчик перетнув кордон із Сирією. Його сестру і маму вбило вибухом. Він у руках тримав і не кидав валізу, де була одежа мами і сестри". І тут же інша новина: "Я повезла дитину до Діснейленду, і ми були в страшному стресі від всього того, що нам довелось пережити: всі ці черги, спека". У США репортажі з війни переривалися веселою рекламою. Людям у США потрібна ця травматизація", – пише Наташа Мюллер. 

"Сучасне мистецтво спрямоване на переживання досвіду, а не демонстрацію і не на розваги. Аудіовізуальні образи, занурення, можливість торкнутися досвіду іншої людини – ось що цінно. Я лише застерігаю, щоби був збережений баланс емоцій. Бо занадто чутлива людина з'їсть шматок того хліба, послухає сирену, і замість того, щоби дати гроші, отримає справжній ПТСР, як у багатьох із нас, і впаде в ступор. І те, до чого ми звикли в Україні, на жаль, може виявитися справжнім шоком для американців. А загалом у перформанса є мета. Я вже отримав відгук, як це круто, від поведінкової економістки. Мета благородна. Люди, які пережили жахіття війни, туди не потраплять. Тому так, це етично", – написав професор КШЕ Володимир Вахітов. 

"Мене спершу трохи тіпнуло, а потім я спробувала вийти за межі свого сприйняття та подивитися очами потенційного західного відвідувача. Маю кілька тез", – пише керівниця проєкту з протидії дезінформації й розвитку медіа у Посольстві Великої Британії в Україні Марина Безкоровайна. - Ми багато говоримо в бульбашці про те, що втрачається інтерес до України, і як його втримати. Конференції / інтерв’ю / виставки – це добре, але значного ефекту я від них особливо не очікую; треба нові формати, які би приваблювали людей спершу з-поза бульбашки, які і так "за нас", і без того прийдуть на конференцію / панель / виставку. Розумію про суспільне благо, але будь-які події мають розроблятися під конкретну цільову аудиторію. Українська в цьому випадку нею не є, а є трохи розбещений Західний глядач – принаймні я так прочитала. Ми всі можемо критикувати Хржановського, і я не є його прихильницею, але ажіотаж і вплив саме на ці розбещені аудиторії, який свого часу викликала подія "Дау", важко заперечити. Думаю, частково така реакція на подію КШЕ була обумовлена особистістю комунікатора".

Що далі

Доповнено заявою Тимофія Милованова о 19 годині.

Команда Тимофія Милованова не відмовилася від проведення вечері. Спочатку запросила на дискусію наступного тижня, а згодом президент КШЕ написав, що вони спростять концепцію події та приберуть зі сценарію "все, що викликає занепокоєння спільноти", щоби "не зміщувати акценти" з головної мети – збору коштів для потреб України.

Ми дякуємо за увагу до роботи команди благодійного фонду KSE, що дозволяє нам щоразу ставати кращими та приносити більше користі для українців.

сучасне мистецтвоскандалтимофій миловановКШЕ