Зміст:
  1. Одяг
  2. Елементи вбрання
  3. Прикраси

Традиційний святковий одяг українців XIX століття був не просто способом показати рівень своєї заможності, а й статусом, приналежністю до громади. 

Кожен елемент святкового костюма мав символічне значення. І таке вбрання мали близько 88% тодішнього населення України.

Говорячи про традиційний одяг українців, важливо розрізняти моду міщан і селян. Про останню, автентичну, самодостатню, LIGA.Life поговорила з Олександрою Сторчай – старшою науковою співробітницею Музею Івана Гончара, сектор "Тканина. Одяг".

За темою: "Жива традиція" від Музею Гончара. Дивіться короткометражний фільм про українську культуру

Одяг

"Святковий комплекс, не зважаючи на пору року,  складався з усіх елементів повного вбрання, включно з верхнім одягом. Навіть якщо це свято влітку – свита або кожух були обов’язковими. Без цього стрій вважався несвятковим", – пояснює фахівчиня.

Бували випадки, коли люди несли одяг із собою до церкви і вже перед храмом "вилюднювалися", як називав це Володимир Шухевич у своєму п’ятитомнику "Гуцульщина".

Принципом традиційного народного вбрання була багатошаровість: кожен наступний елемент вбрання злегка привідкривав попередній. Тоді як в місті навпаки – наприклад, остання спідниця є найдовшою, з дорогої мануфактурної чи фабричної тканини, вона  закриває всі нижні шари.

У традиційній народній культурі майже всі елементи одягу зроблені з тканин домашнього виготовлення: полотно, сукно, хутро, повсть.

Кожен елемент і деталь традиційного народного одягу можна пояснити як з матеріального погляду, так і з духовного.

Навіть декоративна функція вишивки була другорядною.

"Дівчина могла три місяці вишивати візерунок білими нитками, який здалеку і не видно. Але він мав символічне значення", – пояснює Олександра.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Сорочка жіноча. Полтава. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Елементи вбрання

Сорочка була основою традиційного вбрання. Це перший елемент одягу, який з'являється у дитини. Святкові сорочки малий такий самий крій, як і буденні, але були зроблені з кращої тканини і з вишитими повністю рукавами.

Жінка старалася вишити якомога більше святкових сорочок,  так вона могла б одягати кожну сорочку лише один раз на кілька років, щоб вони не зношувалися до старості. Кількість елементів одягу також відображала соціальну активність.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Сорочка жіноча. Івано-Франківськ. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Сорочка чоловіча. Івано-Франківськ. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"Ніколи старші люди не вбиралися в новий одяг. Прабабусі чи прадідусі навіть могли не брати участь в загальних святкуваннях, були активними тільки в межах своєї родини. Вони навіть могли не мати взуття і верхнього одягу. На них залишалася сорочка і поясний одяг, як у малих дітей", – пояснює Олександра.

Коли говоримо про сорочку – мова не про вишиванку.

Вишиванка – блуза з елементами вишивки, яку носили в місті на початку XX ст, коли сільська мода почала задавати тренди місту.

Сорочка ж обов’язково довга, має традиційний крій та розташування орнаментів.

Пояс. Другий елемент одягу, який отримувала дитина після сорочки.

"Пояс замикає навколо людини коло і це означало відокремлення зовнішнього, дикого невпорядкованого світу від внутрішньої впорядкованої енергетики людини", – пояснює фахівчиня. Звідси й вираз "розпоясатися" – вийти за межі дозволеного в суспільстві.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Пояс Полтавський. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Пояси виготовляли з різних матеріалів: поєднання вовни і шовку з додаванням бавовни або металевої нитки. 

Пояси зі шкіри були в чоловічому гардеробі. Але гуцулки теж могли іноді одягати їх.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Пояс шкіряний. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"Гуцульщина вважається одним із найархаїчніших регіонів, але поряд з цим виражається своїм темпераментом. Більше ніде на території України жіночого шкіряного поясу ми не простежуємо", – зазначає Олександра.

Плечовий одяг: нагрудники, жилетки, станики, кептарі, керсетки. Були як чоловічі, так і жіночі. Їх могли виготовляти як із доморобного полотна і сукна, так і з купованих тканин.

Керсетки проникли в сільський костюм саме завдяки міській європейській моді. 

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Керсетка. Полтава. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Керсетка. Полтава. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"Кравці, які їх шили, послуговувалися лекалами італійських та французьких модних журналів. Але шили за цими лекалами не корсет, а керсетку, яка відрізнялася окремими елементами крою, тканинами", – зазначає фахівчиня.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Керсетка. Полтава. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Традиційне вбрання українців характерне тим, що не було єдиного зібраного комплекту. Набір одягу за принципом був схожий до сучасного "капсульного гардеробу".

"Жінка могла мати 30 святкових сорочок, 4 плахти, 3 спідниці і 5 запасок, і кожен з цих елементів поєднувався з будь-яким іншим. Все було настільки продумано. І кожен регіон, село, мали свою кольорову гаму, техніки вишивки, улюблені символи і орнаменти", – пояснює Олександра. 

У збірці  музею є гуцульська сорочка, де вишивка має понад 20 кольорів. І є пістрявий кептар та поясний одяг, який за кольоровою гамою ідеально до неї пасує, додає експертка. 

Верхній одяг довершує комплекс вбрання і робить його ошатним. На території України відомо понад 50 видів верхнього одягу. Градації за сезонами не було.

У верхньому одязі з’являються унісекс-елементи, тобто характерні і чоловікам, і жінкам. 

Найпопулярнішою була свита. В деяких регіонах крій був спільним і для чоловіків, і для жінок, на відміну від сорочок чи поясного і плечового одягу, пояснює фахівчиня.

На Західній Україні був популярний сердак – коричневий або чорний, а на свята парубки полюбляли одягати червоний. І до нього бордові чи чорні сукняні штани.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Фарбований сердак. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Одним із найдорожчих елементів одягу був кожух. Їх шили зі шкіри, на якій зберігали хутро. 

"Кожух святковий – мабуть, чи не єдиний елемент гардеробу, який могли передавати в спадок. Адже в традиційному народному одязі не заведено було, щоб одяг змінював власника. Вважалося, що одяг зберігає енергетику власника", – пояснює Олександра.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух аплікаційний. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух аплікаційний. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух вишитий. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух вишитий. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Ба більше, українська традиційна культура була екологічною. Кожухи ніколи не виготовляли зі шкіри і хутра дорогих рідкісних тварин. Тільки з овець.

З часом білий кожух міг затиратися і майстри фарбували його відваром із кори дуба, такий собі ресайкл. Це нагадує сучасні дублянки, зазначає фахівчиня.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух дублений. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кожух дублений. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Кожухи зазвичай носили хутром всередину.

Та на Різдво – на колядки – кожух перетворювався на обрядовий елемент одягу.

"Молодь мала чітко прописаний сценарій і кожен учасник грав певну роль: там були Іван, Маланка, чорт, священник, баба, дід і була коза. І щоб створити козу, достатньо було зробити маску і одягнути кожуха, вивернутого хутром назовні, щоб показати, що це істота не з цього світу, коли духи спілкуються з нами, а ми з ними, і коза була своєрідним посередником ", – пояснює Олександра.

Саме в період після Різдва відбувається найбільша кількість весіль. День короткий, роботи немає, морози люті – що ще робити, як не гуляти на весіллі.

"Коли люди збиралися на свято до церкви, можна було часто побачити дівчат у повному вбранні з традиційною весільною зачіскою", – зазначає Олександра.

Одним із таких обрядових весільних елементів одягу була гугля – величезний каптур, який накидався на плечі і підтримувався плетеним шнурком. Гуглю накидали на сердак.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Гугля. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Гугля. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

У чоловічому одязі це була манта – свита з Гуцульщини, яку парубок вперше одягав на весілля. Після – чоловік носив свиту як святковий верхній одяг протягом життя.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Манта. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Манта. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"На сорочку одягали кептар. Без кептаря гуцул себе ніколи не мислив і в свято, і в будень, і вдень, і вночі. Потім одягали сердак і зверху – манту", – пояснила фахівчиня.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кептар. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Кептар. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Прикраси

Намисто – головна прикраса жіночого гардеробу. Найбільшу популярність мало коралове намисто. Червоне – у селян, рожеве, біле, чорне – у міщан.

Що більшою була намистина, то вона була дорожчою.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Намисто з дукачем. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"Шухевич пише, що гуцулка могла на свято одягати понад 3 кг скляного намиста. І перше, що вам захочеться зробити, коли одягнете стільки намиста, – випрямити поставу. Втримати 3 кг намиста, а зверху кептар, сердак, і можливо, навіть гугля.

Відповідно, щоб носити святковий традиційний комплекс вбрання, потрібно було мати гідну поставу", – пояснює Олександра

Металеві прикраси додавали комплекту святковості й ошатності. 

"Переважно, це було срібло, мідь, латунь. Золоті прикраси в селі майже не носили, це було лише для церкви", – пояснює фахівчиня.

У XVII ст. були популярними хрестики. Та треба розрізняти хрестик натільний, що під сорочкою на шнурку, і ювелірний – такі могли бути до 8 см за розміром.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Хрест. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Згарда. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. в моду поступово входять дукачі.

"Дукач – назва грошової одиниці. Деякі ювеліри виготовляли медальйон із гравіюванням сюжету: або свята Благовіщення, яке дуже любили, або з зображенням лику святої, ім’я якої носить власниця. Замовити такий персональний виріб було дуже дорого. Попри це, майже кожна наша дівчина і жінка мала його. Всі були заможними до колективізації і голодоморів", – пояснює Олександра.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Дукач. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

На межі появи дукача і популярності хреста можна простежити комбінацію хреста і дукача в одному намисті. Усі груди могли бути завішені металевими прикрасами – як однотипними, так і різними.

Також жінки носили персні.

На території Волині побутувала традиція, щоб дівчата носили по п'ять штук на руку. А на свята – по два на кожен палець.

"Ми інколи із подивом дивимося на малесенькі перстеники, які явно не налізли би на палець – це щось на зразок сучасних фалангових перснів", – зазначає Олександра.

Жінки також носили силянки, плетені з бісеру. Вони вдягалися близько до шиї. І були схожими на те, що ми зараз називаємо чокером.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Силянка. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Гердан – це вже була прикраса чоловіча, плетена з бісеру. Щось на зразок краватки.

"Вертикальна прикраса була ознакою активної чоловічої енергії. Жіночі прикраси мали форму напівмісяця. Але в XX ст. поступово змінилася роль цієї прикраси і гердани почали носити багато жінок, що роблять і донині", – пояснює фахівчиня.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Гердан. Фото, надане Музеєм Івана Гончара
Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Гердан. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

Котильйон – також прикраса з бісеру, її хлопцям дарували дівчата на знак своєї прихильності. 

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Котильйон. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"На свята парубок міг одягнути кілька таких котильйонів, щоб показати, наскільки він популярний", – пояснює Олександра.

Таким подарунком могла бути і силянка, яка прикрашає капелюх.

Що одягали українці на Різдво та інші свята. Головні елементи, символи і прикраси
Силянка. Фото, надане Музеєм Івана Гончара

"Ми бачимо на давніх фотографіях початку XX століття, що у парубка капелюх міг бути до 30 см у висоту і суцільно вкритий силянками, а збоку ще прикрашений пір’ям. Одягаючи традиційне вбрання, ти несеш на собі всі свої маркери. Так як зараз ми маємо статуси у фейсбуці, такими були їхні соцмережі", – додає фахівчиня.

Добір фото: Ганна Кошманенко

Фотограф: Настя Телікова